Ухвала суду № 65039371, 28.02.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" лютого 2017 р. Справа № 903/549/13 Суддя господарського суду Волинської області Слободян О.Г., розглянувши матеріали скарги військової частини 1490 Державної прикордонної служби України

на дії Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області

по справі №903/549/13

за позовом Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави - Адміністрації Державної прикордонної служби України в особі військової частини 1490

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Дімеойл"

про стягнення 677 028грн.

від стягувача (скаржника): н/з

від боржника: н/з

від ВДВС: н/з

встановив: скаржник - військова частина 1490 Державної прикордонної служби України звернувся до суду із скаргою (вх. №01-49/4/17 від 18.01.2017р.) на дії Любомльського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, в якій просить:

- постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 ВП № 53220841, скасувати, як винесену безпідставно.

- зобов'язати Любомльський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області виконати всі виконавчі дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні № 53220841, з метою реального виконання рішення суду.

Обгрунтовуючи подану скаргу, скаржник заначає, що 27.12.2016 року заступником начальника Любомльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Сарапіним В.І. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 53220841 на підставі п.2 ч.1 ст.37, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", яку вмотивовано відсутністю майна ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс", на яке можна було би звернути стягнення. За вказаною адресою у виконавчому документі дана юридична особа, чи представник не розшуканий та відсутній. Дана постанова на адресу військової частини 1490 надійшла 12.01.2017 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі із вхідним номером 30.

Вважає винесену державним виконавцем Сарапіним В.І. 27.12.2016 року постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 53220841, незаконною з наступних підстав:

- вивченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України встановлено, що станом на 16.01.2017 року ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" зареєстрований за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове.

- майно належне ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс", знаходиться на території Любомльського району, зокрема малий комплекс обслуговування автотранспорту розташований за адресою: Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, 7-А.

- свою господарську діяльність ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс" здійснює на території Любомльського району.

Таким чином підстав для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 53220841 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у ОСОБА_1 не було.

Ухвалою суду від 31.01.2017р. розгялд скарги було відкладено та зобов'язано стягувача (скаржника) надати суду докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених у скарзі.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомдений про розгляд скарги у суді.

28.02.2017р на адресу суду від Любомльського районного відділу державної виконавчої служби надійшло клопотання, в якому державний виконавець повідомляє, що станом на 27.02.2017 року проведено перевірку виконавчих дій, зазначених у скарзі ВЧ 1490. На підставі ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальником відділу винесено постанову від 27.02.2017 року про скасування процесуального документа, а саме: постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016 року ВП 53220841 та зобов'язано заступника начальника відділу відновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Волинської області № 903/549/13 виданого 01.10.2013 року про стягнення з ТзОВ "Техно-Сервіс Плюс " на користь військової частини 1490 564190,00 грн боргу ( постанова про відновлення виконавчого провадження від 27.02.2017 року). Вказані постанови надіслані на адресу скаржника разом з відповідним роз'ясненням статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" про зобов'язання в місячний строк з моменту отримання постанови про відновлення виконавчого провадженння ВП 53220841 від 27.02.2017 року- пред'явити його до виконання. Зазначає, що станом на 28.02.2017 року були заплановані примусові виконавчі дії по виконанню рішень суду про конфіскацію майна та вилучення останнього з складів митного органу. По даній скарзі відділом підготовлено та направлено відповідне реагування та відповідні процесуальні документи щодо усунення зазначених у скарзі відомостей. Також, просить суд розглядати скаргу за відсутності представника ДВС.

Представники боржника та третьої особи в судове засідання не з'явилися. Ухвали суду, надіслані на їхню адресу повернулися до суду з відміткою поштового віділення «Адресат вибув» та «За терміном зберігання».

Відповідно до абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення боржника та третьої особи про вчинення процесуальних дій.

Згідно п.3.9.2. даної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 1212 скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши додані до скарги докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника стягувача, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.09.2013р. у справі №903/549/13 постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" (44332, Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, 7А, код ЄДРПОУ 34313877) на користь військової частини 1490 (13501, Житомирська область, с.Попільня, вул.Промислова, 1, код ЄДРПОУ 23311286) 564 190 грн. боргу.

На виконання даного рішення було видано наказ №903/549/13-1 від 01.10.2013р.

14.08.2015р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Волинської області №903/549/13-1 від 01.10.2013р. (виконавче провадження №48465782).

29.09.2015р. ВДВС винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

29.09.2015р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

01.10.2015р. винесено постанову про арешт коштів боржника.

28.04.2016р. ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48465782. Даною постановою встановлено, що згідно акта державного виконавця від 27.04.2016 року на території Любомльського району відсутнє майно ТзОВ "Техно Сервіс Плюс", на яке можна було би звернути стягнення. Згідно бази даних ЄДРВП зведене виконавче провадження перебуває у Першому ВДВС Луцького МУЮ. Крім того відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.07.2013 року та відповідно до акта опису й арешту 01.06.2013 року за ТзОВ "Техно Сервіс Плюс" зареєстроване нерухоме майно, а саме: автозаправна станція /А-1/ за адресою:м. Луцьк, вул.Володимирська, будинок 72Б. А тому згідно ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ слід скерувати для виконання по територіальності до Першого ВДВС Луцького МУЮ.

Водночас, скаржник просить скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016р. (ВП №53220841). Даною постановою встановлено, що згідно акта державного виконавця від 27.12.2016 рову на території Любомльського району відсутнє майно ТзОВ 'Техно Сервіс Плюс", на яке можна було би звернути стягнення. За вказаною адресою у виконавчому документі дана юридична особа, чи представник не розшуканий та відсутній. Згідно повідомлень банківських установ, на рахунках відсутні кошти. В результаті вжитих державним виконавцем заходів не розшукано майно боржника. При винесенні постанови державний виконавець керувався п.2 ч.1 ст.37, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судом, згідно постанови від 27.02.2017р., було скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.12.2016р. ВП 53220841 та постановою від 27.02.2017р., в порядку ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», відновлено ВП №53220841 щодо примусового виконання наказу суду №903/549/13-1 від 01.10.2013р.

Таким чином, існування предмета спору припинилось в процесі розгляду скарги. А тому провадження по скакрзі необхідно припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9 (із наступними змінами) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що у разі визнання неправомірним рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобовязує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника, однак суд не вправі зобовязати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною особою державної виконавчої служби. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 04.10.2011 у справі № 21/138/09).

Таким чином, у задоволенні вимоги щодо зобов'язання Любомльського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області виконати всі виконавчі дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні № 53220841, з метою реального виконання рішення суду, слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ГПК України, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

у х в а л и в:

1. В частині вимог щодо скасування постанови від 27.12.2016 ВП № 53220841 про повернення виконавчого документа стягувачеві провадження припинити.

2. В решті скарги відмовити.

Суддя О. Г. Слободян