Ухвала суду № 65039101, 23.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Київ К/800/20840/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Донця О.Є. Мороза В.Ф.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Київської міської митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016р. у справі № 810/858/16 за позовом ТОВ "Фоззі-Фуд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товару №100250002/2015/000064/2 від 07.09.2015 року (М/п Західний), №100250002/2015/000086/2 від 18.09.2015 року (М/п Західний), №100250002/2015/000091/2 від 23.09.2015року (М/п Західний), №100250002/2015/000107/2 від 05.10.2015року (М/п Західний), №100250002/2015/000157/2 від 17.11.2015р.(М/п Західний), №100250002/2015/000153/2 від 09.11.2015року (М/п Західний).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товару: №100250002/2015/000064/2 від 07.09.2015 року (М/п Західний), №100250002/2015/000086/2 від 18.09.2015 року (М/п Західний), №100250002/2015/000091/2 від 23.09.2015року (М/п Західний), №100250002/2015/000107/2 від 05.10.2015року(М/п Західний), №100250002/2015/000157/2 від 17.11.2015р.(М/п Західний), №100250002/2015/000153/2 від 09.11.2015 року (М/п Західний).

На постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016р. надійшла касаційна скарга Київської міської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОЗЗІ-ФУД» та «AIMON GROUP LIMITED» (Китай) укладено контракти купівлі-продажу товарів № 068/13 від 25.11.2013 та №078/15 від 03.08.2015 року. На виконання зазначених контрактів позивачем до Київської міської митниці були подані такі митні декларації: від 04.09.2015 № 100250002/2015/058577 (поставка 75_505-3); від 17.09.2015 № 100250002/2015/059024 (поставка 75_627); від 22.09.2015 № 100250002/2015/059165 (поставка 75_602-1); від 01.10.2015 № 100250002/2015/059484 (поставка 75_564-2); від 17.11.2015 № 100250002/2015/061129 (поставка 75_563-3); від 09.11.2015 № 100250002/2015/060927 (поставка 75_564-2.2).

На підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ «Фоззі - Фуд» відповідно до ст. 53 Митного кодексу України надало наступні документи: рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (1503); висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (1505); міжнародні автомобільні накладні (CMR) (2730); коносаменти (2761); Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (конкракту) про транспортно-експедиційні послуги (3004); висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією (3016); інвойси (3105); пакувальні листи (3141); страхові поліси (3530); зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів (4100); доповнення до зовнішньоекономічного контракту (4103); Договір про перевезення (4301); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (5501); інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (5503); інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (5504); сертифікати про походження товару загальної форми (7011); прайс-лист (9000); комерційні пропозиції (9000); листи продавця (9000). Такі документи були подані позивачем по всім поставкам.

Митний орган повідомив декларанта ТОВ «Фоззі-Фуд», що відповідно до ст. 53 МК України необхідно подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом)/ про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, митний орган в електронних вимогах про надання додаткових документів не вказав, які саме відомості, числові значення складових митної вартості потрібно підтвердити такими документами.

ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» листами від 14.09.2015р. № 1743 (поставка 75_582-1); від 14.09.2015р. № 1744 (поставка 75_582-2); від 14.09.2015р.№ 1745 (поставка 75_582-3) повідомив на зазначені повідомлення, що до митних декларацій для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем, при подачі митних декларацій до оформлення були надані документи, що підтверджують вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний контракт; рахунок-фактуру (інвойс); документ, що підтверджує вартість перевезення товару; страховий поліс.

Додатково було надано наступні документи: прайс-лист; комерційна пропозиція; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; раніше оформлені митні декларації та повідомлено, що інших документів на даний момент немає можливості надати, так як останні надаються лише у випадку їх наявності.

Проте, митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: №100250002/2015/000064/2 від 07.09.2015 (поставка 75_505-3); №100250002/2015/000086/2 від 18.09.2015 (поставка 75_627); №100250002/2015/000091/2 від 23.09.2015 (поставка 75_602-1); №100250002/2015/000107/2 від 05.10.2015 (поставка 75_564-2); №100250002/2015/000157/2 від 17.11.2015 (поставка 75_563-3); №100250002/2015/000153/2 від 09.11.2015 (поставка 75_564-2.2). Таким чином, митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір сплаченого мита та ПДВ по даним поставкам на загальну суму 669 135,88 грн.

В оскаржуваних рішеннях митного органу вказано, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з: відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності); невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у главі 9 МК України; неподання додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості. Також, в Рішеннях зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом. Процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена шляхом електронних повідомлень.

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз даної норми дає змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Крім того, з аналізу вищенаведених вимог законодавства слід дійти висновку, що митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні усунути сумніви у правильності визначення митної вартості товарів. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Однак всупереч діючому законодавству, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.

Щодо посилань апелянта на наявність розбіжностей у довідці про транспортні витрати, слід зазначити таке. У довідці про транспортні витрати зазначено, що при здійсненні перевезень для ТОВ «Фоззі-Фуд» в рамках Договору (контракту) страхування вантажу не передбачено, при цьому, до митного оформлення було надано поліс страхування. Разом з тим, наведені умови Договору (контракту) не позбавляють ТОВ «Фоззі-Фуд» права здійснювати страхування товару самостійно за іншим договором. Так, ТОВ «Фоззі-Фуд» здійснювало страхування товару за власний рахунок у ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна», на підтвердження чого і надано страховий поліс.

Окрім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що витрати на страхування товару визначено як окрему складову митної вартості товару, про що зазначено в заявленій декларації на митну вартість у п. 22. «Витрати на страхування», графи «Б. Складові митної вартості», а страховий поліс є належним і достатнім документом, який підтверджує вартість страхування. При цьому, як вбачається з п. 3.1.контракту від 25.11.2013р. № 068/13 умови поставки: усі ціни по цьому Контракту, а також умови поставки передбачені на умовах CFR згідно Incoterms 2010.

Відповідно до додаткової угоди №3 до Контракту №068/13 від 25.11.2013р. сторони дійшли згоди п. 3.1.контракту викласти в новій редакції, а саме: усі ціни по цьому Контракту, а також умови поставки передбачені на умовах CFR або FOB згідно Incoterms 2010 Конкретне місце поставки при умовах FOB буде вказано в інвойсі до кожної поставки.

Умови FOB («FREE ON BOARD») правил INCOTERRMS, 2010 - означають, що продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в поіменованому порту відгрузки або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. За умовами терміна FOB на продавця покладається виконання митних формальностей для вивозу, якщо такі застосовуються. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

В пункті А9 Обов'язки продавця розділу FOB FREE ON BOARD ФРАНКО БОРТ (назва порту відвантаження) правил INCOTERRMS, 2010 зазначено, що продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, пов'язані з упаковкою, необхідної для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, способи перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна бути маркована належним чином.

Таким чином, саме продавець товару здійснює пакування товару та несе пов'язані з цим витрати, а вартість пакувальних робіт та ціни упаковки або за домовленістю з покупцем включаються в ціну товару або взагалі не підлягають оплаті.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Щодо посилання скаржника на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, то, як правильно зазначили суди, самі по собі відомості згаданої системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської міської митниці відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: