Ухвала суду № 65038216, 21.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1826/16

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

21 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника позивача: Вівсяника А.М.,

представника відповідача: Кандиловської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" (далі - позивач) до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у вересні 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23.08.2016 за № 0001011400 Форма "Р", яким ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 28 300, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23.08.2016 за № 0001031400 Форма "Н", яким ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 8 015, 20 грн. застосовано штраф у розмірі 801, 52 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0000332201 Форма "Р", яким ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 11 963, 75 грн. з яких: за податковими зобов'язаннями - 9 571, 00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 392, 75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0000342201 Форма "Р", яким ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 64 607, 21 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 50 869, 77 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 737, 44 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0003481702 Форма "Р", яким ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 852, 55 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 274, 04 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 578, 53 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0003491702 Форма "Д", яким ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 421 055, 26 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 226 259, 27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 162 290, 67 грн., та за пенею - 32 505, 32 грн.;

- податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0003511702 Форма "Д", яким ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" визначено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені у розмірі 1020, 54 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 64, 61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 900, 43 грн., та за пенею - 55, 5 грн.;

- рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0003521702 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) у розмірі 52 114, 81 грн.;

- рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0003531702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не перерахованого єдиного внеску у розмірі 2854, 79 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.11.2016 позов задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23.08.2016 № 0001011400, № 0001031400 та від 09.06.2016 № 0000342201, № 0003481702, № 0003491702, № 0003511702, № 0003521702, № 0003531702, в решті позову відмовлено.

Присуджено судові витрати (судовий збір) в сумі 1430, 00грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки №964/22102201/057488938 від 31.05.2016.

09.06.2016 на підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення №0000322201, №0000332201, №0000342201, № 0003481702, № 0003491702, № 0003511702, № 0003521702, № 0003531702.

Позивач оскаржив рішення відповідача в адміністративному порядку.

ГУ ДФС в Хмельницькій області у відповідності до ст. 77 ПК України доручило Красилівській ОДПІ провести перевірку ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідачем проведено повторну невиїзну позапланову документальну перевірку ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" з питань викладених у скарзі №6-Б від 16.06.2016. За результатами перевірки складено акт №1230/1401/05748938 від 12.08.2016.

У рішенні про розгляд первинної скарги вказано, що керуючись ст. 56 ПК України, Головне управління ДФС у Хмельницькій області залишає без змін податкові повідомлення - рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 №0000332201, №0000342201, № 0003481702, № 0003491702, № 0003511702, № 0003521702, №0003531702 та частково скасовує податкове повідомлення - рішення від 09.06.2016 №0000322201, грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 753 311грн., а скаргу в цій частині задовольняє.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 09.06.2016 №0000322201 за платежем - податок на прибуток було скасовано, а винесено нове податкове повідомлення - рішення за вказаним платежем від 23.08.2016 № 0001011400.

Відповідачем під час повторної невиїзної позапланової документальної перевірки ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" було додатково виявлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та винесено податкове повідомлення - рішення від 23.08.2016 №0001031400.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Під час повторної невиїзної позапланової документальної перевірки ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" відповідачем додатково виявлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та винесено податкове повідомлення - рішення від 23.08.2016 №0001031400.

Таким чином, перевірка термінів реєстрації податкових накладних не проводилась під час першої позапланової перевірки. Вказані питання не були предметом оскарження.

Тому суд першої інстанції вірно вказав, що вказане податкове повідомлення-рішення від 23.08.2016 за № 0001031400 Форма "Н" на суму 801, 52 грн. прийняте відповідачем всупереч ст. 78 ПК України, оскільки в первинному Акті перевірки від 31.05.2016 порушення строків реєстрації податкових накладних відповідачем не відзначалося.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23.08.2016 за №0001011400 Форма "Р" апеляційний суд вказує на таке.

23.03.2016 за результатами загальних зборів акціонерів ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" прийнято рішення про його припинення, шляхом ліквідації відповідно до норм чинного законодавства, що оформлено Протоколом № 1/16. Ліквідатором призначений Соловйов В.О.

11.04.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено рішення про припинення ПАТ "Старокостянтинівський завод ковальсько-пресового устаткування" в результаті ліквідації, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Зі змісту вказаного Витягу слідує, що останній містить відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог: 12.06.2016

Цивільним кодексом України передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5 ст. 105).

Відповідно до ч. 5 ст. 112 ЦК України, вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Таким чином, відповідачем вказавши на порушення позивачем пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України через не віднесенням до складу інших доходів кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності в загальній сумі 148 556 грн. не встановлено початку перебігу позовної давності для вимог ТОВ "Міжнародний виставковий центр" в сумі 11 649,37 грн., ПП ОСОБА_5 в сумі 30 000,00 грн., ДПІГ "Автоінвестстрой-Хмельницький" в сумі 35 784,01 грн., ФОП ОСОБА_6 в сумі 27 384,17 грн., ТОВ "ІнвестТехноПром" в сумі 43 738,14 гри., її зупинення чи переривання.

Також, відповідач не встановив причини пропуску позовної давності по кожному із вищевказаних кредиторів та не звернув увагу на застереження щодо наслідків спливу позовної давності, які викладені в ч. 2 і ч. 5 ст. 267 ЦК України, зокрема на те, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності і якщо суд визнає поважними причини пропущений позовної давності, порушене право підлягає захисту. Отже фактично строк пред'явлення вимог за ч. 5 ст. 105 ЦК України для вказаних кредиторів не закінчився і тривав до 12.10.2016.

Щодо заниження фінансового результату до оподаткування здійсненого позивачем за рахунок завищення витрат без підтверджуючих документів всього на суму 8 667,00 грн. за 2015 рік при здійснень господарських операцій за участі ТОВ "Компані плазма"; за участі ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" слід вказати, що позивачем надано договір поставки №7/16 від 12.01.2015 між позивачем як покупцем з однієї сторони та ТОВ "Компані плазма" як постачальником з другої сторони, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти та сплатити вартість товару, по найменуванню, кількості, якості, вартості відповідно до специфікацій до цього Договору.

Положенням п. 2.2. Договору поставки № 7/16 зазначено, що на кожну партію товару сторони передають наступні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладу, паспорт якості товару.

Відповідно до видаткової накладної від 27.04.2015 за № 637 позивач отримав від ТОВ "Компані плазма" редуктор 4160-31.5-56 у к-сті - 1 шт. на загальну суму 8 600,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1 433.33 грн.

Крім того, як вбачається із змісту потворного Акту, до перевірки в цій частині господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ "Компані плазма" позивач, крім видаткової накладної від 27.04.2015 за № 637, надав податковому органу також і податкову накладну ТОВ "Компані плазма" від 27.04.2015 за № 160 зі зазначеною сумою ПДВ у розмірі 1 433. 33 грн., а також паспорт на мотор-редуктори черв'ячні типа "Ч", виданий ТОВ "Компані плазма".

Також, за жовтень 2015 року, позивач мав взаємовідносини з ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування", зокрема, згідно видаткової накладної від 08.10.2015 за № РН - 0000057 позивач поставив (надав) на користь ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" послуги з ремонту БУСП-01 в к-сті - 1 шт. всього на загальну суму 1 800.00 грн. в т.ч. ПДВ - 300 грн.

Пунктом 2.1., 2.2 та 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV вказано, що факти здійснення господарських операцій (в тому рахунку з постачання товарів) фіксуються у первинних документах, котрі є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

В силу п. 44.1. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані, для цілей оподаткування, вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або задаткових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно вказав, що наявність відкритого 20.06.2014 кримінального провадження №32014220000000134 за ч. 3 ст. 212 КК України щодо службових осіб внаслідок заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків шляхом завищення валових витрат підприємства не може братися до уваги з огляду на те, що період здійснення господарських операцій з позивачем припадає на січень-квітень 2015 року, тобто не є складовою об'єктивної сторони злочину, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014220000000134.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено про невідповідність встановлених відповідачем фактів дійсним обставинам господарських операцій за участі позивача та ТОВ "Компані Плазма", а також позивача та ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування", оскільки наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з матеріалів справи вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 23.08.2016 за № 0001011400 Форма "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 28 300,00 грн. є незаконним, оскільки при його винесені відповідачем не враховано положення ст.ст. 105, 112 ЦК України, норми чинного законодавства у сфері банкрутства та фактичні обставини формування заборгованості позивача перед кредиторами заводу.

Крім того, відповідач не встановив очевидний рух активів позивача під час здійснення господарських операцій ТОВ "Компані Плазма" та ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" протягом періоду, що перевірявся.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0000342201 Форма "Р" слід зазначити наступне.

У повторному Акті перевірки вказано, що позивачем порушено п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Розділу XII ПК України у зв'язку із не поданням до контролюючого органу податкової декларації на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що тягне за собою накладання штрафу в розмірі 170 грн., відповідно до п. 120.1 ст.120 Розділу II ПК України та занижено сплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 50 869,77 грн.

При цьому, відповідач керувався, зокрема, даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за 31.05.2016 згідно яких позивачу належить Цілісний майновий комплекс загальною площею 21 989,2 кв.м., куди і входить Адміністративно-побутовий комплекс площею 4 176,5 кв.м.

Суд першої інстанції вірно вказав, що цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємств. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці та інші), що виділяються в самостійні об'єкти приватизації або оренди з подальшим складанням розподільного балансу.

Оскільки, адміністративно-побутовий комплекс є частиною цілісного майнового комплексу, такою ж рівноцінною як і інші об'єкти нерухомого майна, в т.ч. і ті, що вказані в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 24.03.2008 та в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 14.08.2007, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що податкове повідомлення - рішення від 09.06.2016 за № 0000342201 Форма "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 64 607,21 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 50 869,77 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 737,44 грн. є незаконним, так як його прийнято на підставі помилкового висновку відповідача про включення цілісного майнового комплексу позивача до об'єкта оподаткування податком на нерухомість, який таким бути не може в силу положень ст. 266.2.2 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0003481702 Форма "Р", колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення. При цьому, апеляційний суд вважає, що донарахування виконані відповідачем без урахування положень п. 169.1.3. та абз. 2 пп. 169.4.1 ПК України, оскільки при нарахуванні податку на доходи фізичних ОСОБА_7 в жовтні 2015 року та в грудні 2015 року Заводом враховано соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 ПК України з огляду на обставини, наведені в рішенні Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10.02.2014 у справі № 2/683/98/2014; рішенні Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 27.03.2014 за № 123; рішенні Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 27.03.2014 за № 124 та п. 169.1.3 а) ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача від 09.06.2016 за № 0003491702 Форма "Д", яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 421 055, 26 грн., з яких: за податковим зобов'язанням - 22 6259,27грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 162 290, 67грн., за пенею - 32505, 32грн. апеляційний суд зазначає наступне.

Підпунктами 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 ст.168 ПК України вказано, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (пп.168.2.2. ст.168 ПК України).

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається (абз. "а" п.176.2 ст.176 ПК України).

Крім того, відповідачем встановлено, що станом на 01.06.2014 залишок не перерахованого податку на доходи фізичних осіб становить 405522,39 грн., в тому числі 140669,41грн. - сума заборгованості по розстроченому податку на доходи фізичних осіб згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2011 по справі №2/5025/586/11, яка рахується на картці особового рахунку позивача.

При цьому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що той факт, що сума заборгованості по розстроченому податку на доходи фізичних осіб згідно мирової угоди в сумі 140669, 41грн. не врахована відповідачем при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення, є безумовною підставою для його скасування.

Пунктом 127.1. ст.127 ПК України встановлено, що не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

При цьому, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2014 по справі №822/3870/14, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2015 № 822/3870/14, скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23.07.2014 №0020801702 податку на доходи фізичних осіб.

У вказаному рішенні суду зазначено, що згідно розрахунку штрафних санкцій відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України відповідачем встановлено неперерахування ПДФО до бюджету з дотриманням граничного терміну за звітний період серпень 2011 року - травень 2014 року та визначено суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 157238,89 грн.

Оскільки штрафна санкція застосована відповідачем за несплату податку за травень 2014 року була предметом розгляду у попередній адміністративній справі, то суд першої інстанції правильно виключив штрафну санкцію за червень місяць 2014 року із загального підрахунку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 09.06.2016 за № 0003491702 Форма "Д" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки як вірно визначив в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, при його прийнятті відповідачем не враховано преюдиціальні факти, встановлені у справах № 822/3870/14, № 2/5025/586/11, № 924/1472/15.

Щодо податкового повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за № 0003511702 Форма "Д" слід зазначити, що виїзна позапланова документальна перевірка позивача проводилась за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Проте, для розрахунку ще не перерахованого військового збору у розмірі 64, 61 грн., відповідачем використано розмір військового збору нарахованого на доходи за грудень 2015 року - 1 880, 31 грн., який слід перерахувати в січні 2016 року.

Тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що донараховуючи грошові зобов'язання з військового збору у розмірі 64, 61 грн. та приймаючи відповідне рішення про застосування санкцій і пені, відповідач вийшов за межі перевіряємого періоду, оскільки діяльність позивача як платника податку в січні 2016 року не була предметом дослідження та перевірки.

При цьому, сам відповідач зазначив, що при визначені грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних за податковими зобов'язаннями у розмірі 226 259,27 грн., попередньо виключив 17 411,01 грн. як податок на доходи фізичних осіб нарахований на доходи за грудень 2015 року, який слід перерахувати в січні 2016 року при виплаті заробітної плати (Акт перевірки, ст. 37).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.06.2016 за № 0003511702 Форма "Д", яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені у розмірі 1 020,54 грн., з яких: за податковими зобов'язаннями - 64,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 900,43 грн., а за пенею - 55,5 грн., винесено відповідачем з використанням даних періоду господарської діяльності позивача, що предметом перевірки не охоплений.

Щодо рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.06.2016 за №0003521702 слід вказати наступне.

Статтями 7, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) вказано, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Пунктом 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI зазначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція).

Згідно розділу VII даної Інструкції для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у таких порядку та розмірах:

для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

Крім того, в повторному акті перевірки на ст. 43 зазначено: перевіркою ведення обліку сум, на які нараховується єдиний внесок, встановлено, що ведення обліку сум здійснювалось без порушень чинного законодавства.

З огляду на вказані положення, апеляційний суд також погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 09.06.2016 за № 0003521702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не перерахованого єдиного внеску у розмірі 2 854,79 грн. є протиправним.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 2464-VI вказано, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Таким чином, сума штрафної санкції нарахована позивачу також за грудень 2015 року, за несвоєчасне нарахування єдиного внеску, термін сплати якого припадає на січень 2016 року, виходить за межі перевірки і не може бути включено у розрахунок штрафної санкції.

При цьому, апеляційний суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що в даному випадку частини оскаржуваних рішень, які суд вважає неправомірним, виокремити неможливо, а тому рішення №0003521702 від 09.06.2016 та рішення від 09.06.2016 за №0003531702 підлягають скасуванню повністю.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 09.06.2016 за № 0003531702 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) у розмірі 52 114,81 грн. винесено без урахування меж перевірки, а тому є незаконним.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в поданій апеляційній скарзі не навів допустимих та належних доказів в обґрунтування правомірності прийнятих ним рішень, посилання апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо скасування податкових повідомлень-рішень Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 23.08.2016 № 0001011400, № 0001031400 та від 09.06.2016 № 0000342201, № 0003481702, № 0003491702, № 0003511702, № 0003521702, № 0003531702.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 лютого 2017 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.