Ухвала суду № 65037964, 21.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1515/16

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

21 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача Заболотної Галини Кузьмівни,

представника позивача Лотоцького Віктора Івановича,

представника відповідача Трасковської Сюзани Василівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" з 10 січня 2000 року перебуває на обліку у Кам'янець-Подільській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області як платник податку на додану вартість.

Основними видами діяльності позивача є: виробництво інших видів електронних і електричних проводів та кабелів (27.32); виробництво пластмас у первинних формах ( 20.16); виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас ( 22.21); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); виробництво міді (24.44) та ін.

Посадовими особами відповідача на підставі направлення на перевірку від 18.05.2016 року № 142, на виконання наказу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № 204 від 25.04.2016 року, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" з питань правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по проведених взаєморозрахунках у лютому 2016 року з ТОВ "Альма - К"( код ЄДРПОУ 39983286), повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за лютий 2016 року

Результати перевірки оформлені актом № 320/22-09-14-01/30686638 від 31.05.2016 року, згідно з яким встановлено порушення пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, ст. 198, пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 221435,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Кам'янець-Подільською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000221401 від 09.06.2016 року за порушення пп. "а" п. 198.1, п. 198.3, ст. 198, пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Не погодившись з вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач подав скаргу до Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 306 від 17.06.2016 року.

Рішенням Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 13.07.2016 року № 8407/10/22-01-10-03-14 скаргу позивача залишено без задоволення (а. с. 22-25).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2016 року №0000221401, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за господарськими операціями з ТОВ "Альма К" підтверджуються податковими накладними. При цьому, зазначені податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент видачі таких податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 08 лютого 2016 року між ТОВ "Кабельний завод" та ТОВ "Альма К" укладено договір № 08/02-1, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця мідну проволку, іменовану надалі Товар, в кількості і асортименті, згідно з накладними (а. с. 26).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні №№ 020902, 020903, 020904, згідно з якими повноважним представником ТОВ "Кабельний завод" Білою О. В., на підставі довіреності № 58 від 09.02.2016 року, отримано 3 бухти проволоки мідної загальною масою 9915 тн. та загальною вартістю -1328610, 00 грн. (а. с. 28-30).

Відповідно до товарно - транспортної накладної № 09/02/16 від 09.02.16 року на склад позивача перевізником ПП "Резонанас" доставлено мідну проволку загальною вартістю 1328610, 00 грн. (а. с. 82).

Згідно з податковими накладними № № 56, 57, 58 від 09.02.2016 року, які зареєстровані в ЄРПН 12.02.2016 року, сума податку на додану вартість становить 221435,00 грн. (а. с. 31-33).

На підтвердження оплати отриманої мідної проволки загальною масою 9915 тн. позивачем надано платіжні доручення № 6705 від 15.02.2016 року на суму 422100,00 грн., № 6708 від 16.02.2016 року на суму 477710,00 грн., та № 6717 від 17.02.2016 року на суму 428800,00 грн. (а. с. 49-51).

Позивач використав отриманий від ТОВ "Альма К" товар для виробництва кабельної продукції, що підтверджується лімітною картою № ПЛ-0000049 за лютий 2016 року, як доказ передачі мідної катанки зі складу на виробництво; журналом - ордером і відомістю по рахунку 201 "Сировина і матеріали" за лютий 2016 року по рахунку № 2023 "Матеріали в незавершеному виробництві" за лютий 2016 року; журналом проводок за лютий 2016 року по рахунках 231, 2023 та журналом - ордером і відомістю по рахунку 231 "Прямі виробничі витрати" за лютий 2016 року, що не заперечується посадовими особами відповідача у акті перевірки.

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Оцінивши доводи податкового органу про те, що згідно регіональної бази данних "Автомобіль" та НАІС, зареєстрованого в регіоні автомобіля МАН з номерним знаком АР 7938 не виявлено, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Судом досліджено долучену до матеріалів справи товарно-транспортну накладну № 09/02/16 від 09.02.16 року та встановлено, що перевезення здійснювалось автомобілем ТОВ "Альма К", який перебуває у нього на умовах оренди з перевізником ПП "Резонанас". Перевезення товару здійснено з м. Київ до м. Кам'янець-Подільський (місце знаходження позивача).

Так, колегія суддів зазначає, що сама по собі відсутність у регіональній базі данних "Автомобіль" та НАІС, зареєстрованого в регіоні автомобіля МАН з номерним знаком АР 7938, не може свідчити про відсутність фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з огляду на відсутність у сертифікаті якості підприємства виробника отриманого товару та органу сертифікації.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Оцінивши доводи апеляційної скарги податкового органу щодо неможливості документально підтвердити реальність здійснення позивачем господарських відносин з ТОВ "Альма К" за період лютий 2016 року, оскільки за даними аналізу єдиного реєстру податкових накладних за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року не встановлено факту придбання ТОВ "Альма К" у постачальників проволки мідної, колегія суддів зазначає наступне.

Чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність дотриманням контрагентом (або контрагентами у ланцюгу постачання товару) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства контрагентами суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 лютого 2017 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.