Ухвала суду № 65037899, 22.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 876/9624/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року в адміністративній справі № 819/519/16 за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Генеральна прокуратура України, про визнання дій та бездіяльності протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправними дії посадових осіб прокуратури області щодо позбавлення його грошових виплат, непроведення службової перевірки, скасування незаконного наказу та зобов'язання виплатити недоотримані кошти.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом виконувача обов'язків прокурора Тернопільської області № 287-к від 23.09.2015 р. за квітень 2015 року йому зменшено позивачу розмір премії на 25 відсотків від 80 відсотків середньовизначеного розміру за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов'язків, порушення трудової дисципліни. Підставою для позбавлення та невиплати премії став рапорт начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області ОСОБА_3 від 08.04.2015 р. про подання ним в Генеральну прокуратуру України інформації № 04/3-37 вих. 15 від 07.04.2015 р. про злочин з недостовірними даними.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржив ОСОБА_2, який вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а при винесенні рішення судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просить скасувати оскаржувану постанову і поставити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим ж доводами, що зазначались в позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 02.04.2015 р. працює на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області.

Наказом виконувача обов'язків прокурора області № 287-к від 23 квітня 2015 року «Про видачу премії працівникам органів прокуратури» начальнику відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_2 за неналежне виконання службових обов'язків зменшено розмір премії на 25% за квітень 2015 року.

Вважаючи таке зменшення розміру премії неправомірним, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на момент видання спірного наказу), заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпункту другого пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (зі змінами та доповненнями) керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання.

Наказом Генерального прокурора України від 20.03.2006 р. № 623ц затверджено Положення про преміювання працівників органів прокуратури України.

Згідно із пунктом 3 цього Положення розмір премії визначається відповідно до об'єктивної оцінки роботи працівника та його особистого вкладу в загальні результати роботи у відсотках до місячної заробітної плати працівника без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Пунктом 4 Положення передбачено, що за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов'язків, порушення трудової дисципліни премія виплачується у меншому розмірі або не виплачується.

Розділом II Положення встановлено загальні критерії оцінки роботи всіх категорій працівників органів прокуратури, до яких віднесено сумлінне виконання службових обов'язків, завдань і доручень керівників прокуратури, неухильне дотримання трудової та службової дисципліни.

З наведеного видно, що премія відноситься до виду заохочення за результатами роботи працівника відповідно до його особистого вкладу, а преміювання працівників є правом керівника організації, установи, а не до його обов'язку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, начальником відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_2 07 квітня 2015 року за № 04/3-37вих-15 підписано та скеровано на ім'я начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 листа, у якому містилися недостовірні дані.

Вказані обставини, крім іншого, підтверджуються поясненнями працівників прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Зокрема, у вказаній інформації зазначено, що ряд кримінальних правопорушень за фактом вимагання невстановленими особами 28 березня 2015 року грошових коштів в сумі 7400 грн у громадянина Сербії, досудове розслідування у яких здійснюється слідчим управлінням УМВС України в Тернопільській області, вчинено учасниками злочинної групи з ознаками організованості із корумпованими та міжрегіональними зв'язками.

У зв'язку з цим, заступником прокурора області 08 квітня 2015 року за № 21/1-97 вих-15 на ім'я начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового розслідування Генеральної прокуратури України надіслано листа зі спростуванням вищезазначеної недостовірної інформації.

Відповідно до п.2 розділу III Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, у разі неналежного виконання працівниками службових обов'язків, що спричиняє невиплату премії або виплату у меншому розмірі, керівники структурних підрозділів прокуратур областей складають мотивований рапорт, у якому зазначають відсоток, на який зменшується премія. Рішення про невиплату премії або виплату у меншому розмірі узгоджується з відповідними заступниками прокурорів областей, доводиться до відома працівників і до 18 числа кожного місяця передаються до кадрових підрозділів.

Враховуючи, що надіслання недостовірної інформації до Генеральної прокуратури України стало можливими внаслідок неналежного виконання обов'язків начальником відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_2, начальником управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області, за погодженням з заступником прокурора області підготовлено рапорт на ім'я виконувача обов'язків прокурора області пропозицією про часткове позбавлення преміальних виплат ОСОБА_2 за квітень 2015 року в розмірі 50%.

Факт підготовки рапорту про зменшення розміру премії було доведено до відома ОСОБА_2, а тому безпідставними є твердження позивача щодо неповідомлення йому про це.

За наслідками розгляду рапорту, наказом виконувача обов'язків прокурора області № 287-к від 23 квітня 2015 року «Про видачу премії працівникам органів прокуратури» начальнику відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_2 за неналежне виконання службових обов'язків за квітень 2015 рою зменшено розмір премії на 25%.

При цьому необґрунтованими є твердження позивача про те, ще прокуратурою області за фактом надіслання до Генеральної прокуратура України недостовірної інформації не проведено перевірки.

Зокрема, Положенням про преміювання працівників органів прокуратури України, у разі вирішення питання щодо виплати премії у меншому розмірі або її невиплати не передбачено проведення будь-яких перевірок, відібрання пояснень, складання висновків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що дії посадових осіб прокуратури Тернопільської області щодо зменшення позивачу розміру премії за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов'язків, порушення трудової дисципліни вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та є правомірними. Колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта, що не він підписував відповідну інформацію, оскільки вказане питання відносилось до кола його посадових обов'язків і відмовився пояснювати, чому скерував до Генеральної прокуратури України інформацію такого змісту, в кабінеті заступника прокурора області ОСОБА_7, куди був викликаний разом з начальником іншого управління ОСОБА_3.

За таких обставин, розглядаючи спір, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року в адміністративній справі № 819/519/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В.Гуляка

Н.М.Судової-Хомюк

Ухвала в повному обсязі складена 27 лютого 2017 року.