Рішення № 6503713, 27.10.2009, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа  № 2-612/09

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня  2009 року                                                                                   м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретаря Порпленко Л.Є.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Корсунь-Шевченківського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача директора Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян ОСОБА_4 про поновлення на роботі, оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,  суд

встановив:

Позивач ОСОБА_1 пред’явила у суд даний позов і просить поновити її на посаді заступника  Територіального центру, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.07.2009 року до дня поновлення на роботі та стягнути моральну шкоду в сумі 3000 грн. посилаючись на те, що була незаконно звільнена з роботи за скороченням штату, оскільки такого скорочення насправді не було. Крім того, відповідачем був порушений встановлений законом порядок скорочення. Своїми діями відповідач завдав їй моральної шкоди, яку вона просить  стягнути згідно КЗпП та ЦК.

В суді позивач ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали і надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача ОСОБА_3 вимоги позивача не визнав повністю посилаючись на те, що скорочення посади заступника Територіального центру є фінансовою і виробничою необхідністю та потребою введення інших двох посад: санітарки і соціального працівника. Крім того, позивачка являється пенсіонеркою, а тому має інший дохід. Враховуючи це, не має підстав для стягнення моральної шкоди.

Третя особа у суд не з’явилася, причини неявки суду не повідомляла, будь-які заяви чи клопотання з цього проводу суду не надала, а тому підстав для відкладення розгляду справи не має.

Суд, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов  підлягає до часткового задоволення.

У суді встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в Територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Корсунь-Шевченківського району на посаді заступника директора  з  15 січня 2008 року по 29 липня 2009 року  (наказ №1-2 від 11 січня  2008 року і наказ №14 від 29 липня 2009 року), була звільнена згідно п.1 ст.40 КЗпП України по скороченню штату працівників і   підтверджується копією трудової книжки (а.с.10,16). Цьому передував наказ №92 від 22 травня 2009 року про скорочення штатної посади заступника, попередження працівника за два місяці (а.с.15). З даним наказом вона у встановленому законом порядку не ознайомлювалась, що підтверджується  відсутністю її підпису. Інша робота їй не пропонувалася.

Згідно п.1 с.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк дійсно може бути розірвано власником або уповноваженим органом у разі скорочення чисельності або штату працівників. При цьому повинна бути попередня згода відповідного профспілкового органу. Крім того, звільнення  працівника, який обраний до складу профспілкових органів не допускається протягом року після закінчення строку на який він обирався.

Як встановлено в суді, і не заперечують сторони, фактичного скорочення  чисельності або штату працівників  Територіального центру затвердженого на 2009 рік начальником УПСЗН місце не мало, фінансування не обмежувалося. Навіть з 01 серпня 2009 року ввелися ще дві посади: соціальний працівник і молодший медичний персонал. Позивачка являється членом профспілкового комітету і згода на скорочення посади заступника директора профспілкового органу не була дана. Крім цього, згідно Положення про Територіальний центр, звільнення з посад працівників центру проводиться за погодженням з УПСЗН. Таке погодження також відсутнє.

Незважаючи на недотримання вимог трудового законодавства, позивачка все ж таки була звільнена з займаної посади.

Згідно ст.233 КЗпП України у справах про звільнення працівник може звернутися до суду про вирішення трудового спору  у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Наказ виданий 29 липня 2009 року, запис в трудову книжку внесена цього ж числа, з позовом  ОСОБА_1 звернулася до суду 12 серпня 2009 року, тобто в передбачений законом термін.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 належить поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 липня 2009 року по час винесення судом рішення 27 жовтня 2009 року в розмірі 4 552 грн.48 коп. ( 433 грн. 57 коп. : 6 робочих днів за який обчислена сума х 63 робочих дні по час винесення судом рішення).

Крім цього, рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника допустити негайному виконанню.

Суд вважає, що діями відповідача позивачу  була завдана моральна шкода і саме  відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України така шкода стягується у разі, якщо порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагали від позивача додаткових зусиль для організації його життя. Позивачка пояснила суду, що моральна шкода завдана їй діями відповідача полягає в тому, що після звільнення вона не працює,морально переживає, постійно хвилювалася і зверталася за медичною допомогою  в районну лікарню. Це все призводить до моральних страждань.

Враховуючи розмір моральної шкоди, визначений самим позивачем, розмір стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, установлений законодавством розмір  мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині  підлягає задоволенню частково в  сумі 2 000 грн..                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, не збільшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред’явлених вимог  і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Оскільки позов частково задовольняється, то суд стягує з відповідача у доход держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. від оплати якого позивач звільнений та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..

Керуючись ст.ст. 27,31,57,58,59,60,61,81,88,169,212,213,214,215,367, п.5  Прикінцевих та Перехідних Положень ЦПК України, ст.ст. 40,43,49-2,233,235,237-1 КЗпП України, суд

вирішив :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Корсунь-Шевченківського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача директора Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян ОСОБА_4 про поновлення на роботі, оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Корсунь-Шевченківського району.

Рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника допустити негайному виконанню.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Корсунь-Шевченківського району розташованого в м. Корсуні-Шевченківському Черкаської області вул. Леніна, 98, ідентифікаційний код 21368626 (інші відомості про особу суду невідомі) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2,  жительки в м. Корсуня – АДРЕСА_1, не працюючої, пенсіонерки,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 липня 2009 року по час винесення судом рішення 27 жовтня 2009 року в розмірі 4 552 грн.48 коп., завдану моральну шкоду в сумі 2 000 грн. та  у доход  держави  судові витрати по оплаті судового збору  в сумі  51 грн. і на користь ГУДКУ у Черкаській області  р/р 31210259700239 в УДК у Черкаській області  МФО  854018  код 22809021 код бюджетної  класифікації  22050000  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі  120 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про  апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а  апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий  - підпис