Ухвала суду № 65036992, 01.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року справа №805/3594/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 805/3594/16-а за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2016 року № 0002131203/13057/52/05-15-12-03-13-4, -

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2016 року, Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2016 року № 0002131203/13057/52/05-15-12-03-13-4 (а.с. 4-8).

23 листопада 2016 року постановою Донецького окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 13 вересня 2016 року №0002131203/13057/52/05-15-12-03-13-4, яким донараховано штрафні санкції в розмірі 197 200,25 грн. (а.с. 93-96).

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податковий орган має право на проведення камеральної перевірки платників податків. При проведенні перевірки податкової звітності позивача встановлено, що платником податків порушено терміни сплати узгодженої суми грошового зобовязання протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме по податку на прибуток за звітний податковий період 2014 рік, щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (1/12) за липень-грудень 2015 року, розстроченого податкового боргу з податку на прибуток за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу за № 805/2366 від 14 серпня 2015 року.

У звязку з виявленими порушеннями на підставі положень ст. 126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким донараховано суму штрафних санкцій.

На підставі вищевикладеного, апелянт вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню (а.с. 98-99).

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комунальне виробниче підприємство Краматорська тепломережа Краматорської міської ради є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00131133). Перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області. Діє на підставі Статуту (а.с. 24-31)

18 лютого 2015 року позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік за № НОМЕР_1, в якій самостійно визначено авансові внески, що підлягатимуть сплаті у 2015році щомісячно у сумі 69 579,00 грн.(рядок 23 Декларації) (а.с. 61-62).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року по справі №805/2366/15-а розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 805/2366/15-а за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального виробничого підприємства Краматорська тепломережа про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 714 388,16 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на 12 місяців шляхом перерахування коштів рівними платежами щомісячно з вересня 2015 року по липень 2016 року в сумі 59 500 грн. та у серпні 2016 року - в сумі 59 888,16 грн. починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.

25 серпня 2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобовязання з податку на прибуток згідно наданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік № НОМЕР_1 від 02 березня 2015 року, а саме: за звітний період 2014 рік; щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за липень-грудень 2015року; розстроченого податкового боргу за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу по справі №805/2366/15 від 05 серпня 2015року.

За результатами проведеної камеральної перевірки складено Акт № 1623/05-15-12-03-00131133 від 25 серпня 2016 року, у висновках якого встановлено порушення строку сплати позивачем грошових зобовязань з податку на прибуток, визначеного п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (а.с. 15-18).

На підставі проведеної перевірки податковою інспекцією 13 вересня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002131203/13057/52/05-15-12-03-13-4, яким позивачу донараховані штрафні санкції в розмірі 197 200,25 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 9).

Спірним питанням у справі, є правомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що камеральною перевіркою не передбачено питання перевірки повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що відсутні законні підстави для застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати за наслідками діяльності у 2015 році.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом нормативною підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 ПК України.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобовязань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п.76.1, п.76.2 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 86.2 ст.86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової звітності.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, що відповідачем порушено вимоги ПК України в частині проведення саме камеральної перевірки до спірних правовідносин, що призвело до прийняття останнім незаконного податкового повідомлення-рішення.

Встановлені Главою 8 розділу II ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації з податку на прибуток, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків з податку на прибуток і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства (несвоєчасність сплати податків, зокрема, за рішенням суду), податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) Комунального виробничого підприємства Краматорська тепломережа Краматорської міської ради.

Крім того, суд зазначає наступне.

Під час проведення спірної камеральної перевірки обєктом дослідження відповідача своєчасність сплати узгодженої суми грошового за податковий період 2014 рік, щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (1/12) за липень-грудень 2015 року та розстроченого податкового боргу за рішенням суду (ухвала від 14 серпня 2015 року) по справі 805/2366/15а.

Вирішуючи питання щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку сплати позивачем вищезазначених сум грошового зобовязання з податку на прибуток, визначеного п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом враховані приписи п.31 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, в яких зазначено, що за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

З приписів акту перевірки вбачається, що граничним терміном сплати грошових зобовязань з податку на прибуток за 2014 рік, авансових внесків за період з липня 2015року по грудень 2015 року та розстроченого податкового боргу є період з березня 2015 року по грудень 2015 року, тобто спірні правовідносини між сторонами стосовно своєчасності сплати грошових зобовязань виникли у 2015році.

З урахуванням приписів п.31 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про неправомірність застосування до позивача (платника податку на прибуток) штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати.

Враховуючи вищевикладене та положення п.31 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган не діяв на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень, оскільки камеральною перевіркою не передбачено питання перевірки повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом та у відповідача були відсутні законні підстави для застосування до підприємства штрафних санкцій за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати за наслідками діяльності у 2015 році,

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 805/3594/16-а за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2016 року № 0002131203/13057/52/05-15-12-03-13-4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_2

ОСОБА_3