Постанова № 65036533, 23.02.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 р. м. Чернівці справа № 824/988/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Козак В.Ю.

представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алеанда"

до Чернівецької обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеанда" (далі - позивач, ТОВ "Алеанда") звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач, Чернівецька ОДПІ) №0015661201 від 19.10.2016 р., яким до ТОВ "Алеанда" застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 66802,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може тільки перевіряти дані Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄДПН), а при виявленні розбіжностей провести документальну позапланову виїзну перевірку. Також вказував, що Чернівецькою ОДПІ порушено трицятиденний строк проведення камеральної перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки при проведенні камеральної перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі п.п. 191.1.1 та п.п. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПК України, п. 200.10. ст. 200 розділу 5 ПК України та п.п. 75.1 ст. 75 розділу 2 ПК України посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних з податку на додану вартість, щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої 19.10.2016 р. складено акт №2323/24-12-12-01/38701862 (а.с. 12 ).

Під час перевірки встановлено порушення граничних термінів податкових накладних в ЄРПН.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, Чернівецькою ОДПІ 19.10.2016 р. винесено податкове повідомлення - рішення №0015661201, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 66802,27 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане посадовою особою позивача 19.10.2016 р., що підтверджується її підписом.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, направивши до Головного управління ДФС у Чернівецькій області скаргу (а.с. 15 - 20).

За результатами розгляду скарги, 17.11.2016 р. Головне управління ДФС у Чернівецькій області прийняло рішення №2105/10/24-13-10-01-08, яким залишило скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Чернівецької ОДПІ від 19.10.2016 р. №0015661201 без змін (а.с. 21 - 24).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п 20.1.4 та 20.1.19 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Приписами п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 71.1 ст. 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Згідно ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних з податку на додану вартість ТОВ "Алеанда".

Під час перевірки встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що позивач з жовтня 2015 р. по серпень 2016 р. порушив граничні терміни своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

-податкова накладна від 08.10.2015 року №2 на суму ПДВ 358,37 грн., (гранийтермін реєстрації 23.10.2015 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 29.10.2015 р., з порушенням терміну реєстрації на 6 днів. Станом на 23.10.2015 року реєстраційний ліміт: становив 577759,20 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно;

-податкова накладна від 01.02.2016 р. №3 на суму ПДВ 131973,06 грн., (граничний термін реєстрації 16.02.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 22.02.2016 р. з порушенням терміну реєстрації на 6 днів. Станом на 16.02.2016 р. реєстраційний ліміт становив 568844,90 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно;

-податкова накладна від 06.06.2016 р. №4 на суму ПДВ 81207,85 грн., (граний термін реєстрації 21.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 22.06.2016 р. з порушенням терміну реєстрації на 1 день. Станом на 21.06.2016 р. реєстраційний ліміт становив 90215,93 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно;

-податкова накладна від 06.06.2016 р. №5 на суму ПДВ 81207,85 грн., (граничний термін реєстрації 21.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 27.06.2016 р. з порушенням терміну реєстрації на 6 днів;

- податкова накладна від 07.06.2016 р. на суму ПДВ 102738,08 грн., (граничний термін реєстрації 22.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 27.06.2016 р., тобто з порушенням терміну реєстрації на 5 днів; податкова накладна від 07.06.2016 р. №9 на суму ПДВ 125623,33 грн., (граничний термін реєстрації 22.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 30.06.2016 р., тобто з порушенням терміну реєстрації на 8 днів. Станом на 22.06.2016 року реєстраційний ліміт становив 9008,08 грн. що свідчить про те, що для подальшої реєстрації податкових накладних у ЄРПН потрібно було поповнити реєстраційний ліміт на суму 300561,18 грн.;

-податкова накладна від 14.06.2016 р. №10 на суму ПДВ 34776,00 грн., (граничний термін реєстрації 29.06.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 01.07.2016 року, тобто з порушенням терміну реєстрації на 2дня. Станом на 29.06.2016 р. реєстраційний ліміт становив 69876,49 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно;

-податкова накладна від 18.08.2016 р. №13 на суму ПДВ 2410 грн., (граничний термін реєстрації 02.09.2016 р.), згідно даних ЄРПН зареєстрована 15.09.2016 року, тобто з порушенням терміну реєстрації на 13 днів. Станом на 02.09.2016 р. реєстраційний ліміт становив 817004,70 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно;

-податкова накладна від 26.08.2016 р. №14 на суму ПДВ 107727,98 грн., (граничний термін реєстрації 10.09.2016 р.), згідно даних згідно даних ЄРПН зареєстрована 15.09.2016 р., тобто з порушенням терміну реєстрації на 5 днів. Станом на 10.09.2016 р. реєстраційний ліміт становив 1026253,39 грн. та давав можливість зареєструвати податкову накладну своєчасно.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Пунктом. 1201 1 ст. 120 1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

З аналізу вказаних норм випливає, що для встановлення факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не потрібні оригінали первинних документів чи засвідчені печаткою посадових осіб.

Враховуючи приписи ст. 75 ПК України, суд приходить до висновку, що контролюючий орган під час камеральної перевірки може перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначати суму грошових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 14.1.39 грошове зобовязання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контролю за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення - рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений ПК України.

Враховуючи приписи ст. 75 та 102 ПК України, суд приходить до висновку, що Чернівецька ОДПІ наділена право проводити камеральну перевірку позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися субєкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час вирішення справи відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Інші доводи представника позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд вважає необґрунтованими, оскільки не спростовують правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 28 лютого 2017 р.