Постанова № 65036374, 24.02.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1426/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Данилюк У.Т. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, в якому просить скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 43500736 від 23.06.2014 року в частині накладення арешту на майно, а саме: нежитлове приміщення, цех по переробці лісоматеріалів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 05.03.2007 ОСОБА_1 уклав з АКІБ "УкрСиббанк" кредитний договір №11125315000. В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором був укладений іпотечний договір від 05032007. За умовами договорів іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, цех по переробці лісоматеріалів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

12.12.2011 АКІБ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект" відповідно до договору факторингу №1 свої права вимоги за зобов'язаннями позичальника по кредитному договору.

30.06.2016 позивачу при звернені до нотаріуса стало відомо, що на нерухоме майно третьої особи, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором, накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 43500736 від 23.06.2014 року, виданої відділом ДВС Полонського районного управління юстиції.

Зазначає, що такі дії державного виконавця порушують права позивача, оскільки іпотекодержатель має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

При цьому відмічає, що відповідач не повідомляв позивача про накладення арешту на майно боржника, яка перебуває у заставі (іпотеці) позивача, та, відповідно, не роз'яснив про право на звернення до суду з позовом про зняття арешту з вказаного майна.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. У справі наявне заперечення відповідача від 08.08.2016, згідно якого відповідач позов не визнає. Зазначає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження була прийнята з метою виконання виконавчого листа №553/1401, виданого Полонським районним судом Хмельницької області про стягнення на користь ПАТ "Украгро НПК" заборгованості з ОСОБА_2. 24.09.2015 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, при цьому згідно Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна не знімається. 02.12.2015 виконавчий лист №553/1401 був повторно пред'явлений до виконання.

Треті особи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про розгляд справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Так, 05.03.2007 між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за №11125315000.

Цього ж дня між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, діючого в якості майнового поручителя за ОСОБА_1 на підставі договору поруки від 05.03.2007 року, було укладено договір іпотеки.

Предмет договору - нерухоме майно, зокрема, нежиле приміщення, цех по переробці лісоматеріалів загальною площею 546 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та який належить на праві власності ОСОБА_3.

Вказаний договір іпотеки був посвідчений 05.03.2007 р. приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М. за №775. Того ж дня приватним нотаріусом було накладено заборону відчуження зазначено в договорі нерухомого майна до припинення іпотечного договору, та проведено державну реєстрацію такого.

Також в матеріалах справи наявні заява про вилучення обтяження нерухомого майна від 05.01.2011, та лист від 05.01.2011 за №522/1674, адресований начальником відділення №522 АТ "УкрСиббанк" приватному нотаріусу Полонського районного нотаріального округу з проханням зняти заборону відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належного ОСОБА_3, в зв'язку з рішенням кредитного комітету та частковим припиненням дії договору іпотеки, посвідченого 05.03.2007 р. приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М. за №775.

12.01.2011 обтяження "заборона на нерухоме майно" - приватним нотаріусом було вилучено із реєстру.

15.06.2011 р. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення, цех по переробці лісоматеріалів загальною площею 546 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 - за ОСОБА_2, на підставі договору дарування від 25.05.2011 р.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

В подальшому, згідно договору відступлення прав вимоги від 12.12.2011 р., ПАТ "УкрСиббанк" відступило право вимоги за вказаним договором іпотеки ТОВ "Кей-Колект".

Постановою державного виконавця відділу ДВС Полонського районного управління юстиції від 23.06.2014 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 в межах суми 717839,72 грн., та заборонено здійснювати його відчуження (ВП №43500736).

При цьому, оскаржувана постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена відповідачем в процесі примусового виконання виконавчого листа №553/1401 від 29.04.2014 Ленінського районного суду м.Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Украгро НПК" 717839,72 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №606-XIV).

Частиною 1 статті 6 Закону №606-XIV передбачений обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч3 ст. 11 Закону №606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку

У відповідності до ч.1-2 статті 57 Закону №606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Отже, державний виконавець вправі накладати арешт на майно боржника з метою забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч.1 ст.54 Закону №606-XIV звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

При цьому, відповідно до вимог ч.ч.3, 4 ст.54 Закону №606-XIV для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Отже, чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки. Будь-яких обмежень стосовно такого законодавство не містить, про що зазначається й у листі Верховного суду України від 01.02.2015 "Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна".

Так, згідно вимог ч.8 ст.54 Закону №606-XIV примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, оскаржувана позивачем постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом №606-XIV.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідач не повідомляв позивача про накладення арешту на майно боржника, яка перебуває у заставі (іпотеці) позивача, та, відповідно, не роз'яснив про право на звернення до суду з позовом про зняття арешту з вказаного майна, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.54 Закону № 606-XIV про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні заява про вилучення обтяження нерухомого майна від 05.01.2011, та лист від 05.01.2011 за №522/1674, адресований начальником відділення №522 АТ "УкрСиббанк" приватному нотаріусу Полонського районного нотаріального округу з проханням зняти заборону відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належного ОСОБА_3, в зв'язку з рішенням кредитного комітету та частковим припиненням дії договору іпотеки, посвідченого 05.03.2007 р. приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу Бондар С.М. за №775.

Судом ухвалою було витребувано у ПАТ "УкрСиббанк" письмові пояснення стосовно часткового припинення договору іпотеки, укладеного 05.03.2007 між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 (зокрема, у якій саме частині відбулось припинення договору, та чи відбулись зміни у предметі іпотеки) - однак від банку надійшла інформацію про передачу усіх документів ТОВ "Кей-колект". Останнім ж відповідні документи (котрі також витребовувались ухвалою), надані суду не були.

При цьому, згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 12.01.2011 було вилучення обтяження - "заборону на нерухоме майно" (підстава обтяження - іпотечний договір від 05.03.2007), за заявою АКІБ "УкрСиббанк" (т.1, а.с.34).

Згідно відомостей з Державного реєстру іпотек, обтяження "іпотека" на підставі іпотечного договору від 05.03.2007 - відсутнє.

Отже, у відповідача не було можливості встановити факт перебування нерухомого майна у іпотеці, такі відомості не зареєстровані у встановленому порядку.

Зокрема, відповідачем було долучено до матеріалів справи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна фізичної особи ОСОБА_2 від 05.08.2016 (на запит державного виконавця), згідно якої відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та відомості з Державного реєстру іпотек - відсутні.

Суд зазначає, що державна реєстрація іпотеки визначає пріоритет іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог. Згідно із ч. 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" 898-IV пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

Таким чином, відповідач при накладенні арешту діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах повноважень. Крім того, судом не встановлено наявність підстав, за яких він міг би вийти за межі позовних вимог згідно ч.2 ст.11 КАС України, та прийняти інше рішення для захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк