Постанова № 65036344, 17.01.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

17 січня 2013 року Справа № 2а/2370/4958/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Шалько І.П.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

представника відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного сервісного підприємства «Ньютон»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сервісне підприємство «Ньютон»звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області від 28.08.2012 року №0004032301 та №0004042301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

В позові зазначається, що ДПІ у м. Черкасах проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, результати якої зафіксовані в акті №185/22-11/24354040 від 16 серпня 2012 року та винесені на підставі вказаних у ньому порушень податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 стосовно донарахування зобовязань по податку на додану вартість в сумі 600000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 150000 грн., а також податку на прибуток в сумі 828844 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 207211 грн. Вважаючи вказані рішення податкового органу неправомірними, позивач оскаржив їх до суду.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог пояснив, що викладені в акті перевірки стосовно позивача висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне нарахування податкових зобовязань позивачу.

Посилання відповідача на нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентом не відповідають дійсності, договірні зобовязання між позивачем та його контрагентом фактично виконані, що підтверджується належними документами, отже рішення відповідача є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просила у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що в ході проведення перевірки правомірно встановлено порушення позивачем податкового законодавства, оскільки неправомірно сформовано податковий кредит по операціях з субєктом господарювання, який здійснював фіктивну діяльність та лише з метою документального оформлення таких операцій.

Крім того, в звязку з викладеним ПСП «Ньютон»не включено до складу скоригованого валового доходу вартість безоплатно отриманих будівельних робіт на суму 3600000 грн. в III кварталі 2010 року, що є порушенням Закону України «Про податок на прибуток підприємств».

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Приватне сервісне підприємство «Ньютон»зареєстроване як субєкт господарювання юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради Черкаської області 14.06.1996 року, ідентифікаційний код 24354040, перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м. Черкасах та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 32137470, виданого 19.03.2002 року.

ДПІ у м. Черкасах проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПСП «Ньютон»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Інтерагро-Форум»за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16 серпня 2012 року №185/22-11/24354040.

За висновками вказаного акту ПСП «Ньютон»порушено вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ у липні 2010 року на загальну суму 600000 грн. шляхом включення до його складу сум ПДВ на підставі податкових накладних по взаємовідносинах з ПП «Інтерагро-Форум».

Крім зазначеного, в порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР ПСП «Ньютон»не включено в III кварталі 2010 року до складу скоригованого валового доходу вартість безоплатно отриманих будівельних робіт на загальну суму 3600000 грн.

Так, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі по тексту Кодекс) встановлено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

28 серпня 2012 року на підставі вище зазначеного акту перевірки з урахуванням положень Кодексу відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за №0004032301 та №0004042301 про донарахування зобовязань по податку на додану вартість в сумі 600000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 150000 грн., а також податку на прибуток в сумі 828844 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 207211 грн.

В ході дослідження доказів по справі судом встановлено, що фактично підставою для визнання віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача безпідставним, донарахування податку на прибуток та винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки висновки про визнання нікчемним правочину, укладеного між ПСП «Ньютон»та його контрагентом ПП «Інтерагро-Форум», оскільки податковою інспекцією встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання.

Зокрема, податковою інспекцією зроблені висновки про безоплатне надання будівельних послуг на суму 3600000 грн. в звязку з укладенням нікчемного правочину між ПСП «Ньютон»та його контрагентом ПП «Інтерагро-Форум».

За загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, що передбачено нормою ст. 216 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, а тому такий правочин підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому, виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину.

Відповідач посилається на дані, зафіксовані в акті від 21.02.2011 року №497/23-2/35579534 за результатами проведеної ДПІ у м. Черкасах документальної позапланової перевірки ПП «Інтерагро-Форум», згідно яких у вказаного підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби для належного виконання договірних зобовязань, а також вироку суду відносно директора ПП «Інтерагро-Форум»ОСОБА_3 по факту вчинення фіктивного підприємництва, отже укладені угоди з ПП «Інтерагро-Форум»мають ознаки нікчемності, а господарські операції не направлені на настання реальних наслідків.

Відповідно, на думку податкової інспекції зазначене підтверджує безпідставність віднесення сум ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Інтерагро-Форум»до податкового кредиту, а також підтверджує протиправність дій позивача в частині не включення до складу скоригованого валового доходу безоплатно наданих будівельних робіт.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і, відповідно, винесених на його підставі спірних рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В матеріалах справи позивачем надані первинні документи на підтвердження здійснених господарських операцій по виконанню робіт, при цьому відповідач не ставить під сумнів фактичне виконання робіт, а лише в частині виконання їх саме ПП «Інтерагро-Форум».

Судом встановлено, що між позивачем і ПП «Інтерагро-Форум»укладений договір підряду №5/7/10 від 05.07.2010 року на виконання будівельних робіт, а саме робіт по улаштуванню промислової бетонної підлоги на площі 9500 мІ: влаштування поліетиленової плівки; влаштування арматурного каркасу А111 8 мм (200x200); влаштування бетонної підлоги П4В25 товщиною 200 мм; шліфування поверхні бетону бетонозагладжувальними машинами типу «вертоліт»; просочення підлоги пропиткою; нарізання швів та заповнення.

Договірна ціна робіт по улаштуванню промислової бетонної підлоги склала 3600000 грн., в тому числі 600000 грн. ПДВ, суму якого позивачем віднесено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2010 року.

В підтвердження факту виконання умов даного договору позивачем долучено до матеріалів справи такі документи, як акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури та податкові накладні за №1875 від 21.07.2010 року, №1886 від 23.07.2010 року, №1902 від 26.07.2010 року, №1909 від 28.07.2010 року.

У свою чергу, наявність вказаних документів свідчить про платність здійснюваних операцій, оскільки позивач частково проводив розрахунки за надані послуги, та вказує на безпідставність тверджень податкової інспекції про їх безоплатне надання, крім того в ході експлуатації підлоги встановлено, що зобовязання за укладеним договором підряду не були виконані належним чином.

Судом встановлено, що ПП «Інтерагро-Форум» в липні 2010 року виконало роботи по улаштуванню бетонної підлоги, після передбаченого технологічним процесом вистояння якої представниками ПСП «Ньютон»виявлені тріщини.

Оскільки пунктом 13.5 укладеного між позивачем та його контрагентом договору підряду передбачено, що у разі виникнення між Замовником та Підрядником спору з приводу недоліків виконаних робіт або їх причин, на вимогу будь-кого з них або за погодженням сторін має бути призначена експертиза, то по даному факту на замовлення ПСП «Ньютон»проведено експертне будівельно-технічне дослідження ТОВ «Контакт-Сервіс» щодо обстеження об'ємів будівельних робіт по улаштуванню бетонної підлоги та згідно кошторисних розрахунків встановлено вартість будівельних робіт, за результатами якого складено висновок №365/Буд.

Всупереч твердженням відповідача про наявність спору щодо недоліків виконаних робіт між сторонами договору свідчить також рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2011 року у справі № 13/5026/1761/2011, який розглядався за позовом ПСП «Ньютон»до ПП «Інтерагро-Форум»про визнання недійсним договору підряду з мотивів неякісного виконання робіт по облаштуванню промислової бетонної підлоги.

В даному випадку для суду має значення безпосередньо сам факт наявності вказаного спору, а не результат його розгляду по суті, оскільки з логічних міркувань така обставина вказує на те, що питання якості виконаних будівельних робіт між ПСП «Ньютон»та його контрагентом могло виникнути лише в результаті фактичного виконання заявлених робіт.

Зазначене спростовує доводи відповідача про нікчемність договору та його направленість на здійснення операцій без реального настання відповідних юридичних та фактичних наслідків.

Суд також зауважує, що роботи по влаштуванню бетонної підлоги реально виконані, що і є підтвердженням виконання договірних зобовязань.

Отже, виписані ПП «Інтерагро-Форум»податкові накладні по факту виконання і оплати договірних зобовязань стали підставою для включення ПСП «Ньютон»600000 грн. ПДВ до складу податкового кредиту за липень 2010 року.

Такі первинні документи вважаються належними доказами по справі і засвідчують той факт, що укладений з ПП «Інтерагро-Форум»договір підряду направлений на досягнення позивачем конкретної економічної мети в його господарській діяльності.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної Наказом Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року №969 (далі Порядок), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Аналогічне положення викладено в пункті 201.8 Кодексу, де зазначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник даного податку у передбаченому законом порядку.

ПП «Інтерагро-Форум»згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване 21.11.2007 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради Черкаської області та є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100188655 від 13.02.2009 року.

Таким чином, в період існування у позивача господарських відносин з ПП «Інтерагро-Форум»і отримання податкових накладних останнє було зареєстроване державною податковою службою і мало чинний статус платника податку на додану вартість.

Згідно пункту 6.2 Порядку податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Отже, позивач як покупець (замовник) робіт, зареєстрований як платник ПДВ, має право на включення до податкового кредиту відповідних витрат.

На момент укладання та виконання угоди з позивачем ПП «Інтерагро-Форум»наділене повною цивільною дієздатністю та правоздатністю, а отже, мало повне право на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На думку суду, порядок та спосіб виконання контрагентом ПСП «Ньютон»своїх договірних зобовязань, ким та за рахунок яких ресурсів вони виконані, а також належне чи неналежне виконання контрагентом обовязків, покладених на нього законом як на субєкта підприємницької діяльності як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, постільки така операція фактично мала місце і була направлена на досягнення конкретної економічної та господарської мети.

Дана обставина спростовує висновок податкової інспекції про наявність умислу позивача, направленого на вчинення дій для отримання податкової вигоди в частині штучного формування податкового кредиту.

Сторони виконали свої зобов'язання за вказаним договором, що свідчить про необєктивність твердження відповідача стосовно того, що правочин не направлений на реальне настання правових наслідків. Їх фактичне виконання підтверджується відповідними документами, в тому числі й наявними податковими накладними по взаємовідносинах з ПП «Інтерагро-Форум».

Отже, порушень законодавства при здійсненні вказаних господарських операцій згідно договору не встановлено, що свідчить про його наповненість належним юридичним змістом і тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

На час виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР вказано, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168-ВР).

Отже, податковий кредит складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку своєму контрагенту у зв'язку із здійсненням господарської операції, що відповідає вимогам, переліченим вище. При цьому підставою для нарахування податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) у відповідності із вимогами п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі по тексту Закон № 334/94-ВР), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 п. 5.2 вказаної статті Закону передбачає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В той же час, згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог вище зазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки на момент виконання господарських операцій контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та дійсне свідоцтво платника ПДВ, відповідно, зазначений субєкт господарювання мав право і на нарахування податку та складання податкових накладних, адже таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку на додану вартість.

Таким чином, податкові накладні по вищенаведених операціях виписані особою, яка являлась платником податку на додану вартість станом на момент спірних правовідносин, підприємство-контрагент під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилося в ЄДРПОУ. Доказів зворотного в акті не надано, даний факт нічим не спростовано.

Стосовно встановлення ДПІ у м. Черкасах вироком суду фіктивної діяльності ПП «Інтерагро-Форум», суд зазначає наступне, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність.

Суд зазначає, що зміст договору, укладеного між позивачем та вказаним підприємством, не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що предмет договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, судом не встановлено, вказаних доказів у відповідності до положень статті 71 КАС України відповідачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»Вищий адміністративний суд України зазначив: «…у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд вважає наявними підстави для правомірного формування податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, адже таке формування здійснене на підставі наявних первинних документів.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що зявленні в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області від 28.08.2012 р. № НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області від 28.08.2012 р. № НОМЕР_2 скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного сервісного підприємства «Ньютон»2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 січня 2013 року.

Суддя В.В. Гаращенко