Ухвала суду № 65034516, 21.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 626/2108/16-ц Головуючий суддя І інстанції Рибальченко І. Г.

Провадження № 22-ц/790/1693/17 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: стягненя аліментів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Гуцал Л.В., Пилипчук Н.П,,

за участю секретаря: Пашнєвої Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -

встановила:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що у 2007 році було розірвано шлюб між її батьком ОСОБА_1 та матір'ю ОСОБА_3Посилаючись на те, що вона проживає разом з матір'ю, не працює, навчається на першому курсі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку її батько має можливість надавати, позивач просила стягнути зі ОСОБА_1 на свою користь аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця до закінчення нею навчання.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в сумі 300 грн. щомісяця, починаючи з 17 листопада 2016 року на період її навчання до 20 червня 2020 року, але не більше ніж до 23 років. Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування скарги зазначив, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу, оскільки не працює, не отримує допомогу по безробіттю, має дитину в іншому шлюбі, а також несплачений борг по аліментам на користь позивача у розмірі 20589 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в звязку з продовженням навчання ОСОБА_1А потребує матеріальної допомоги, яку у розмірі 300 грн. щомісяця відповідач має можливість надавати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком позивачки ОСОБА_2, яка проживає разом з матірю, навчається на першому курсі денного відділення Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

Відповідно до договору від 05 серпня 2016 року загальна вартість освітньої послуги на весь строк навчання становить 32800 грн., вартість одного семестру навчання 4100 грн.

Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Оскільки ОСОБА_2 досягла повноліття, але продовжує навчання на денному відділенні вищого навчального закладу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач потребує матеріальної допомоги.

Проте вирішення питання про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, згідно з ч. 1 ст. 199 СК України поставлено в залежність від наявності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу дитині.

Встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за віком та станом здоровя є працездатною особою, але офіційно не працевлаштований, разом з тим, на обліку в Красноградському районному центрі зайнятості як безробітний не перебуває (а.с. 41), з останнього місця роботи звільнився за власним бажанням 21 листопада 2016 року (а.с.40), 26 грудня 2016 року надав до Красноградського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківської області квитанції про сплату боргу за аліментами на користь ОСОБА_3 на утримання дитини у розмірі 250 гривень (а.с. 44).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, який є працездатною особою, має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання, у розмірі 300 грн., що є менше, ніж 10 % від мінімальної заробітної плати в Україні.

Наявність на його утриманні іншої дитини та заборгованості по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 вказаних висновків суду не спростовують.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді