Ухвала суду № 65033711, 23.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/430/16-к

н/п 1-кс/640/1316/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Вакула І.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2,

слідчого Липчанського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 у порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, що полягає в невнесенні відомостей до ЄРДР, -

встановив:

20 лютого 2017р. потерпілий ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України. Потерпілий просив визнати необґрунтованою постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області (далі:слідчий) ОСОБА_3 від 20.01.2017р. та зобовязати слідчого внести в ЄРДР відомості про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. В обґрунтування заявлених вимог потерпілий посилався на здійснення слідчим Ліпчанським В.М. досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015220480002511 за підозрою ОСОБА_5 за ч.4 ст. 190 КК України, наявність доказів вчинення підозрюваним злочину у групі з ОСОБА_4, відносно якого відомості до ЄРДР не внесені, спрямування слідчому відповідного клопотання та відмову 20.01.2017р. слідчого його задовольнити.

У судовому зсіданні потерпілий ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 скаргу підтримали, просили її задовольнити. Додатково пояснили, що скарга подана в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.

Слідчий Ліпчанський В.М. у судовому засідання проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, за відсутності достатніх доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Додатково пояснив, що в матеріалах кримінального провадження наявні розписки, в яких ОСОБА_4 вказаний в якості поручителя займаних ОСОБА_5 коштів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши міркування потерпілого, його представника, слідчого, доходить наступного:

За не спростування наданими доказами посилань потерпілого на отримання копії оскаржуваної постанови 15.02.2013р., слідчий суддя вважає строк оскарження не пропущеним та розглядає скаргу по суті.

Відповідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобовязаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Положення ч.1 ст. 303 КПК України передбачають право потерпілого оскаржити під час досудового розслідування бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим Ліпчанським В.М. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015220480002511 за ч.4 ст.190 КК України з підстав заволодіння в період з 22.05.2012р. по 05.05.2014р. ОСОБА_5 шахрайським шляхом грошовими коштами потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 в особливо великих розмірах на загальну суму 7.573.728 грн. 78 коп. Підозра у вказаному вище кримінальному провадженні предявлена гр. ОСОБА_5 (а.с.8).

17.01.2017р. потерпілий ОСОБА_1 звернувся до слідчого Липчанського В.М. із клопотанням про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження за ч.4 ст. 190 КК України відносно гр. ОСОБА_4, який діяв сумісно з ОСОБА_5, та обєднання його з кримінальним провадженням по якому проводиться розслідування(а.с.6).

20.01.2017р. постановою слідчого у задоволенні вказаного клопотання потерпілому відмовлено. Підставою відмови слідчий зазначив не встановлення достатніх доказів вчинення ОСОБА_4 злочину.

Завданням кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Аналіз зібраних доказів в їх сукупності на етапі досудового розслідування проводиться слідчим, прокурором, а на етапі судового розгляду, - судом.

Згідно вимог п.3 ч.1 ст. 276 КПК України, обовязок повідомлення підозри, повязаний з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Як передбачено ч.1, ч.5 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій і, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимого цього Кодексу, є самостійним в своїй діяльності втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином, на етапі досудового розслідування, не досліджуючи матеріали кримінального провадження в їх сукупності та не маючи до них доступу згідно положень ст. 222 КПК України, слідчий суддя позбавлений можливості надання судження щодо наявності або відсутності у кримінальному провадженні достатніх та допустимих доказів складу в діях ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Водночас наявність в матеріалах кримінального провадження розписок ОСОБА_4 про поручительство при отриманні ОСОБА_5 грошей потерпілих, визнана сторонами кримінального провадження у судовому засіданні.

Причини, за яких вказані розписки на взяті слідчим до уваги в якості належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, всупереч вимог п.2 ч.5 ст.110 КПК України, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови не наведені.

Таким чином, за відсутності в оскаржуваній постанові аналізу зібраних у кримінальному провадженні доказів, на підставі якого слідчий дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання потерпілого, її не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому скарга в частині її скасування підлягає задоволенню.

При тому у відповідності до п.п.5 ч.2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012р. (далі: Положення), до реєстру вносяться відомості про попередню правову кваліфікаціюкримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Обставини, що є предметом розслідування у кримінальному провадженні №12015220480002511 та вказані потерпілим у клопотанні нерозривно поєднані між собою, тому з метою забезпечення повноти та всебічності досудового розслідування мають розслідуватись в одному провадженні, що не позбавляє слідчого можливості зміни раніше повідомленої підозри в порядку ст. 279 КПК України.

Натомість, відповідно п.2.10 Положення, при встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник прокуратури обєднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор (слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».

З урахуванням викладеного, підстави повторної реєстрації ЄРДР кримінального провадження за заявою потерпілого, стосовної вчинення кримінального правопорушення за обставин, що вже є предметом досудового розслідування, - не вбачається, а тому скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 303, ч. 2 ст. 305, ч.3 ст. 307 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 у порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, що полягає в невнесенні відомостей до ЄРДР задовольнити частково.

Постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 20.01.2017р. у кримінальному провадженні №12015220480002511 скасувати.

У задоволенні скарги в іншій частині, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження.

Слідчий суддя: Н.В. Єфіменко