Ухвала суду № 6503252, 15.06.2009, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Справа №11-347, 2009 року Головуючий в 1-й інстанції Семенюк В.В.

Категорія ст.ст.185 ч.ч.3,4;198; 190 ч.2;

ч.3 ст.27, ч.2 ст.289; 289 ч.2 КК України Доповідач Латюк П.Я.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого судді Латюка П.Я.

суддів Ващенка С.Є., Бережного С.Д.,

з участю секретаря Яцишиної Р.П.,

прокурора Драча І.В.,

захисника ОСОБА_1,

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи на вирок Камянець-Подільського міськрайонного суду від 27 березня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда другої групи, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 4 січня 2006 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ст.263 ч.1, ст.396 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки .

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.3, ст.185 ч.4, ст.190 ч.2, ч.3 ст.27-ч.2 ст.289 ст.198 КК України та призначено : (епізоди - 2001р., 2002 р., 2005 р.)

за ст.185 ч.3 КК України три роки позбавлення волі;

за ст.185 ч.4 КК України пять років позбавлення волі;

за ст.198 КК України один рік позбавлення волі;

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено до відбуття покарання у виді пяти років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання із вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04.01.2006 року призначено до відбуття шість років позбавлення волі.

По епізодах за січень-квітень 2006 р. призначені покарання:

1. - за ст.185 ч.3 КК України три роки позбавлення волі;

2. - за ст.190 ч.2 КК України один рік позбавлення волі;

3. - за ч.3 ст.27 - ч.2 ст.289 КК України шість років позбавлення волі без конфіскації майна ;

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим до відбуття призначено покарання у виді шести років позбавлення волі.

На підставі ст.71 ч.1 КК України шляхом часткового складання вироків остаточно до відбуття покарання призначено сім років позбавлення волі без конфіскації майна .

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено обчислювати з 27 березня 2009 року, та в строк відбування покарання зараховано час перебування його під вартою з 21 квітня 2006 року по 27 березня 2009 року.

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на його користь 9675 грн. матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10150 грн. матеріальної шкоди.

Речові докази по справі:

- врізний замок та накладку лицьової планки (т.1 а.с.41), господарську сумку, 20 комплектів проводів до автомобіля, 14 комплектів автомобільної проводки, 50000 накінцівників та жіночий плащ (т.1 а.с.82) - повернуто потерпілій ОСОБА_7;

- умивальник керамічний, бачок унітазу, рушникосушник, рушникосушник з металу, газовий лічильник, відрізки труби, три коліна пластикової труби, газову плиту «Норд», унітаз з кришкою (т.2 а.с.87) повернуто потерпілому ОСОБА_6;

- автомобіль «Мітцубісі -Аутлендер», барсетку з документами (т.4 а.с. 124) - повернуто потерпілому ОСОБА_8;

- журнал чергувань охоронців, список членів ГБК № 3 та список охоронців (т.4 а.с.99) повернуто кооперативу;

- дерев'яний брус (т.4 а.с.230) - повернуто потерпілому ОСОБА_9

Постановлено стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях на користь Кам'янець-Подільського МВ УМВСУ Хмельницької області 773 грн.00 коп. витрат понесених під час досудового слідства по даній кримінальній справі (т.5а.с.290).

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВСУ Вінницької області 89 грн.50 коп. витрат понесених за проведення автотоварознавчої експертизи по даній кримінальній справі (т.5 а.с.145).

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 152 грн. 47 коп. витрат понесених за проведення автотоварознавчої експертизи по даній кримінальній справі (т.4 а.с. 150).

Цим же вироком засуджено також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно яких колегією суддів апеляційного суду постановлено свій вирок

За вироком суду на початку травня 2001 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, шляхом виламування вхідних дверей, проник в АДРЕСА_2, звідки таємно викрав шкіряне пальто вартістю 2600 гривень, шкіряну куртку чоловічу вартістю 500 гривень, шкіряну куртку чоловічу вартістю 800 грн., джинсову куртку чоловічу вартістю 300 грн. чоловічу шапку з хутра норки вартістю 550 грн., дві пари джинсових брюк вартістю по 50 грн. - на загальну суму 100 грн., один спортивний костюм вартістю 170 грн., дві пари жіночих черевик вартістю 250 грн. за одну пару - на загальну суму 500 грн., одну пару жіночих шкіряних туфель чорного кольору вартістю 150 грн., одну пару жіночих шкіряних черевик вартістю 170 грн., одну пару чоловічих кросівок вартістю 170 гривень, одну пару чоловічих брюк світлого кольору вартістю 80 грн., дві пари чоловічих брюк чорного кольору вартістю 80 грн. за одні брюки - на загальну суму 160 грн., светр чоловічий чорного кольору вартістю 60 грн., кольоровий телевізор «Берізка» вартістю 1000 грн., дві ковдри вартістю по 130 грн. за кожну - на загальну суму 260 грн., жіночу шапку з хутра норки вартістю 200 грн., фен іноземного виробництва вартістю 55 грн., господарську сумку вартістю 15 грн., всередині якої знаходились дроти високої напруги до автомобіля вартістю 750 грн., 150 комплектів дротів високої напруги до автомобіля ВАЗ вартістю 5 грн. за один комплект - на загальну суму 750 грн., 100 комплектів дротів високої напруги до автомобіля ЗАЗ вартістю 3 гривні за один комплект на загальну суму 300 гривень, накінцівники до електропроводки автомобіля в кількості 5000 штук по ціні 02 копійки за одну штуку - на загальну суму 100 гривень, а всього викрав майна потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 10 740 гривень, що становить 91,02 мінімальних розмірів заробітної плати на час вчинення злочину.

В середині червня 2001 року в м. Камянці-Подільському ОСОБА_2, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, через незачинену кватирку проник на веранду АДРЕСА_3 , де шляхом зламу дверей проник в приміщення самої квартири, звідки таємно викрав: газовий котел-колонку «Юнкерс» вартістю 2800 грн., газову плиту «НОРД» вартістю 600 грн., електронний годинник-радіоприймач «Айва» вартістю 100 грн., унітаз керамічний вартістю 100 грн., кришку до унітазу вартістю 70 грн., змішувач води вартістю 250 грн., телефон «Панасонік» вартістю 300 грн., дві батареї опалення по ціні 700 грн. за кожну на загальну суму 1400 грн., одну батарею опалення з регулюючими кранами вартістю 900 грн., два карнизи вартістю 90 грн. за кожен на загальну суму 180 грн., покривало двохстороннє шерстяне вартістю 200 грн., одне двохстороннє одіяло вартістю 200 грн., три комплекти постільної білизни по ціні 75 грн., комплект на загальну суму 225 грн., електрочайник іноземного виробництва вартістю 120 грн., умивальник керамічний «КОСА» вартістю 95 грн., бачок до унітазу вартістю120 грн., рушникосушник білого кольору марки «Еnіx» вартістю120 грн., рушникосушник виготовлений з металу сірого кольору у вигляді букви «З» вартістю 120 грн., газовий лічильник вартістю 275 грн., а всього викрав майна потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 8175 грн., що становить 69,3 мінімальних розмірів заробітної плати на час вчинення злочину.

В ніч на 12 січня 2002 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, шляхом пошкодження вхідних дверей , проник в АДРЕСА_4, звідки таємно викрав : дві телефонні бази «Сенао» вартістю 1400 грн. за одну на загальну суму 2800 грн., газовий котел - колонку «Юнкере» вартістю 4590 грн., чотири металевих батареї вартістю 540 грн. за одну батарею на загальну суму 2160 грн., рушникосушник вартістю 600 грн., які належали громадянину ОСОБА_10, заподіявши матеріальну шкоду на загальну суму 10150 грн., що складає 59,7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На початку березня 2005 року , ОСОБА_2, достовірно знаючи про вчинену 5 березня 2005 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 крадіжку майна ОСОБА_13 з офісу , розташованого по АДРЕСА_5, по телефону попросив у борг в ОСОБА_4 кошти, викрадені останнім у ОСОБА_13 На вказане прохання ОСОБА_4 погодився і за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 через ОСОБА_16 передав ОСОБА_2 гроші в сумі 4800 грн. Через декілька днів ОСОБА_2 по телефону в ОСОБА_4 попросив передати в борг ще кошти в сумі 5500грн., які останнім були викрадені в ОСОБА_13 Після цього, ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_14 в м. Камянець-Подільський з проханням взяти в с. Калиня Камянець-Подільського району гроші в сумі 5500 грн. у ОСОБА_15, якій ОСОБА_4 передав гроші на зберігання. Того ж дня в с. Калиня Камянець Подільського району ОСОБА_14 отримала від ОСОБА_15 кошти в сумі 5500 грн., які через ОСОБА_16 передала ОСОБА_2 Всього ОСОБА_2 заздалегідь не обіцяно отримав 10300 грн. завідомо одержаних злочинним шляхом - крадіжкою майна ОСОБА_13, вчиненою 5 березня 2005 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з офісу, розташованого по АДРЕСА_3.

На початку березня 2006 року в м. Камянець-Подільському, ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки чужого майна, повідомив ОСОБА_17, що продає деревяний брус та дошки, які належать йому і попросив останнього забрати брус та дошки на зберігання з автомобільного гаража, розташованого по вул. Тімірязєва, напроти ЗАТ «Тепловоденергії», який йому не належав, а належав ОСОБА_18. ОСОБА_17, не знаючи, що гараж не належить ОСОБА_2, шляхом вільного доступу , проник в гараж ОСОБА_18., звідки забрав деревяний брус та дошки на зберігання, які перевіз на територію бази, що по вул. Харченко, де зберігав близько одного тижня. В подальшому, в середині березня 2006 року, ОСОБА_2 продав вище згаданий деревяний брус та дошки ОСОБА_18 за 150 грн. Таким чином , ОСОБА_2 викрав 1,5 м куб. дошки породи смерека по ціні 620 грн. за один метр кубічний на загальну суму 930 грн., 3 м куб. деревяний брус породи смерека по ціні 800 грн. за 1 м куб. на загальну суму 2400 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3330 грн., що складає 19,02 неоподатковуваний мінімумів доходів громадян.

На початку квітня 2006 року в м. Камянці-Подільському, ОСОБА_2, повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повідомив ОСОБА_17 неправдиві відомості про те, що він користується автомобільним гаражем, розташованим по вул. Тімірязєва напроти ЗАТ «Тепловоденергія», який належав ОСОБА_9 і що за дорученням останнього продає даний гараж. Після цього ОСОБА_2, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_3, через останнього продав даний гараж ОСОБА_19, за який отримав гроші в сумі 800 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 4040 грн., якими заволодів шахрайським шляхом, заподіявши ОСОБА_19 шкоду в сумі 4040 грн., що становить 23,1 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На початку січня 2006 року ОСОБА_2 в м. Камянці-Подільському з корисливих мотивів, діючи з метою наживи, запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_17 здійснити незаконне заволодіння автомобілем „Мітсубісі-Аутлендер», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пообіцявши грошову винагороду. Діючи, як організатор вчинення злочину, ОСОБА_2 підшукав обєкт злочинних дій, розробив план вчинення злочину, розподілив ролі, де сам виступив, як організатор та керівник підготовки та вчинення незаконного викрадення транспортного засобу, а ОСОБА_17 та ОСОБА_4 - безпосередніми виконавцями вчинення злочину. На початку січня 2006 року з метою узгодження дій по викраденню автомобіля, познайомив ОСОБА_3 з ОСОБА_11 та розповів ОСОБА_17 план вчинення злочину, показав двір АДРЕСА_4, а також автомобіль «Мітсубісі-Аутлендер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким ОСОБА_17 та ОСОБА_4 мали незаконно заволодіти, а ОСОБА_17 перегнати викрадений автомобіль в гараж свого батька, розташований в гаражно-будівельному кооперативі №3, що по вул. Максимюка. Діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, згідно розробленого останнім злочинного плану, ОСОБА_17 та ОСОБА_4 12 січня 2006 року близько 17 години 40 хвилин в м. Камянці-Подільському у дворі АДРЕСА_5, дочекались, коли ОСОБА_20 підїхав на вищевказаному автомобілі до автомобільного гаража, де ОСОБА_4 підбіг до потерпілого, який в цей час відчиняв ворота гаража та застосував до нього насильство , що є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вприснувши йому газовим балончиком в очі та нанісши двічі удар рукою в область обличчя , заподіявши ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді двох садин в області обличчя , які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого втік, а ОСОБА_17, скориставшись тим, що ОСОБА_4 відволікає увагу потерпілого ОСОБА_20, сів за кермо вищевказаного автомобіля та перегнав його в гараж №195, який розташований в гаражно-будівельному АДРЕСА_6, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 170000 грн., що складає 971,4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Наприкінці березня 2006 року ОСОБА_2 з корисливих мотивів підшукав і організував вчинення крадіжки транспортного засобу, в м. Хмільник Вінницької області, - автомобіля «Ауді-А4» державний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_21 До вчинення вказаної крадіжки залучив ОСОБА_3, запропонувавши йому винагороду. 31 березня 2006 року з метою досягнення своїх злочинних намірів ОСОБА_2 запросив ОСОБА_3 в м. Хмільник Вінницької області, де неподалік від АДРЕСА_7 і на місці розповів останньому про його план щодо незаконного заволодінням автомобілем «Ауді-4» та визначив дату вчинення крадіжки автомобіля. 14 квітня 2006 року біля 20 год. ОСОБА_17, діючи за попередньою змовою групою осіб, скориставшись відсутністю власника і незачиненим автомобілем «Ауді-А4» державний номер НОМЕР_1, біля АДРЕСА_7 Вінницької області, незаконно заволодів даним транспортним засобом та перегнав його в гараж АДРЕСА_6. Вказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_17 завдали потерпілій ОСОБА_21 матеріальну шкоду у сумі 59918 грн., що складає 342,4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію діянь засуджених, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосування кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засуджених внаслідок м'якості.

Просить вирок скасувати , постановити свій вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України 4 роки позбавлення волі, ч.4 ст. 185 КК України - 6 років позбавлення волі, ст. 198 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначити 6 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ч.4 ст.70 КК України призначити шляхом часткового складання із вироком Хмільницького міськрайонного суду від 4 січня 2006 року - 8 років позбавлення волі. За ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі, ч.2 ст.190 КК України - 3 роки позбавлення волі, ч.3 ст.27- ч.2 ст.289 КК України 7 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначити 8 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання призначити 10 років позбавлення волі.

Зазначає, що призначаючи покарання ОСОБА_2, судом не в повній мірі враховано, що він вчинив злочини, більшість з яких відносяться до категорії тяжких, під час іспитового строку, що свідчить про антигромадську спрямованість його особи; не відшкодував спричинену злочинами шкоду потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_10; що судом не в повній мірі враховано його роль у вчиненні злочинів, так як він виступив організатором вчинення незаконних заволодінь транспортних засобів ОСОБА_21 та ОСОБА_20; що його часткові визнання вчиненого не можуть бути враховані як обставина, що пом'якшує покарання, оскільки вину у вчиненні організації незаконного заволодіння транспортних засобів він визнав лише в кінці судового слідства, а в ході досудового та судового слідства намагався уникнути кримінальної відповідальності шляхом надання неправдивих показань.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора на підтримку апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який вважає апеляцію прокурора не підлягаючою до задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про таємне викрадення ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами на початку травня 2001 року з АДРЕСА_7 належного ОСОБА_7 майна на загальну суму 10740 грн.; в середині червня 2001 року з АДРЕСА_8 належного ОСОБА_6 майна на загальну суму 8175 грн.; в ніч на 12 січня 2002 року з АДРЕСА_9 належного ОСОБА_10 майна на загальну суму 10150 грн.; у заздалегідь не обіцяному отриманні на початку березня 2005 року від ОСОБА_4 10300 грн., викрадених напередодні у ОСОБА_13; у заволодінні шляхом обману на початку березня 2006 року належним ОСОБА_18 майном-деревяним брусом та дошками вартістю 3330 грн., а на початку квітня 2006 року його ж гаражем вартістю 4040 грн. та їх подальшим продажем; про організацію ним незаконного заволодіння ОСОБА_11 та ОСОБА_22, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, біля 17 години 40 хвилин 12 січня 2006 року у дворі АДРЕСА_4 належного ОСОБА_8 автомобіля «Мітсубісі-Аутлендер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 170000 грн.; про організацію ним незаконного заволодіння ОСОБА_22 біля 20 години 14 квітня 2006 року належного Розвадовській автомобіля «Ауді А4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 59918 грн., ґрунтуються на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказах і не оспорюються в апеляції, як не оспорюється і правильність кваліфікації його дій за ч.ч.3,4 ст.185; ч.2 ст.190; ст.198; ч.3 ст.27, ч.2 ст.289 КК України.

Переконливих доказів того, що засудженому ОСОБА_2 за вчинені злочини слід було призначати більш суворе покарання, ніж те, яке призначив суд першої інстанції, що при призначенні покарань за сукупністю злочинів (ч.1 ст.70 КК України) суду слід було обрати принцип не їх поглинання а часткового складанням, що при призначенні покарання за сукупністю вироків суду слід було призначити не 7 років позбавлення волі а 10 років позбавлення волі, прокурор в апеляції не навів.

Урахувавши, що ОСОБА_2 частково визнав вину у вчиненні злочинів, що він хворіє та є інвалідом другої групи, позитивно характеризується за місцем проживання, суд першої інстанції підставно призначив йому покарання в межах санкцій інкримінованих злочинів, а з урахуванням того, що він організував незаконне заволодіння двох транспортних засобів,-покарання призначив у виді 6 років позбавлення волі.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_2 покарання за ч. 4 ст.70 КК України шляхом часткового складання із вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04 січня 2006 року суд першої інстанції допустився помилки, не звернувши увагу на те, що за цим вироком засудженого ОСОБА_2 на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням тривалістю 2 роки ( т.5 а.с.230-231), і в такий спосіб ревізував цей вирок, що є недопустимим (ч.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»), двічі призначив покарання за ч.3 ст.185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, суд у резолютивній частині вироку послався на те, що він це робить «..шляхом часткового складання вироків…» , хоча такого принципу призначення покарання за сукупністю вироків ст.71 КК України не містить.

Як встановлено колегією суддів під час апеляційного розгляду справи, засуджений ОСОБА_2 по кримінальній справі по обвинуваченню у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.263; ч.1 ст.396 КК України, за які вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04 січня 2006 року засуджений на чотири роки позбавлення волі, з 10 травня 2005 року по 24 серпня 2005 року, тобто 3 місяці 14 днів, перебував під вартою, чого не було зясовано і відповідно враховано судом першої інстанції при призначенні йому покарання.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 в частині повторного засудження за ч.3 ст. 185 КК України, призначення покарань за сукупністю злочинів (ч.ч.1,4 ст.70 КК України), за сукупністю вироків ( ч.1 ст.71 КК України) підлягає зміні.

При призначенні ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 04 січня 2006 року, колегія суддів виходить з того, що ця невідбута частина покарання становить 3 роки 8 місяців 16 днів.

Крім цього, відповідно до вимог ч.2 ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення на користь Кам'янець-Подільського МВ УМВС України у Хмельницькій області 773 грн. витрат понесених під час досудового слідства ( 520 грн. вартості бензину, витраченого органами досудового слідства на поїзду до місця пригоди, списаних 20 ампул для ручок вартістю 3 грн., 125 грн. канцелярських витрат грн. тощо (т.5 а.с. 290), оскільки в силу ст.91 КПК України, роз'яснень з цього приводу викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року з подальшими змінами "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", ці суми не відносяться до судових витрат; а в частині стягнення в солідарному порядку витрат понесених на проведення товарознавчих експертиз,- зміні, оскільки в силу ч.2 ст.93 КПК України, якщо винними у вчиненні злочину (злочинів) буде визнано декількох осіб, суд визначає, в якому розмірі повинні бути стягнуті витрати з кожного з них, урахувавши при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Більше того, стягуючи солідарно з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь НДКЦ при УМВС України у Вінницькій області 89 грн. 50 коп. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи по оцінці вартості автомобіля "Ауді-А4", суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_4 незаконне заволодіння цим автомобілем не інкримінувалось, що за вчинення цього злочину він засуджений не був.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а :

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Камянець-Подільського міськрайонного суду від 27 березня 2009 року щодо ОСОБА_2 в частині повторного засудження за ч.3 ст.185 КК України, призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків; в частині стягнення в солідарному порядку на користь НДКЦ при УМВС України у Вінницькій області 89 грн. 50 коп., на користь НДКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 152 грн. 47 коп. судових витрат за проведення товарознавчих експертиз змінити; в частині стягнення в рівних долях на користь Камянець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області 773 грн. витрат понесених під час досудового слідства по даній кримінальній справі скасувати.

Вважати ОСОБА_2 засудженим:

-за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;

-за ч.4 ст.185 КК України на 5 (пять) років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.190 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ст. 198 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

-за ч.3 ст.27, ч.2 ст.289 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 4 січня 2006 року та остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області (код 24525055, рахунок 35227002000019, банк УДК Вінницької області, МФО-802015, призначення платежу "за оцінку") 44 грн. 75 коп. судових витрат за проведену експертизу по визначенню ринкової вартості автомобіля "Ауді-А4", та на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Хмельницькій області (код 25575309, рахунок 35228001000040, банк УДК в Хмельницькій області, МФО 815013) 50 грн. 82 коп. судових витрат за проведену експертизу по визначенню ринкової вартості автомобіля "Мітсубісі-Аутлендер".

В решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області П.Я.Латюк