Рішення № 65024841, 13.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28386/16-ц

Провадження № 2/761/1371/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднаної житлової комісії Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України про визнання права, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднаної житлової комісії Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України про визнання за ним право на зарахування до часу перебування на квартирному обліку у м.Києві попереднього часу перебування на такому обліку з 29.08.1992 року, скасування рішення Об'єднаної житлової комісії Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України від 29.04.2016 року № 22 про відмову йому в перенесенні дати квартирного обліку з 03.03.1995 року на 29.08.1992 року, а також про зобов'язання Об'єднану житлову комісію Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України зареєструвати дату поставлення на квартирний облік його та членів його сім'ї у гарнізонній черзі м.Києва з 05.03.1995 року на 29.08.1992 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 04.08.1992 року він проходив службу в Івано-Франківському гарнізоні, у якому був поставлений та перебував на квартирному обліку з 29.08.1992 року складом сім'ї у кількості трьох осіб. Після чого позивач проходив службу в Хмельницькому гарнізоні, де також був поставлений та перебував на квартирному обліку з 03.03.1995 року. З 20.07.2004 року позивач проходив службу в Львівському гарнізоні, у якому був поставлений та перебував на квартирному обліку з 03.03.1995 року. При цьому, з 27.10.2011 року позивач був призначений для подальшого проходження служби в Київському гарнізоні у Тил Збройних Сил України. Разом з тим, рішенням Об'єднаної житлової комісії Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України від 01.06.2012 року позивача було зараховано на квартирний облік в Київському гарнізоні з 03.03.1995 року. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач 18.03.2016 року звернувся до відповідача з листом, у якому просив розглянути питання про зарахування до часу його перебування на квартирному обліку у м.Києві попереднього часу перебування на такому обліку за місцем служби в Івано-Франківському гарнізоні, тобто з 29.08.1992 року. Однак, листом відповідача від 29.04.2016 року позивачу було відмовлено в перенесенні дати постановки на квартирний облік з 03.03.1995 року на 29.08.1992 року, із посиланням на відсутність законних підстав для цього. Таким чином, оскільки позивач вважає, що має законне право на зарахування до часу перебування його на квартирному обліку у м.Києві попереднього часу перебування на такому обліку з 29.08.1992 року, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивач проходив службу у військовій частині А-0773 Івано-Франківського гарнізону, у якому був поставлений та перебував на квартирному обліку з 29.08.1992 року складом сім'ї три особи, що підтверджується довідкою від 13.09.1999 року № 9.

Відповідно до довідки від 28.07.2004 року № 84, позивач з 03.03.1995 року перебував на квартирному обліку у військовій частині А4239 Хмельницького гарнізону складом сім'ї три особи.

З 20.07.2004 року по 27.10.2011 року позивач проходив службу в Львівському гарнізон та житловою площею не забезпечувався, згідно з довідкою від 17.11.2011 року № 73.

Згідно з відповіддю Об'єднаної житлової комісії Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України від 29.04.2016 року № 22, позивачу було відмовлено в перенесенні дати постановки його на квартирний облік з 03.03.1995 року на 29.08.1992 року, оскільки перенесення дати квартирного обліку позивача з 03.03.1995 року на 1992 рік буде порушувати вимоги Конституції України, інші нормативно-правові акти України та приведе до соціальної напруги і порушення Конституційних прав військовослужбовців, які були зараховані на квартирний облік з 1991 року по теперішній час.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Також статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP та іншими нормативно-правовими актами.

На виконання зазначеної статті Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).

Згідно з п.26 Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

При цьому, слід звернути увагу на те, що зазначена постанова не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості зарахування попереднього часу перебування на квартирному обліку військовослужбовців та членів їх сімей у разі їх переїзду до іншого гарнізону (в іншу місцевість).

01.01.2005 року набрав чинності Закон України від 24.06.2004 року № 1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»».

Відповідно до Прикінцевих положень цього Закону військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Такі ж норми містяться у п.2.14 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 року № 737.

Слід зазначити, що порядок забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень до 01.01.2005 року визначався нормами Житловою кодексу УРСР, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання ним житлових приміщень в Українській PCP, затвердженими постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470, (далі - Правила) та Положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20.

Разом з тим, вказаним наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 року, було визначено, що в разі переміщення військовослужбовця по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (у списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання жилих приміщень), але не раніше ніж з дня набрання чинності цим наказом, тобто з 03.03.1995 року.

Таким чином зазначеними вище положеннями наказу Міністра оборони України від 03.02.1995 року № 20 було встановлено обмеження житлових прав військовослужбовців.

Іншими нормативно-правовими актами, що регулювали житлові відносини, станом на 01.01.2005 року, таких обмежень не передбачалося.

Так, згідно із ст. 43 Житлового кодексу Української PCP черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік. Відповіддю до пункту 38 Правил громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється Житловим кодексом. УРСР, цими Правилами та іншими актами законодавства. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що військовослужбовці Збройних Сил України у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в тому числі і ті, які здійснили такий переїзд до 03.03.1995 року), зараховуються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням всього попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.

Враховуючи, що позивачем доведено поставлення та перебування на квартирному обліку з 29.08.1992 року разом з членами своєї сім'ї під час проходження служби у військовій частині А-0773 Івано-Франківського гарнізону, суд вважає, що позивачу до часу перебування на квартирному обліку у м.Києві повинно бути зараховано попередній час перебування на такому обліку з 29.08.1992 року, а тому приходить до висновку про задоволення позовних вимог, а тому

визнає за позивачем право на зарахування до часу перебування на квартирному обліку у м.Києві попереднього часу перебування на такому обліку з 29.08.1992 року. У зв'язку із задоволенням попередніх вимог позивача суд вважає за необхідне також скасувати рішення Об'єднаної житлової комісії Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України від 29.04.2016 року № 22 про відмову позивачу в перенесенні дати квартирного обліку з 03.03.1995 року на 29.08.1992 року, та зобов'язати Об'єднану житлову комісію Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України зареєструвати дату поставлення на квартирний облік позивача та членів його сім'ї у гарнізонній черзі міста Києва замість 03.03.1995 року змінивши на 29.08.1992 року.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 57-61, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 293, 294, 296 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Об'єднаної житлової комісії Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України про визнання права, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на зарахування до часу перебування на квартирному обліку у місті Києві попереднього часу перебування на такому обліку з 29 серпня 1992 року.

Скасувати рішення Об'єднаної житлової комісії Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України від 29 квітня 2016 року № 22 про відмову ОСОБА_1 в перенесенні дати квартирного обліку з 03 березня 1995 року на 29 серпня 1992 року.

Зобов'язати Об'єднану житлову комісію Тилу, Озброєння та Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України зареєструвати дату поставлення на квартирний облік ОСОБА_1 та членів його сім'ї у гарнізонній черзі міста Києва з 03 березня 1995 року на 29 серпня 1992 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: