Рішення № 65024449, 15.02.2017, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3989/15-ц

пр. № 2/759/82/17

15 лютого 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Шелудько В.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_11, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту належності будинку спадкодавцю, визнання свідоцтва про право власності недійсним, про визнання права власності на частку будинку, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 16.03.2015 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про встановлення факту належності на праві власності ОСОБА_13 будинку АДРЕСА_1 видане ОСОБА_14 11.03.1983 р. виконкомом Ленінградської ради м. Києва; визнання частково недійсним свідоцтва на спадщину за законом, видане ОСОБА_4 про право власності на 37/200 частин будинку АДРЕСА_2 визнання за нею та ОСОБА_15 право власності на 18/100 як їх спільну частку в праві власності на даний будинок; визнання, що частка ОСОБА_15 та її в праві власності на будинок становить по 9/100 як частка в спільній сумісній власності за кожним; встановлення факту прийняття спадщин ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_13; визнання за ОСОБА_5 і ОСОБА_6 право власності на 954/4800 частин будинку АДРЕСА_3 за кожною; залишення на праві власності за ОСОБА_7 738/2400 частин, за ОСОБА_4 738/4800 частин, за ОСОБА_9 -82/4800 частин, за ОСОБА_8 82/2400 частин будинку АДРЕСА_3.

Вказувала на те, що перебуваючи у шлюбі з 1975 р. по 1994 р. вона та колишній чоловік, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_15, за спільні кошти та своєю працею з дозволу батька чоловіка, ОСОБА_13 та за домовленістю, що це буде їх спільна особиста власність, у 1975 -1978 роках добудували до будинку батька прибудову - приміщення 1-1,2-1, загальною площею 26,6 кв.м.. Станом на 2006 рік це приміщення 1-1,1-2,2-2,2-4. Отже у зв'язку із участю у зведенні прибудови вважає себе власником 9/100 частин будинку АДРЕСА_2 як частки в спільній сумісній власності.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов з урахуванням уточнень від 25.04.2016 року підтримали.

Судом не прийняті до уваги уточнення датовані 08.02.2017р. оскільки подані після початку розгляду справи по суті і до початку судових дебатів.

Відповідачі, треті особи у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання в якому справу просять слухати у їх відсутність.

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та третьої особи ОСОБА_10, ОСОБА_16 проти задоволення позову заперечувала.

Представник третьої особи Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавав.

Суд,заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачів та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на час розгляду спору правовстановлюючі документи на будинок по АДРЕСА_4 було видано на ім`я ОСОБА_13 на частку 63/100, ОСОБА_10 на частку 37/200, ОСОБА_11 на частку 37/200.

Спірні 63/100 будинку складаються із кімнат 1-1 (4,4 м.кв.), 1-2 (5,8 м.кв.), 1-3 (8,8 м.кв.), 1-4 (14,9 м.кв.), 1-5 (16,6 м.кв.), 3-1 (4,5м.кв.), 3-2 (4,8 м.кв.), 3-3 (14,7 м.кв.), 4-4 (8,6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_13, після смерті якого відкрилася спадщина на 63/100 житлового будинку по АДРЕСА_5

Частка ОСОБА_13 була успадкована у рівних частинах його дітьми - спадкоємцями першої черги: сином ОСОБА_17, сином ОСОБА_14, дочкою ОСОБА_7, які прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, в порядку п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР, та одержали по 21/100 кожен (21/100:2=21/200).

Іще одна дочка ОСОБА_13 - ОСОБА_8 - на час смерті батька у спадковому майні не проживала, заяви про прийняття спадщини не подавала, будь-яких інших дій, спрямованих на прийняття спадщини не вчиняла.

На момент своєї смерті ОСОБА_13 був розлучений із своєю колишньою дружиною - ОСОБА_18, яка хоч і проживала із ним на момент його смерті, але права на спадкування не отримала, у зв'язку із наявністю спадкоємців першої черги.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_14, після смерті якого відкрилася спадщина на 21/100 будинку, одержану ним раніше у спадщину від батька, ОСОБА_13

Частка ОСОБА_14 була успадкована у рівних частинах його дочкою - ОСОБА_19 та матір`ю - ОСОБА_18, які прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, в порядку ст. п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР, та одержали по 21/200 кожна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_15, після смерті якого відкрилася спадщина на 189/800 будинку, яку склали 21/100, одержана ним раніше у спадщину від батька, ОСОБА_13, а також 21/800, одержана ним раніше у спадщину від матері - ОСОБА_18

Частка ОСОБА_15 була успадкована у рівних частинах його дочками - ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які, проживали разом із батьком на час його смерті, та одержали по 189/1600 кожна.

На момент своєї смерті ОСОБА_15 був розлучений із своєю колишньою дружиною - ОСОБА_1, у зв'язку із чим остання права на спадкування не отримала.

Відтак, 63/100 будинку на даний час прийняті у спадщину наступними особами у таких розмірах: ОСОБА_7 - 189/800 будинку (з яких 21/100 - одержані нею у спадщину від батька, ОСОБА_13, а 21/800 від матері, ОСОБА_20.), ОСОБА_6 - 189/1600 (одержані нею у спадщину від батька, ОСОБА_15.), ОСОБА_5 - 189/1600 (одержані нею у спадщину від батька, ОСОБА_15.), ОСОБА_4 - 189/1600 (з яких 21/200 - одержані нею у спадщину від батька, ОСОБА_14, а 21/1600 від баби, ОСОБА_18, за правом представлення замість її батька, ОСОБА_14.), ОСОБА_9 -21/1600 (одержані нею у спадщину від баби, ОСОБА_18, за правом представлення, замість її батька, ОСОБА_14.), ОСОБА_8 - 21/800 (одержані нею у спадщину від матері, ОСОБА_20.).

Вищезазначені обставини були встановлені рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року у цивільній справі №759/17064/13-ц (пр.№8/759/3/14), яке має преюдиційне значення для даної справи і повторного доказування в силу ст.61 ЦПК України не потребують.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 лютого 2015 року було вирішено:

-Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, треті особи - Перша Київська міська державна нотаріальна контора, Київське міське БТІ, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_6 право власності на 189/1600 будинку по АДРЕСА_1 що у ідеальному виразі складає 15,58 м.кв. У решті позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

-Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, треті особи - Перша Київська міська державна нотаріальна контора, Київське міське БТІ, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_5 право власності на 189/1600 будинку по АДРЕСА_1 що у ідеальному виразі складає 15,58 м.кв. У решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

-Позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, треті особи - Перша Київська міська державна нотаріальна контора, Київське міське БТІ, ОСОБА_11, ОСОБА_10, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_7 право власності на 189/800 будинку по АДРЕСА_1 що у ідеальному виразі складає 31,16 м.кв.

-Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - Перша Київська міська державна нотаріальна контора, Київське міське БТІ, ОСОБА_11, ОСОБА_10, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 189/1600 будинку по АДРЕСА_1 що у ідеальному виразі складає 15,58 м.кв.

-У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, треті особи - Перша Київська міська державна нотаріальна контора, Київське міське БТІ про встановлення факту прийняття спадщини та визначення ідеальної частки відмовити повністю.

-Позовні вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно за правом представлення задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_9 право власності на 21/1600 будинку, що у ідеальному виразі складає 1,73 м.кв.

Тому до тверджень позивачки, що вона перебуваючи у шлюбі з 1975 р. по 1994 р. з колишнім чоловіком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_15, за спільні кошти та своєю працею з дозволу батька чоловіка, ОСОБА_13 та за домовленістю, що це буде їх спільна особиста власність, у 1975 -1978 роках добудували до будинку батька прибудову - приміщення 1-1,2-1, загальною площею 26,6 кв.м.. а тому є власником 9/100 частин будинку АДРЕСА_2 як частки в спільній сумісній власності, суд відноситься критично.

Відповідно до статті 86 ЦК Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31.07.1981 року № 4 «Про судову практику з вирішення спорів, пов'язаних з правом власності на житловий будинок», сам по собі факт сприяння забудовнику з боку членів його сім'ї або родичів в будівництві будинку не може бути підставою для задоволення їх претензій до забудовника про визнання права власності на частину будинку. Такий позов може бути задоволений судом лише в тих випадках, коли між цими особами і забудовником була домовленість про створення спільної власності на житловий будинок і саме в цих цілях вони вкладали свою працю і засоби в будівництво житлового будинку.

Відповідно до ст. 112 ЦК УРСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Єдиною підставою виникнення спільної сумісної (часткової) власності у 1978 році, на час побудови домоволодіння, міг бути договір про сумісну діяльність, тоді б грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, було б їх спільною власністю.

Жодних належних та допустимих доказів своїх позовних вимог позивачкою суду надано не було.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована в житловому будинку лише у 1978 році , їй було достовірно відомо про факт видачі свідоцтва про право власності на 63/100 частин житлового будинку на ім'я батька її колишнього чоловіка - ОСОБА_13 , цей факт нею не оспорювався. З часу розірвання шлюбу з ОСОБА_15 у 1994 році жодного спору щодо спільного майна подружжя не виникало.

До того ж, суд критично відноситься до письмових доказів, копій платіжних документів на придбання будівельних матеріалів, оскільки з них не вбачається хто саме виступав покупцем матеріалів і для яких цілей вони були використані.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та на які представник відповідачів посилається як на підставу своїх заперечень, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись Постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 31.07.1981 року № 4 «Про судову практику з вирішення спорів, пов'язаних з правом власності на житловий будинок», ст.ст. 10, 57, 60, 130, 174, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи : ОСОБА_10, ОСОБА_11, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту належності будинку спадкодавцю, визнання свідоцтва про право власності недійсним, про визнання права власності на частку будинку, визнання права власності в порядку спадкування за законом, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: