Постанова № 65024253, 17.02.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6529/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С.,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника відповідача - Делягіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, суд,-

В С Т А Н О В И В :

В травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 4 грудня 2014 року перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації як особа, внутрішньо переміщена з тимчасово окупованої території АР Крим.

Зазначає, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», йому було призначено грошову допомогу в розмірі 442 грн. за місяць на період з 03.11.2015 року по 02.05.2016 року, однак з 21.03.2016 року відповідач припинив виплату позивачу призначеної допомоги, мотивуючи це закінченням строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Посилаючись на те, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки станом на день припинення виплати вже діяв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким передбачалася безстроковість довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправним припинення Управлінням праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації виплати призначеної йому на період з 03.11.2015 року по 02.05.2016 року щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на поживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та зобов'язати відповідача поновити виплату зазначеної допомоги з 21.03.2016 року.

Також просив в порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету за рахунок асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на його користь понесені ним документально підтверджені судові витрати в загальній сумі 4903,20 грн., з яких 553,20 грн. судовий збір та послуги банку, а також 4350 грн. втрат на правову допомогу.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2016 року провадження у справі в частині позовних вимог позивача про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації поновити з 21.03.2016 року виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на поживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, було закрито.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просив позов задовольнити з тих підстав, що після внесення відповідних змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» про безстроковість дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Постанову Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року №509 та Постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», не було приведено у відповідність до Закону. Разом з тим, відповідач повинен був діяти відповідно до Закону, оскільки він має вищу юридичну силу, ніж Постанова Кабінету Міністрів України, а відтак, не мав права припиняти виплату у зв'язку з припиненням строку дії довідки.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав,обґрунтувавши запереченнями просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач діяв правомірно та в межах процедури, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 з 4 грудня 2014 року перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації як особа, внутрішньо переміщена з тимчасово окупованої території АР Крим, що підтверджується довідкою №3007002700 від 04.12.2016 року.

Термін дії даної довідки продовжувався кожні шість місяців відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», в редакції, що діяла до 13.01.2016 року, та відповідно до п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року №509.

Після останнього звернення позивача строк дії довідки був продовжений на наступні шість місяців до 21.03.2016 року.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», ОСОБА_2 було призначено грошову допомогу в розмірі 442 грн. за місяць на період з 03.11.2015 року по 02.05.2016 року.

Разом з тим, з 21.03.2016 року відповідач припинив виплату позивачу призначеної допомоги, мотивуючи це закінченням строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що підтвердив листом від 14.04.2016 року №09101-09101/3-68/1-40.

Оскільки позивач припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам вважає незаконним, він звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 2. Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, в редакції від 18.12.2015 року, яка діяла на момент припинення виплати, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пункт 3 даного Порядку передбачав можливість призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк за умови звернення уповноваженого представника сім'ї до уповноваженого органу із заявою, в якій повідомити про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також за умови пред'явлення довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

При цьому, п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року №509, в редакції від 09.09.2015 року, яка діяла на момент припинення виплати, передбачав, що строк дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи становить шість місяців з дати її видачі. У разі продовження дії обставин, що визначені в ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ", строк дії такої довідки може бути продовжений на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до уповноваженого органу.

Положення п. 6 відповідало вимогам ч. 8 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб " в редакції, яка діяла до 13 січня 2016 року, відповідно до якої «Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видається структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення в день подання заяви, підписується та засвідчується уповноваженою посадовою особою цього структурного підрозділу без сплати будь-яких платежів та зборів, включаючи як першу видачу такої довідки, так і в разі повторної її видачі у випадку втрати, пошкодження або з метою продовження її дії.

Термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі.

У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення».

Таким чином, згідно зазначених Порядків та редакції Закону до 13.01.2016 року, продовження виплати щомісячної допомоги позивачу могло здійснюватися лише у разі продовження ним строку дії довідки на наступні шість місяців.

Разом з тим, 24 грудня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який вступив в дію 13.01.2016 року, яким було внесено зміни до ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ".

У новій редакції відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб " факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково.

Таким чином, на момент закінчення дії довідки позивача 21.03.2016 вже діяла така редакція Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ", яка передбачала безстроковість дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і тому саме з цих міркувань, останній і вважає припинення виплати йому відповідачем допомоги протиправною, наполягаючи на безстроковості своєї довідки.

Однак, з таким твердженням погодитися не можливо.

Так, п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, в редакції від 18.12.2015 року, яка діяла на момент припинення виплати, передбачав два випадки припинення виплати грошової допомоги:

- зняття з обліку осіб, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення

- закінчення шести місяців, протягом яких особі виплачувалася допомога.

На момент припинення виплати позивачу грошової допомоги, не діяв жоден інший нормативно-правовий акт, який би по-іншому регулював питання виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а тому, відсутні підстави для висновку про неправомірність дій відповідача щодо припинення виплати у зв'язку із настанням випадку - закінченням шести місяців, протягом яких особі виплачувалася допомога.

Такі висновки суду не змінюють твердження позивача про те, що відповідач повинен був керуватися нормами Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ", який передбачав безстроковість довідки та має вищу юридичну силу над Постановою Кабінету Міністрів, оскільки вказаним Законом механізм надання, призначення, виплати, припинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам не регулюється.

Оскільки, судом встановлено, що позивач не мав правових підстав для продовження здійснення йому виплати допомоги відповідно до своїх позовних вимог та на зобов'язання відповідачів щодо вчинення інших дій, пов'язаних з даними правовідносинами з позивачем,суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача та щодо відмови позивачу у здійсненні вищезазначених дій.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що не ґрунтуються на вимогах Конституції України та чинного законодавства України, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, не відшкодовуються.

На підставі викладеного, Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ", Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року №509, керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 82, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В. С. Декаленко