Рішення № 65022114, 20.02.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/49/2017

Справа № 537/5946/14-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2017 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Альфа-Банк», звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1, на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 84 721 грн. 92 коп. та судовий збір в розмірі 847 грн. 22 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що 06 червня 2008 року ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 490075529, відповідно до умов якого позивач зобовязався надати боржнику кредит у сумі 12 372,34 дол. США, а ОСОБА_2 в порядку та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього графіком погашення кредиту. В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору, 06 червня 2008 року ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали договір поруки № 490075529-П з подальшим внесенням змін та доповнень. Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_1, як поручитель, поручилася за виконання обовязків ОСОБА_2, які виникли на підставі кредитного договору, або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Позивач зазначає, що він свої зобовязання за Договором виконав, надавши боржнику кредит у сумі 12 372,34 дол. США. Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідач, в порушення умов Договору, свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 02 жовтня 2014 року він має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 5 918,93 дол. США, що за курсом НБУ станом на 02 жовтня 2014 року складає 76 650 грн. 18 коп., за відсотками - 241,70 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 3 130 грн. 02 коп., розмір пені 381,60 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 4 941 грн. 72 коп. У звязку із викладеними обставинами, зважаючи на невиконання боржником та поручителем зобовязання щодо повернення кредитних коштів, позивач і вимушений звернутись до суду.

Представник позивача, ПАТ «Альфа-Банк», в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в ході розгляду справи надав до суду клопотання, відповідно до якого просив розглянути справу без його участі.

Відповідач, ОСОБА_1, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі та пояснила, що про факт укладення 23 жовтня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 договору про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, відповідно до якого банк збільшив розмір кредиту, їй не було відомо та, відповідно, вона не надавала свою згоду на його укладення; про існування зазначеного договору вона дізналась під час судового розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з мотивів неповідомлення поручителя, ОСОБА_1, про факт укладання договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору, у звязку із чим збільшився обсяг відповідальності боржника, а відтак договір поруки слід вважати припиненим.

Третя особа, ОСОБА_2, в судовому засіданні підтвердив факт укладання договору про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року між ним та позивачем та зазначив, що йому не було відомо, чи знала про це відповідач ОСОБА_1, та одночасно зазначив, що як на час звернення позивача до суду, так і на дату винесення рішення заборгованості за зазначеним договором він не має.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника позивача, на основі пояснень відповідача, його представника та третьої особи, а також документів, наявних в матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення відповідачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3, а також третьої особи ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» з 19 серпня 2009 року є ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490075529, відповідно до умов якого позивач зобовязався надати боржнику, ОСОБА_2, кредит в сумі 12 372,34 дол.США з цільовим використанням кредиту - придбання транспортного засобу, зі сплатою процентів в розмірі 15,5 % річних та зі строком повернення до 06 червня 2013 року.

В свою чергу, ОСОБА_2 в порядку та на умовах, що визначені Договором, зобовязався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього.

Цього ж дня, 06 червня 2008 року, в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2, що випливають з договору, між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 490075529-П з подальшим внесенням змін та доповнень.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Тобто, порука це договір, по якому до зобовязання основного боржника приєднується зобовязання іншої особи, що за нього ручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручалася, тобто поручитель.

Так, відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_1 поручилася за виконання обовязків ОСОБА_2, які виникли на підставі кредитного договору №490075529, або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Згідно із пунктом 3.1 вказаного договору поруки, боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обовязків за Договором кредиту як солідарні боржники; поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Із договору поруки 490075529-П від 06 червня 2008 року також витікає, що у разі невиконання чи неналежного виконання боржником та поручителем будь-яких обовязків, встановлених Договором, в тому числі, у разі затримання сплати частини кредиту та або процентів за його користування, щонайменше як один календарний місяць, банк має право вимагати дострокового виконання зобовязання з повернення кредиту за договором.

В подальшому, 23 січня 2009 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та боржником, ОСОБА_2, було укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, яким змінено базові умови кредитування, а саме дату остаточного повернення кредиту 06 червня 2017 року.

Згідно матеріалів справи, поручитель ОСОБА_1 була ознайомлена із договором про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору від 23 січня 2009 року, та надала згоду на зміну його умов під підпис.

Окрім того, 23 жовтня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, яким банк збільшив розмір кредиту та додатково надав позичальнику грошові кошти в сумі 84597 грн. 50 коп.

Тобто, укладенням зазначеного договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року збільшено обсяг зобовязань ОСОБА_2 за договором кредиту.

Судом встановлено, що договором поруки №490075529-П, укладеного 06 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1, а саме пунктом 5.4 передбачено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Згідно вимог статті 60 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Так, позивач, посилаючись на норми статті 553 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо, просить стягнути суму боргу за договором кредиту з ОСОБА_1, як з поручителя.

Однак, позивачем не надано до суду доказів, що підтверджують факт повідомлення поручителя за основним зобовязанням, ОСОБА_1, про укладення 23 жовтня 2014 року договору про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, та надання нею згоди на збільшення обсягу відповідальності боржника, ОСОБА_2, передбаченого даним договором.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. Якщо в договорі поруки не передбачена, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом здійснювалися заходи щодо отримання доказів факту належного повідомлення поручителя, ОСОБА_1, про зміни істотних умов договору кредиту, а саме укладення 23 жовтня 2014 року договору про внесення змін і доповнень №2 до кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, шляхом винесення ухвали про витребування доказів від 27 січня 2017 року.

Зазначена ухвала суду отримання позивачем, ПАТ «Альфа-Банк», 03 лютого 2017 року, що підтверджується підписом його представника у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Однак, станом на дату винесення рішення на адресу суду позивачем не направлено витребувані документи, що, в свою чергу, суд розцінює як їх відсутність.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги зазначені положення чинного законодавства, оскільки позивачем не надано до суду документів, що підтверджують факт повідомлення поручителя про зміну істотних умов договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту як з поручителя.

Суд також критично оцінює наведені позивачем доводи щодо невиконання боржником умов договору щодо сплати кредитних коштів та наявності заборгованості в розмірі 84721 грн. 92 коп., виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обовязків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобовязання або погіршення його умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Так, позивачем надані до суду документи, якими останній обґрунтовує заявлений ним факт невиконання боржником, ОСОБА_2, своїх зобовязань в результаті чого станом на 02 жовтня 2014 року він має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 5 918,93 дол. США, що за курсом НБУ станом на 02 жовтня 2014 року становить 76 650 грн. 18 коп.; за відсотками - 241,70 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 3 130 грн.02 коп.; розмір пені 381,60 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 4 941 грн. 72 коп., а всього 84 721 грн. 92 коп. На підтвердження вказаного факту позивачем надано до суду розрахунок заборгованості.

Однак, факт наявності заборгованості за договором кредиту №490075529 від 06 червня 2008 року, із врахуванням внесених до нього змін у звязку із укладенням 23 жовтня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 договору про внесення змін і доповнень №2 до даного кредитного договору, в розмірі 84 721 грн. 92 коп. суперечить іншим матеріалам справи.

Зі змісту довідки №98596-23.1 від 22 грудня 2016 року, наданої ПАТ «Альфа-Банк», вбачається, що 23 жовтня 2014 року кредитний договір №490075529, укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 06 червня 2008 року, було переукладено згідно з Договором про внесення змін і доповнень №2 до Кредитного договору №490075529 від 06 червня 2008 року, а також підтверджено відсутність простроченої заборгованості за цим договором станом на 12 січня 2015 рік.

Окрім того, факт відсутності простроченої заборгованості за договором №490075529 від 06 червня 2008 року також підтверджується дослідженими в судовому засіданні іншими доказами, а саме довідкою за вих.. №48817150-24, наданої Відділенням «Кременчуцьке» ПАТ «Альфа-Банк» 07 червня 2016 року, довідкою за вих..№68794-23.1, наданої Відділенням «Кременчуцьке» ПАТ «Альфа-Банк» 29 серпня 2016 року, листом ПАТ «Альфа-Банк» від 17 листопада 2016 року.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт відсутності простроченої заборгованості боржника ОСОБА_2 за договором кредиту №490075529, укладеного 06 червня 2008 року, який було переукладено відповідно до Договору про внесення змін і доповнень №2 від 23 жовтня 2014 року, а також підтверджено факт сплати останнім платежів за даним договором згідно графіку платежів, що є невідємною частиною договору кредиту.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що зобовязання за договором кредиту боржником, ОСОБА_2, порушені не були, та до цього часу виконуються належним чином.

Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, документи, оскільки позивачем було порушено вимоги чинного законодавства, а також умови договору поруки в частині неповідомлення поручителя щодо зміни істотних умов договору кредиту, що, в свою чергу, збільшило обсяг зобовязань за основним договором, враховуючи те, що викладений позивачем факт невиконання боржником умов договору щодо сплати кредитних коштів не відповідають дійсності, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 525, 526, 553, 554, 559, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного Кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів після отримання копії цього рішення.

Суддя : Д.О. Зоріна