Рішення № 65017231, 23.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/2400/17

Справа № 522/23679/16-ц

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 рокум. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.12.2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19622,32 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 13.01.2014 року ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування Клієнтом Публічної пропозиції банку на комплексне обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Максимум»), надалі за текстом - Договір, за умовами якого Позивач зобовязувався Відповідачеві відкрити картковий рахунок, встановивши ліміт відновлюваної кредитної лінії на суму 5000 у валюті гривня та випустити міжнародну платіжну картку DMC GOLD строком дії два роки з моменту її випуску,останній зобовязувався в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах що передбачені за цим Договором.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав, відкривши ОСОБА_1 картковий рахунок № 26257002054937 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку DMC GOLD строком дії два роки з моменту її випуску. Однак позичальник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання, внаслідок чого станом на 26.10.2016 у неї виникла прострочена заборгованість перед позивачем, на вимогу про дострокове повернення кредиту не відреагував, тому позивач звернувся за захистом порушених прав до суду з позовом про стягнення заборгованості.

У судове засідання представник ОСОБА_2 діючий в інтересах ПАТ «Альфа-банк» не з'явився, але надав до суду письмову заяву, згідно якої просив суд розглядати справу за його відсутності, у якій також зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не зявилась, про час і місце розгляду справи був повідомлена належним чином, поважних причин неявки суду не представила.

Суд у звязку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судове засідання, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2014 року ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за умовами якого останній отримав кредит грошових коштів у сумі 5000 гривень зі сплатою 21% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 13.01.2016 року у вигляді анкети-заяви про акцептування до якої також надано правила користування банківською платіжною карткою та додаток до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який ОСОБА_1 підписала.

Згідно Додатку до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 погодилась із умовами публічного договору (а.с.23-26).

Банк виконав повністю свої зобов'язання у відповідності до умов кредитного договору та надав позичальнику кредит у сумі 5000 грн. Однак, у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим умови кредитного Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо своєчасної сплати кредиту та нарахованих відсотків боржником не були виконані та у останнього виникла заборгованість. Відповідно до розрахунку заборгованість за Кредитним договором станом на 26.10.2016 складає 19622 (девятнадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 32 коп., з яких :

-заборгованість за тілом кредиту 7432,45 грн.;

-просрочка по тілу 9674,48 грн.

-відсотки за кредитом 63,36 грн.;

-неустойка 2452,03 грн.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Ані вищевказаним договором, ані законодавством України підстав невиконання зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не передбачено.

Направлена банком на адресу відповідача вимога за вих. № 80805-102-б/б від 25.10.2016 року про дострокове повернення кредиту залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Також відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або іншемайно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного абоненалежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Таким чином, судом було встановлено, що умови Кредитного договору щодо своєчасної сплати кредиту та нарахованих відсотків Відповідачем не виконані.

Розрахунок суми заборгованості міститься в матеріалах справи.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

На момент розгляду справи доказів про погашення відповідачем кредиту, сплати комісій, відсотків, пені, штрафу, тощо у суду немає.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу (комісій), заявлені обґрунтовано, так як це передбачено укладеним кредитним договором та діючим законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідност. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Отже, допустивши прострочення кредиту, відповідач порушив не тільки свої договірні зобов'язання, а й вимоги законодавства України, на підставі чого суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач поніс витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером № 173282 від 01.12.2016 року.

Отже, стягненню з Відповідача підлягають витрати (судовий збір) на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 57, 60, 88, ч.4 ст. 169, 179, 197 ч.2, 208-209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 15,16, 509, 524, 525, 526, 527, 530, 536, 549, 610-612, 624-626, 627-629, 631, 633, 638, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 Григорівнипро стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346) заборгованість за Кредитним договором від 13.01.2014 року у розмірі 19622 (девятнадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 32 коп., з яких :

-заборгованість за тілом кредиту 7432,45 грн.;

-просрочка по тілу 9674,48 грн.

-відсотки за кредитом 63,36 грн.;

-неустойка 2452,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі через Приморський суд м Одеси на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Домусчі Л.В.

23.02.2017