Справа № 146/214/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2017 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В., з участю секретаря Бойко Т.Є прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3, представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 12017020290000029 від 20 січня 2017 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого;
до якого не застосовано запобіжний захід,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, 17 грудня 2016 року біля 23 год. 30 хв. перебуваючи на першому поверсі штучно освітленого коридору двохповерхового багатоквартирного житлового будинку, який розташований в с. Липівка по вул. Набережна, 114 Томашпільського району Вінницької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, заздалегідь знаючи місце знаходження ключа від вхідних дверей до квартири № 2, яка належить на праві власності ОСОБА_6, скориставшись відсутністю мешканців у квартирі, взяв ключ від вхідних дверей, який знаходився у кросівку залишеному перед входом до квартири, після чого за допомогою даного ключа відкрив вхідні двері та проник всередину квартири.
Перебуваючи у житловій кімнаті зазначеної квартири ОСОБА_2 діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, із полиці деревяної шафи таємно викрав планшет марки « Assistant », моделі «АР 105», сірого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_3, вартість якого згідно висновку експерта № 339/17-21 від 25 січня 2017 року складає 513 гривень 20 копійок, після чого поклав викрадений планшет до правої кишені своєї куртки, непомітно для сторонніх осіб вийшов із приміщення квартири, закрив її вхідні двері ключем, який залишив на попередньому місці у кросівку та з місця події зник, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою винність в предявленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, і вважає, як і інші учасники судового процесу за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом та допитом потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд зясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Зясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, розяснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, враховуючи ст.. 325 КПК України, вимоги якої були погоджені з учасниками процесу, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого та потерпілого, а також оглядом характеризуючих даних щодо особи обвинуваченого, поскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, цивільний позов по справі не заявлено.
По суті предявленого обвинувачення обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що раніше він товаришував з ОСОБА_3, який проживає сам у квартирі в с. Липівка, оскільки батьки часто їздять на роботу в Польшу. Під час того як вони товаришували ОСОБА_2 неодноразово був у квартирі в ОСОБА_3 у гостях та бачив де останній ховає ключі від вхідних дверей у квартирі. 17 грудня 2016 року він перебував на дискотеці з своїм знайомим ОСОБА_7, куди приїхали на автомобілі останнього, та побачив там ОСОБА_3. ОСОБА_8 він вирішив поїхати до його квартири і викрасти планшет, який він там бачив раніше, так як знав що у даній квартирі більше нікого немає так як ОСОБА_8 проживає сам. В подальшому він попросив ОСОБА_7 аби той відвіз його до квартири ОСОБА_8 при цьому нічого не пояснюючи. Далі біля 23.30 год. вони приїхали до будинку, де розташована квартира ОСОБА_8, він сказав ОСОБА_7 аби той зачекав його в машині, а сам зайшов до багатоквартирного будинку. Підійшовши до дверей квартири ОСОБА_3 він дістав з кросівка, який був біля дверей, ключі від квартири, відкрив вхідні двері та зайшов всередину квартири. Далі не вмикаючи світло обвинувачений зайшов до кімнати та на одній з полиць шафи із коробки взяв планшет, який поклав до кишені куртки та вийшов з квартири. Вийшовши з квартири ОСОБА_2 закрив вхідні двері ключем та поклав даний ключ назад до кросівка. Далі ОСОБА_2 пішов до автомобіля ОСОБА_7 та вони вдвох поїхали назад на дискотеку в смт. Томашпіль. Зазначив, що ОСОБА_7 він про крадіжку нічого не розказував. Викрадений планшет він зберігав у себе вдома. В подальшому, а саме через два тижні його працівники поліції викликали до відділення поліції, де повідомили, що їм відомо про викрадений ним планшет з квартири ОСОБА_3. Звідки працівникам поліції стало це відомо обвинувачений не знає, однак після почутого він зізнався працівникам поліції у вчиненні даної крадіжки та добровільно видав викрадений планшет. Зазначив, що викрадений планшет був без задньої кришки, скло на екрані мало тріщину. В скоєному обвинувачений щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_3 в присутності законного представника ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 сам, оскільки батьки їздять за кордон на роботу. Потерпілий зазначив, що серед його друзів є обвинувачений ОСОБА_2, який часто приходив до нього в гості до квартири та знав де знаходиться ключ від вхідних дверей. Так 17 грудня 2016 року ОСОБА_3 зателефонував до ОСОБА_2 та запитав чи піде він на дискотеку в смт. Томашпіль на, що останній відповів, що не піде. В подальшому біля 22.00 год. потерпілий пішов на дискотеку, при цьому закрив вхідні двері квартири на ключ та поклав ключ в кросівок, який знаходився біля дверей. Перебуваючи на дискотеці ОСОБА_3 бачив ОСОБА_2, який прийшов разом з ОСОБА_7. Після закінчення дискотеки потерпілий ночував у своєї троюрідної сестри в смт. Томашполі. На наступний день він прийшов до квартири однак відсутність планшета він не виявив, оскільки потреби в його використанні в нього не було, а до коробки в якій він знаходився він не дивився. Про те, що в нього викрали планшет він дізнався лише приблизно через два тижні від працівників поліції, коли останні проводили у їх квартирі обшуку. Тоді він відразу підійшов до полки де знаходилася коробка з планшетом та дійсно виявив, що планшета в коробці не було. Також працівники поліції повідомили, що саме ОСОБА_2 здійснив крадіжку планшета. Потерпілий зазначив, що планшет був повністю цілий, в гарному робочому стані, ззаді не було лише малої кришки.
Щодо міри покарання обвинуваченому потерпілий поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_3, дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину доведена і його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
Помякшуючими обставинами, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України, суд не вбачає.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, що підтверджується довідкою сільського голови Липівської сільської ради, згідно характеристики виданої директором Тульчинського училища культури ОСОБА_2 за час навчання зарекомендував себе з позитивної сторони, здібний до навчання, успішність по дисциплінам добра та відмінна, згідно довідки головного лікаря КУ «Томашпільська ЦРЛ» ОСОБА_2 на обліку у лікаря психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробовуванням протягом іспитового строку.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернути володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Таким чином, планшет марки « Assistant », моделі «АР 105», сірого кольору, який був переданий до камери зберігання речових доказів Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області повернути за належністю ОСОБА_3
Згідно ст. 124 КПК України при визнанні підсудного винним, суд постановляє стягти з нього судові витрати.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні 12017020290000029 до висновку експерта від 20 січня 2017 року № 339/17-21, вартість проведення товарознавчої експертизи становить 176,200 грн, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 та на користь держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України, суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд-
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік.
Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обовязки: 1) періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Долю речових доказів вирішити таким чином: планшет марки « Assistant », моделі «АР 105», сірого кольору, який був переданий до камери зберігання речових доказів Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області повернути за належністю ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_2 176,20 грн судових витрат повязані з проведенням по справі експертизи на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Згідно ст.ст. 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, вирок може бути оскаржений до апеляційного Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_9
Судове рішення № 65014110, Томашпільський районний суд Вінницької області було прийнято 27.02.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 146/214/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: