Ухвала суду № 65013127, 24.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 лютого 2017 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Романюка Я.М.,Гуменюка В.І.,Лященко Н.П.,розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року в справі за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі,

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 3 серпня 2015 року позов задоволено.

Внесено зміни до п. 5 договору оренди землі від 18 квітня 2007 року, укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки площею 0,4697 га., розташованої за адресою : АДРЕСА_1, виклавши його в наступній редакції: «5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6 497 360 грн. 10 коп. за цінами 2014 року».

Внесено зміни до п. 9 договору оренди землі від 18 квітня 2007 року, укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_4, щодо земельної ділянки площею 0,4697 га., розташованої за адресою : АДРЕСА_1, виклавши його в наступній редакції: «9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 194 920 грн. 80 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки землі за календарний рік за цінами 2014 року».

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 30 червня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року касаційну скаргу Запорізької міської ради задоволено, рішення апеляційного суду Запорізької області від 30 червня 2016 року скасовано, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 3 серпня 2015 року залишено в силі.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статті 58 Конституції України, статті 651 ЦК України, пункту 288.5 статті 288 ПК України, статей 13, 15 Закону України «Про оренду землі».

Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження необхідно відмовити.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд касаційної інстанції, виходив з того, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі передбачена можливість перегляду орендної плати у разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення орендної плати (п.12 договору оренди землі), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому зміна граничного розміру цієї плати, в даному випадку за рішенням Запорізької міської ради від 26 червня 2012 року № 37, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року суд касаційної інстанції, передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, виходив з того, що ні договором, ні будь-яким іншим законом, у тому числі ПК України, не встановлено обов'язку орендаря та орендодавця змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 3% від нормативної грошової оцінки землі у разі зміни граничних розмірів орендної плати, встановлених законом.

Порівняння вищенаведеного судового рішення із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що судами касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального права спірних правовідносин дійшли протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди землі за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Я.М. Романюк

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко