Постанова № 65011662, 22.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р. Справа№ 910/18085/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Романової Ю.М.

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (особисто), ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

від відповідача: Потольчак А.А. (представник за довіреністю) від третьої особи: не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2016

у справі №910/18085/16 (суддя Комарова О.С.)

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/18085/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий суддя, судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 21.12.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.01.2017.

27.12.2016 на адресу суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 25.01.2017, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий суддя, судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 16.01.2017 клопотання ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.01.2017, в режимі відеоконференції задоволено.

25.01.2017 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

25.01.2017 в судовому засіданні відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий суддя, судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 25.01.2017 клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору задоволено; продовжено строк розгляду справи №910/18085/16 на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 22.02.2017; зобов'язано відповідача до 16.02.2017 надати письмові пояснення з посиланням на норми права та наданням відповідних доказів: з приводу посилань відповідача у відзиві про проведення позивачем фіктивних операцій; щодо анулювання банківських операцій з отримання готівкових коштів по рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та внесення готівки на поточний рахунок фізичної особи ОСОБА_2, які відбулись 18.05.2016, про що зазначено в листі від 07.07.2016 № 2-3-2-2/1979-ВА-ОГ; щодо розміру грошових коштів, які знаходились на рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи ОСОБА_2 станом на день подання позову.

10.02.2017 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли письмові пояснення по справі та клопотання ОСОБА_2 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та прохання надати письмове пояснення відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий суддя, судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 13.02.2017 клопотання ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні, призначеному на 22.02.2017, в режимі відеоконференції задоволено.

16.02.2017 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 22.02.2017 позивач подав копію скарги на представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Коваленка О.В.

Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції 22.02.2017 підтримали доводи, викладенні в апеляційній скарзі та просили суд її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 22.02.2017 не з'явився, хоча про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківками з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle) (20.02.2017 - третій особі), про неявку та її причини апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, відтак вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності даного представника.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає скасуванню повністю, а провадження у справі припиненню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.10.2016 ОСОБА_2 звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича про зобов'язання уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Фідобанк» в розмірі 62 015,64 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача на включення суми коштів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2016 (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/18085/16, розгляд справи призначено на 25.10.2016 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.05.2016 фізична особа ОСОБА_2 звернулась до відділення Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» з заявою про випуск нової основної платіжної картки, в результаті чого останній відкрив позивачу рахунок № НОМЕР_3 у гривнях з випуском для користування рахунком платіжної картки «Visa Classic Debit» та надав ОСОБА_2 пластикову картку за № НОМЕР_2 з терміном дії до квітня 2019 року.

18.05.2016 року на підставі квитанції № 383660664 ОСОБА_2 перерахувала на банківський рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 75 000,00 грн.

За твердженням позивача, 31.05.2016 вона звернулась до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка О.В. з заявою про вжиття невідкладних заходів щодо приведення залишків за рахунками у відповідність до фактично проведених банківських операції. Вказана заява була отримана уповноваженою особою відповідача 31.05.2016 за № 977-ВА-ОГ , про що свідчить відмітка на копії листа наявного в матеріалах справи.

Однак, відповідач, у відповідь на вищезазначену заяву позивача, листом № 2-3-2-2/1979-ВА-ОГ від 07.07.2016 року повідомив позивача про утворення на банківському рахунку № НОМЕР_3 станом на 30.06.2016 технічного овердрафту в розмірі 12 984,36 грн.

В подальшому, 03.08.2016 року фізична особа ОСОБА_2 направила Публічному акціонерному товариству "Фідобанк" заяву про зарахування зустрічних вимог на суму 12 984,36 грн. та вимогу про повернення неправомірно перерахованих коштів, що підтверджується фіскальним чеком №1359 від 03.08.2016 та описом вкладення до цінного листа від 03.08.2016 (копії містяться в матеріалах справи), які були отримані уповноваженою особою ПАТ "Фідобанк" 05.08.2016 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи).

Втім, заява про зарахування зустрічних вимог на суму 12 984,36 грн. та вимога про повернення неправомірно перерахованих коштів були залишені без відповіді та задоволення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 25.10.2016 представником відповідача було заявлено клопотання, зокрема, про направлення справи за підсудністю, в якому відповідач просив припинити провадження у справі. Зазначене клопотання мотивоване тим, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак, суд першої інстанції, посилаючись на ст. п.1 ч. 1 ст. 1, ст.ст. 4, 12, 15, 16 ГПК України, ст. 124 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, пп. 4.2.1. п. 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" та правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 15.06.2016 року у справі № 21-286а16, прийшов до висновку про те, що спір, що виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, відтак, подане відповідачем клопотання про припинення провадження у справі, визнав необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Даний висновок суду першої інстанції, як і прийняття рішення у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає передчасним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Згідно з ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

41) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Аналіз зазначених норм дає підстави стверджувати, що дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах, з огляду на те, що склад учасників спору не відповідає приписам статті 1 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається і це підтвердили у судовому засіданні учасники судового процесу, що спір подано ОСОБА_2 як фізичною особою і за своєю правовою суттю є цивільно-правовим, отже підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що помилковим є посилання суду першої інстанції на постанову колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15.06.2016 у справі №21-286а16, оскільки вказана постанова містить правове обґрунтування стосовно того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне врахувати правову позицію викладену Судової палатою у цивільних справах Верховного Суду України у справі за № 6-2309цс16 за позовом фізичної особи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу, в якій зазначено, що згідно із частинами першою, другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд справ за КАС України або Господарським процесуальним кодексом віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Враховуючи зазначене, звернення позивача до суб'єкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки, позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.12.2016 у справі №910/17806/16.

Відповідно до п.п. 4. та 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), у застосуванні приписів статей 80 і 81 ГПК господарським судам слід мати на увазі таке, зокрема, приписи статей 80 і 81 ГПК застосовуються і в судах апеляційної та касаційної інстанцій (в останній - з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених статтею 111-7 ГПК) щодо розгляду відповідно апеляційних і касаційних скарг. Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Також, зокрема, в п. 4.2.1. зазначеної постанови ВГСУ було зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах, з огляду на те, що склад учасників спору не відповідає приписам статті 1 ГПК України, провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, а отже рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/18085/16 підлягає скасуванню.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 103-105,106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/18085/16 скасувати повністю.

3. Провадження у справі №910/18085/16 припинити.

4. Матеріали справи №910/18085/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко