Ухвала суду № 65011652, 27.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" лютого 2017 р. Справа №910/17363/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Майданевича А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська правова інформація»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016

у справі №910/17363/16 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда»

до Державного підприємства «Українська правова інформація»

про стягнення 95 456,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/17363/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда» (далі, позивач) до Державного підприємства «Українська правова інформація» (далі, відповідач) про стягнення 95 456,16 грн. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Українська правова інформація» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Егіда» 87 944,00 грн. - суми основного боргу, 6 767,89 грн. - пені, 659,34 грн. - 3 % річних та 1 430,57 грн. - витрати по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Українська правова інформація» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№09-08.1/1598/17 від 23.02.2017), відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/17363/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська правова інформація» у справі №910/17363/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Майданевич А.Г., Тищенко А.І.

Згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла при поданні позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів, розглянувши подану скаржником апеляційну скаргу та додані до неї документи, встановила, що до останньої не додано доказів сплати апелянтом судового збору, однак додане клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/17363/16.

Розглянувши заявлене апелянтом клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону України «Про судовий збір») і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір») господарським судам слід враховувати наступне:

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (пункт 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Колегія суддів зазначає, що у апеляційній скарзі апелянтом не наведено жодних обставин, які б вказували на скрутне матеріальне становище останнього, а також до матеріалів апеляційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що майновий стан апелянта перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, клопотання апелянта про відстрочку сплати судового збору не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості.

Крім того, згідно частини 1 статті 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Так, колегія суддів зазначає, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Егіда».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Водночас, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/17363/16 було прийнято 15.11.2016, повний текст рішення було складено та підписано суддею 23.11.2016 та направлено відповідачу, який був відсутній у судовому засіданні 28.11.2016, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні рішення, в той тоді як апеляційна скарга направлена 19.12.2016, тобто з пропуском строку для подання апеляційної скарги, визначеного статтею 93 Господарського процесуального кодексу України, без клопотання про відновлення цього строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Згідно частини 2 статті 94 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга підписується особою, яка подає апеляційну скаргу або її представником.

Оглянувши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що до апеляційної скарги не додано документів, на підтвердження повноважень особи, яка її підписала, що виключає можливість встановлення судом її посадового становища і повноважень на підписання апеляційної скарги, а тому остання не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державного підприємства «Українська правова інформація» не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику.

Згідно частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 вказаної статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 86, 94, пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Державному підприємству «Українська правова інформація» (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 35811817) апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/17363/16 та додані до неї документи без розгляду.

2. Матеріали справи №910/17363/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

А.Г. Майданевич