Постанова № 65011516, 21.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р. Справа№ 911/2921/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від позивача : Матковська О.С. - представник за дов. №3/08-2016 від 03.08.2016 року;

від відповідача : Дрьоміна Л.В. - представник за дов. №42 від 03.10.2016 року,

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2016 року

у справі № 911/2921/16 (суддя: Колесник Р.М.)

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Кам'янська"

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані"

про стягнення 1 788 056,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агрофірма "Кам'янська" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" (далі - відповідач ) про стягнення з відповідача на користь позивача 1 788 056,86 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором купівлі продажу, не сплатив кошти за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.10.2016 року позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" на користь Приватного підприємства "Агрофірма "Кам'янська" 1 011 313,14 грн, основного боргу, 80 960,43 грн, 3% річних, 695783,30 грн, інфляційних втрат та 26820,85 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 24.10.2016 року, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2016 року по справі № 911/2921/16 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Крім того, скаржник як на підставу для скасування оскаржуваного рішення вказав, що видаткові накладні зі сторони відповідача підписані невідомими особами.

Також, скаржник зазначив, що позивачем було пропущено строк позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2016 року у справі № 911/2921/16 апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" прийнята до провадження.

26.01.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.02.2017 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення господарського суду Київської області скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення а апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

07.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-Інвест" (продавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Горбані" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу (далі - договір) відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується оплатити та прийняти товар, на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляється за цим договором, їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна вартість товару визначається у специфікації, затверджених сторонами. Ціна поставленого товару міститься у накладних, які надаються продавцем покупцеві для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару. В ціну товару входить упаковка та роботи з навантаження товару.

Згідно п. 3.3. договору розрахунки згідно даного договору здійснюються покупцем на протязі дії договору. Розрахунок за товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставлених рахунків.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до 31.12.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору купівлі-продажу від 07.05.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-Інвест" протягом травня 2013 року - серпня 2013 року було постав відповідачу продукцію на загальну суму: 1011313,14 гривень, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № РИ-0000083 від 31.05.2013 року на 112 008,00 грн, видаткова накладна № РИ-0000084 від 31.05.2013 року на 256 779,00 грн, видаткова накладна № РИ-0000085 від 31.05.2013 року на 189 596,10 грн, видаткова накладна № РИ-0000112 від 28.06.2013 року на 99259,20 грн, видаткова накладна № РИ-0000123 від 30.06.2013 року на 54 900,00 грн, видаткова накладна № РИ-0000083 від 30.07.2013 року на 108 702,00 грн, видаткова накладна № РИ-0000144 від 30.07.2013 року на 108 702,00 грн, видаткова накладна № РИ-0000145 від 30.07.2013 року на 101622,60 грн, видаткова накладна № РИ-0000158 від 30.08.2013 року на 88446,24 грн, які підписані та скріплені печаткою відповідача без будь-яких заперечень з приводу зазначених у видатковій накладних вартості, кількості та якості поставленого товару.

Тобто, підписані відповідачем видаткові накладні без будь-яких застережень щодо вартості , обсягу та якості поставленого позивачем товару свідчать про належне виконання ТОВ "Респект-Інвест" своїх зобов'язань за договором.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що видаткові накладні зі сторони відповідача підписані невідомими особами так як підписи на накладних скріплені печатками відповідача, а сам відповідач не заперечував факту поставки ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції.

Також, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з твердженням скаржника, що в матеріалах справи відсутні видаткові накладні, які б підтвердили поставку товару саме за договором купівлі-продажу від 07.05.2013 року, оскільки зміст специфікацій до договору від 07.05.2013 року (за переліком товару та датою складання) повністю збігається зі змістом видаткових накладних. Крім того, матеріали справи не містять а відповідачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів виникнення між сторонами господарських правовідносин поза межами договору від 07.05.2013 року.

01.06.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-Інвест" та приватним підприємством "Агрофірма "Кам'янська" був укладений договір про відступлення права вимоги №01/06-16.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор передає, а новий приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором купівлі-продажу від 07.05.2013 року, укладеним між первісним кредитором та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Горбані". За цим договором новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Згідно п. 4.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги №01/06-16 від 01.06.2015 року та на підставі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України до позивача перейшло право вимоги виконання відповідачем обов'язку по оплаті за поставлений товар за договором купівлі-продажу від 07.05.2013 року.

За умовами ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач, відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, повідомив відповідача про уступку права вимоги, надіславши 02.06.2016 року на адресу відповідача вимогу від 01.06.2016 року про сплату коштів згідно договору відступлення права вимоги №01/06-16, в якій вимагав здійснити оплату за договором купівлі-продажу від 07.05.2013 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-Інвест" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Горбані" у сумі 1011313,14 грн. 07.06.2016 року СВК "Горбані" отримано зазначене повідомлення, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

22.06.2016 року ПП "Агрофірма Кам'янська" направило на адресу відповідача претензію за вих. №23. 01.07.2016 року відповідачем отримано зазначену претензію, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1011313,14 грн, 80 960,43 грн - 3% річних та 695783,30 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до ч 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1011313,14 грн основного боргу.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на корись позивача 80960,43 грн 3% річних та 695783,30 грн інфляційних нарахувань, з огляду на наступне.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Київський апеляційний господарський суд перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань погоджується з судом першої інстанції щодо стягнення за період з 31.12.2013 року по 01.09.2016 року 3% річних в розмірі 80 960,43 грн та за період з січня 2014 року по липень 2016 року збитків від інфляції в розмірі 695783,30 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що позивачем пропущено строк позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.3. договору розрахунки згідно договору здійснюються покупцем на протязі дії договору.

Так, пунктом 9.1. договору сторони погодили строк дії договору до 31.12.2013 року. Отже обов'язок покупця оплатити отриманий від продавця товар визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, а саме до 31.12.2013 року. Таким чином, обов'язок оплати за отриманий товар вважається таким, що прострочений починаючи з 01.01.2014 року. Тоді як, позивач звернувся до суду з позовною заявою 06.09.2016 року, тобто в строк.

Посилання апелянта на те, що строки оплати вказані в рахунках фактурах не можуть бути визнані обґрунтованими так як відповідні вказівки стосувались часу чинності рахунку для оплати про що в ньому було прямо зазначено.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2016 року у справі №911/2921/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Горбані" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2016 року у справі №911/2921/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2921/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

С.А. Гончаров