Ухвала суду № 65011345, 21.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

21.02.2017 Справа №917/1251/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю

«Дніпропетровськгаз збут»

про відвід колегії суддів

у справі № 917/1251/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Дніпропетровськгаз збут»

до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування»

про розірвання договору

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства

«Укргазвидобування» в особі філії газопромислового

управління «Полтавагазвидобування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Дніпропетровськгаз збут»

про стягнення 3 959, 55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 у справі № 917/1251/16 в задоволенні первісного позову - відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування» 3 717, 18 грн. - основного боргу, 221, 91 грн. - пені, 20, 46 грн. - 3 % річних та 1 378, 00 грн. - суму судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким позовну заяву ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічної позовної заяви ПАТ«Укргазвидобування» в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування» відмовити в повному обсязі.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 917/1251/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коршун Н.М., судді: Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 апеляційну скаргу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 23.01.2017.

На підставі розпорядження Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2016 №09-52/6508/16 в зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді (судді-доповідача) Коршун Н.М. у зв'язку із звільненням у відставку проведено повторний автоматизований розподіл справи № 917/1251/16, за наслідками якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 справу № 917/1251/16 за апеляційною скаргою ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 24.01.2017.

24.01.2017 в період з 10 год. 15 хв. до 13 год. 15 хв. із приміщення Київського апеляційного господарського суду було проведено евакуацію працівників суду та інших присутніх осіб, в тому числі представників учасників судового процесу, в зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі, про що складено Акт Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 та Акт Вибухотехнічного управління Головного управління Національної поліції у місті Києві про перевірку об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів від 24.01.2017.

Після закінчення перевірки приміщення Київського апеляційного господарського суду в судове засідання з'явився представник відповідача за первісним позовом. Представник позивача за первісним позовом до суду не з'явився, тому ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 розгляд справи відкладено на 21.02.2017 на підставі ст. 77 ГПК України.

24.01.2017 надійшла заява представника ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., суддя Жук Г.А., Мальченко А.О. мотивована тим, що раніше тією ж колегією суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я. здійснювався розгляд аналогічної справи № 917/1252/16 між тими ж сторонами з подібних підстав, за результатами якого було прийнято рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», відтак є обґрунтовані підстави ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість суддів цієї колегії під час розгляду даної справи № 917/1251/16.

Апеляційний суд, розглянувши заяву про відвід, дійшов висновку про її необґрунтованість.

Так, право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 3 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року зазначено (104): Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

У відповідності до ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

У разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 2-1 ГПК України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

За приписами ч. ч. 4, 5 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (абз. 2 п. 1.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Апеляційний суд керується ч. 1 ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Як зазначалось вище, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Водночас згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Загальна (універсальна) хартія судді (ухвалена 17 листопада 1999 року Центральною Радою Міжнародної Асоціації Суддів в Тайпеї (Тайвань) закріплює особисту незалежність судді зокрема - «Ніхто не може надавати або намагатися надавати судді будь-яких інструкцій, що можуть вплинути на юридичне рішення судді, за винятком, у випадках, коли це допускається, думки вищого суду з конкретної справи».

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, при цьому оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, згідно з вимогами статей 4, 43 ГПК України. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене та те, що формування колегії суддів як у справі № 917/1252/16, так і у даній справі № 917/1251/16 було здійснено Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою, доводи представника ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо сумнівів в об'єктивності та неупередженості колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О. є необґрунтованими та відповідно такими, що не можуть бути підставою в розумінні ст. 20 ГПК України для задоволення відводу колегії суддів.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 20, 86 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про відділ колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О. відмовити.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко