Рішення № 65010671, 22.02.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017р. Справа№ 914/129/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лінія права», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенерготрейд», смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області

про стягнення 1188430,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача: не зявився

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лінія права», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенерготрейд», смт.Івано-Франкове Яворівського району Львівської області про стягнення 1188430,00грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 17.01.2017р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 08.02.2017р. В судовому засіданні 08.02.2017р. оголошено перерву до 22.02.2017р. для надання сторонам можливості подати витребувані судом документи.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 22.02.2017р. зявився, долучив до матеріалів справи додаткові документи на підтвердження своєї правової позиції (вх.№7302/17 від 22.02.2017р.), позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем ТзОВ «Теплоенерготрейд» в серпні 2016 року укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, на виконання умов якого позивачем надано відповідачу позику, яку останнім, всупереч взятим за договором зобовязанням, у встановленому порядку та строки повернуто лише частково. Зазначене зумовило звернення ТзОВ «ЮФ «Лінія права» до суду із позовом про стягнення 1188430,00грн. заборгованості. Просив позов задоволити.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 22.02.2017р. не забезпечено, проте, подано клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності (вх.№7294/17 від 22.02.2017р.), долучено до матеріалів справи додаткові документи (вх.№7295/17 від 22.02.2017р.). У матеріалах справи міститься відзив ТзОВ «Теплоенерготрейд» (вх.№5215/17 від 08.02.2017р.), яким заборгованість в розмірі 1188430,00грн. перед позивачем визнано в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лінія права» (позикодавець за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенерготрейд» (позичальник за договором, відповідач по справі) укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №30/08-01 від 30.08.2016р., за яким позикодавець надає позичальнику позику в сумі 5127550,00грн., з метою створення та реалізації останнім програм по проведенню економічно доцільних господарських операцій (п.1.1).

У договорі сторони погодили, що сума позики становить 5127550,00грн. (п.2.1). Однак, у разі, якщо фактичний розмір позики, наданої позичальнику за цим договором, виявиться меншим, ніж це зазначено у п.2.1, сумою позики вважатиметься фактично надана сума коштів (п.2.2). Позика надається в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника (п.3.1).

ТзОВ «ЮФ «Лінія права» взяте за договором зобовязання виконано в повному обсязі та перераховано ТзОВ «Теплоенерготрейд» 5127550,00грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень №2 від 31.08.2016р., №3 та №4 від 01.09.2016р., №27 від 11.11.2016р., №28 від 14.11.2016р., №31 від 15.11.2016р. та №43 від 01.12.2016р., оригінали яких оглянуто в судовому засіданні 08.02.2017р.

Договором встановлено, що позика надається позичальнику на безвідсотковій (безвідплатній) основі (п.1.2) та повертається позикодавцю на його банківський рахунок до 31.12.2016р. (п.п. 5.1, 4.1). Позичальник повертає позику частинами: 60% від суми позики, що становить 3076530,00грн. в строк до 30.11.2016р.; 40% від суми позики, що становить 2051020,00грн. в строк до 31.12.2016р. (п.5.2).

Відповідачем взяте на себе за договором зобовязання із повернення позики виконано частково й повернуто позивачу 1888100,00грн., що підтверджується копіями долучених до матеріалів справи платіжних доручень №331 від 05.10.2016р., №332 від 06.10.2016р., №351 від 10.10.2016р., №363 від 12.10.2016р., №368 від 18.10.2016р., №401 від 01.11.2016р., №410 від 03.11.2016р. та №541 від 08.12.2016р., а також відповідними банківськими виписками по особових рахунках ТзОВ «ЮФ «Лінія права».

Відтак, у ТзОВ «Теплоенерготрейд» утворилась заборгованість із повернення першої частини позики (60% від суми позики) в розмірі 1188430,00грн., що зумовило звернення ТзОВ «ЮФ «Лінія права» до суду із позовною заявою про стягнення вказаної суми боргу.

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Згідно ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, фінансова допомога може надаватись на безповоротній або поворотній основі. При цьому поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики.

Як визначено ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч.1). Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором (ч.2). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3).

Як встановлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.

У відповідності до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Правова норма ч.1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження виконання ТзОВ «Теплоенерготрейд» взятих на себе за договором зобовязань у повному обсязі та повернення першої частини (60% від суми позики) наданої йому ТзОВ «ЮФ «Лінія права» безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, хоч строк виконання такого зобовязання настав. Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 1188430,00грн. заборгованості обґрунтовані матеріалами справи.

Як вже зазначалось, у відзиві (вх.№5215/17 від 08.02.2017р.) відповідач повністю визнав позовні вимоги про стягнення боргу за договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 1188430,00грн.

Згідно з ч.5 ст.22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. Оскільки визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси третіх осіб, суд приймає визнання позову ТзОВ «Теплоенерготрейд».

У вказаному відзиві відповідач зазначає, що невиконання зобовязання у встановлений строк у повному обсязі зумовлене скрутним фінансовим становищем підприємства.

Суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Відтак, Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 Постанови №14 від 7.12.2013р. розяснено, що у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенерготрейд» (Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, вул.Львівська, буд.55; код ЄДРПОУ 39679016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Лінія права» (м.Київ, пр. 40-річчя жовтня, буд.100/2; код ЄДРПОУ 33592366) 1188430,00грн. основного боргу та 17826,45грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 27.02.2017р.

Суддя Щигельська О.І.