Рішення № 65010040, 23.02.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/178/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 Справа № 908/3475/16

За позовом: Приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія (49008 м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 28)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про стягнення 589 780 грн. 14 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 68 від 28.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов, № 58 від 06.02.2017р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія до Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго про стягнення 589 780 грн. 14 коп. заборгованості за договором № 0-14 від 01.01.2013р. за період з 01.05.2016р. по 31.10.2016.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2016р., справу № 908/3475/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 28.12.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3475/16, присвоєно справі номер провадження 27/178/16 та призначено судове засідання на 02.02.2017р.

Розгляд справи по суті розпочато 02.02.2017р.

У судовому засіданні 02.02.2017р. оголошувалася перерва до 23.02.2017р., у звязку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті, а також у звязку з можливим врегулюванням спору мирним шляхом.

23.02.2017р. продовжено судовий розгляд справи № 908/3475/16.

23.02.2017р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 23.02.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та на підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст.ст. 32, 43, 61, 64, 82 ГПК України, умов договору № 0-14 від 01.01.2013р. Просить суд стягнути з відповідача 589 780 грн. 14 коп. заборгованості за договором № 0-14 від 01.01.2013р. за період з 01.05.2016р. по 31.10.2016.

Представник відповідача у судовому засіданні усно визнав позовні вимоги та відповідно до відзиву, наданому до канцелярії суду 01.02.2017р. просить суд розстрочити виконання рішення в частині сплати суми боргу у розмірі 589 780 грн. 14 коп. на шість календарних місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинами.

Представник позивача в засіданні суду усно зазначив, що не заперечує проти надання відповідачу розстрочення виконання рішення строком на три місяці.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України Про теплопостачання, споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Господарським судом встановлено, що 01.01.2013р. між Приватним акціонерним товариством Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія (власник мереж) та Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (користувач) укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 0-14 від 01.01.2013р.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобовязання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1.1 договору власник мереж зобовязується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та інших субєктів господарювання (Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 11.5 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Таким чином, в звязку з відсутністю в матеріалах справи заяви про припинення дії договору, він вважається продовженим на кожен наступний рік, на тих саме умовах.

Згідно з п. 4.1 договору встановлено, що користувач зобовязаний здійснювати оплату за використання електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з Додатком № 4 Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 7.1 договору розрахунковим вважається період з 00 год. першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.

Відповідно до п. 7.2 договору вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання зазначена у Додатку № 4 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних мереж, розробленому відповідно до методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008р. № 691, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за № 732/15423, виходячи із узгодженого Запорізьким територіальним представництвом НКРЕ «Кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж власника мереж», що є невідємною частиною договору.

Відповідно до п. 7.3 договору за підсумками розрахункового періоду Власник мереж у термін до 5 числа місяця наступного за розрахунковим направляє Користувачу рахунок. Сума платежу визначається, виходячи з Додатку № 4 Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж з урахуванням сум платежів, що надійшли від користувача.

Разом з рахунком Власник мереж направляє Користувачу: податкову накладну виписану по факту надання послуг (у разі, якщо Власник мереж є платником ПДВ); підписані уповноваженою особою Власника мереж та скріплені його печаткою два примірники Акту прийому-здачі наданих послуг.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунка та оформленого Акта прийому-передачі наданих послуг у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання документів, зазначених у п. 7.3 договору.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору в період з 01.05.2016р. по 31.10.2016р., позивач надав відповідачу зазначені в договорі послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання на загальну суму 589 780 грн. 14 коп., про що сторонами були складені та підписані Акти прийому здачі наданих послуг, а саме: за травень 2016 року Акт прийому - здачі наданих послуг від 31.05.2016року на суму 98 296,69 грн.; за червень 2016 року Акт прийому - здачі наданих послуг від 30.06.2016 року на суму 98 296,69 грн.; за липень 2016 року Акт прийому - здачі наданих послуг від 31.07.2016 року на суму 98 296,69 грн.; за серпень 2016 року Акт прийому - здачі наданих послуг від 31.08.2016року на суму 98 296,69 грн.; за вересень 2016 року Акт прийому - здачі наданих послуг від 30.09.2016 року на суму 98 296,69 грн.; за жовтень 2016 року Акт прийому - здачі наданих послуг від 31.10.2016 року на суму 98 296,69 грн.

Позивач надав відповідачу разом з вказаними актами рахунки для оплати послуг за вказані періоди (копії рахунків додаються), а саме:

за травень 2016 року рахунок від 31.05.2016 року № 1792 на суму 98 296,69 грн.;

за червень 2016 року рахунок від 30.06.2016 року № 2254 на суму 98 296,69 грн.;

за липень 2016 року рахунок від 31.07.2016 року № 2647 на суму 98 296,69 грн.;

за серпень 2016 року рахунок від 31.08.2016 року № 3164 на суму 98 296,69 грн.;

за вересень 2016 року рахунок від 30.09.2016 року № 3544 на суму 98 296,69 грн.;

за жовтень 2016 року рахунок від 31.10.2016 року № 4028 на суму 98 296,69 грн.;

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані рахунки були надані відповідачу Позивачем кур'єром з супровідними листами через канцелярію Відповідача з відмітками про їх отримання (копії супровідних листів з відмітками про отримання рахунків містяться в матеріалах справи).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України не здійснив оплату наданих послуги отримані в травні - жовтні 2016 року, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 589 780 грн. 14 коп.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, відповідач своє зобовязання щодо повної оплати вартості отриманих послуг не виконав, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 0-14 від 01.01.2013р. складає 589 780 грн. 14 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором про спільне використання технологічних мереж.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що в порушення умов договору № 0-14 від 01.01.2013р. та норм чинного законодавства України, відповідач своє зобовязання щодо оплати вартості отриманих послуг не виконав, в звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 0-14 від 01.01.2013р. становить 589 780 грн. 14 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт порушення з боку відповідача своїх зобовязань за договором, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості у розмірі 589 780 грн. 14 коп. за договором № 0-14 від 01.01.2013р. за період з 01.05.2016р. по 31.10.2016.

Відповідач доказів оплати заборгованості в повному обсязі суду, станом на день розгляду справи не надав.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобовязання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобовязань. Якщо учасники зобовязання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобовязання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обовязків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобовязання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобовязання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобовязання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго 589 780 грн. 14 коп. заборгованості за договором № 0-14 від 01.01.2013р. за період з 01.05.2016р. по 31.10.2016.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення строком на шість місяці підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 6 календарних місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинами. Своє клопотання відповідач обґрунтовує наступним:

єдиним джерелом фінансування ВАТ «Запоріжжяобленерго» з оплати коштів за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання є тариф на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Для забезпечення оплати за укладеними договорами про спільне використання технологічних електричних мереж на 2016 рік, Відповідачем згідно п.6.29 ПКЕЕ, на підставі «Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж», відповідно узгодженим територіальним представництвом НКРЕКП кошторисів витрат (п.6.32 ПКЕЕ), було надано до НКРЕКП для врахування у тарифі суму обґрунтованих витрат що підлягала сплаті у 2016 році у розмірі 12 520 000,00 грн. (без ПДВ). Однак, при затвердженні тарифів на 2016р., в тарифи на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, не були враховані у повному обсязі витрати за статтею «Оплата за використання електромереж інших ліцензіатів». Так, із обґрунтовано заявлених Відповідачем необхідних сум, у тарифі було враховано лише 10 485 000,00 грн. (без ПДВ).

Відповідач незважаючи на власні збитки, не включення НКРЕКП в тариф витрат у повному обсязі, та наявність непокритих тарифами зобов'язань Відповідача перед власниками електромереж у сумі 2 035 000,00 грн. (без ПДВ), проводить розрахунки власними коштами по укладеним договорам по спільному використанню технологічних електричних мереж за надані послуги з утримання електричних мереж у 2016р. у тому числі із Позивачем.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач не уникає від сплати заборгованості, а навпаки здійснює всі можливі заходи з метою її погашення.

Серед показників, які чітко характеризують вкрай тяжкий фінансовий стан Відповідача, належать наступні.

На підприємстві існує заборгованість по виплаті заробітної плати, яка систематично і стрімко зростає. Так, станом на 12.01.2017р. заборгованість складає 99,255 мільйонів гривень. При цьому, у відповідача відсутня можливість погашення наявної заборгованості, яка є основною та першочерговою виплатою на підприємстві (копії довідок додаються).

З чого слідує, що якщо у підприємства відсутні кошти на виплату заробітної плати працівникам, то і відповідно, у відповідача відсутні кошти на сплату наданих послуг з утримання технологічних електричних мереж. Тобто, першочергово всі кошти будуть спрямовані на виплату заробітної плати, однак інших джерел сплати наданих послуг у відповідача не існує.

У відповідача відсутні кошти на банківських рахунках, а за результатами господарської діяльності Відповідача за перше півріччя 2016 року збитки склали 2 402 тис, грн., що відображено в Звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) та свідчить про критичний фінансовий стан відповідача.

Основним показником надкритичної неплатоспроможності відповідача є систематична та довготривала відсутність грошових коштів на поточних рахунках, що фактично паралізувало ведення господарської діяльності відповідачем.

Така достатньо складна ситуація утворилась не з вини відповідача, а є наслідком дій регулятора в сфері електроенергетики - НКРЕКП, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до статті 151 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. В свою чергу, споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

Відповідно до абз. 26 ст. 1 Закону, поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії - рахунки суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії.

Згідно з абз. 27 ст. 1 Закону алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Таким чином, Відповідач використовує у своїй діяльності поточні рахунки та рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому, використовувати кошти для здійснення платежів не пов'язаних із оплатою електричної енергії (виплата заробітної плати, сплата податків, сплата судового збору, сплата наданих послуг, тощо) Відповідач може виключно з поточного рахунку, основним джерелом поповнення якого є надходження коштів за алгоритмом розподілу з рахунків із спеціальним режимом використання.

Однак, НКРЕКП було фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки Відповідача. Підтвердженням тому є встановлення починаючи з грудня 2014р. для Відповідача нульового відсотку відрахувань коштів на поточні рахунки постачальника електричної енергії, зокрема постановами НКРЕКП: від 24.11.2014 р. №375, від 05.02.2015р. №167, від 17.03.2015р. №802, від 16.04.2015р. №1278, від 18.05.2015р. №1571, від 18.06.2015р. №1773, від 23.07.2015р. №2061, від 19.08.2015р. №2194, від 03.09.2015р. №2252, від 29.09.2015р. №2488, від 30.09.2015р. №2515, від 02.11.2015р. №2699, від 26.11.2015р. №2878, від 01.12.2015р. №2896, від 11.12.2015р. №2967, від 30.12.2015р. №3246.

Більш того, в період з 1 по 5 лютого 2016 р. для відповідача до розрахункового алгоритму відрахування коштів були встановлені суми додаткових щодобових утримань коштів з поточних рахунків у розмірі 33,7 млн. грн., а з 8 по 11 лютого 2016 р. вже 44,7 млн.грн., тобто щодобові перерахування з поточних рахунків значно перевищують надходження після розподілу.

З 11 лютого по травень 2016р. для Відповідача взагалі був відсутній алгоритм перерахування коштів на поточний рахунок товариства і всі кошти в розмірі 100 відсотків, які надходили від споживачів перераховувалися на рахунок оптового постачальника електричної енергії (ДП «Енергоринок»), тобто НКРЕКП не включило ВАТ «Запоріжжяобленерго» в постанови про алгоритм перерахувань коштів на лютий, березень, квітень, травень 2016р. З червня 2016 р. по грудень 2016р. для ВАТ «Запоріжжяобленерго» до розрахункового алгоритму відрахування коштів були встановлені суми додаткових щодобових утримань коштів з поточних рахунків, що підтверджується постановами НКРЕКП та довідкою щодо встановлення для ВАТ «Запоріжжяобленерго» нормативів відрахувань на поточні рахунки (копія довідки додається).

Крім того, 30.09.2016р. НКРЕКП прийнято постанову №1768 «Про алгоритм перерахування коштів на жовтень 2016р.», якою встановлено відсоток відрахування коштів на поточний рахунок ВАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі « 6,40%», при цьому, в рядку 33 графи «Сума додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів на поточні рахунки або поточних рахунків ПРТ, грн.» додатку №1 постанови НКРЕКП №1768 від 30.09.2016 р. зазначена цифра «-29 155 449,31».

В подальшому НКРЕКП було прийнято Постанови №1780 від 05.10.2016р., №1840 від 17.10.2016р., №1872 від 21.10.2016р., якими внесені зміни до постанови НКРЕКП від 30.09.2016р. №1768, а саме: в рядку 33 додатка №1 до Постанови цифри «-29 155 449,31» замінено послідовно на цифри, спочатку на «-30 346 101,03», в наступному на «-63 455 468,14», та на «-85 797 868,27».

Постановою НКРЕКП №1921 від 28.10.2016р. «Про алгоритм перерахування коштів на листопад 2016р.» встановлено відсоток відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі « 7,59%», при цьому в рядку 33 графи «Сума додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів на поточні рахунки або з поточних рахунків ПРТ,грн» додатку 1 до даної постанови становить «-22 007 226,86».

Постановою НКРЕКП №1937 від 07.11.2016р. внесені зміни в Постанову НКРЕКП №1921 від 28.10.2016р., встановлено відсоток відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі « 7,59%», при цьому в рядку 33 графи «Сума додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів на поточні рахунки або з поточних рахунків ПРТ,грн» додатку 1 до даної постанови становить «-28 473 332,89».

Постановою НКРЕКП №2063 від 25.11.2016р. «Про алгоритм перерахування коштів на грудень 2016р.» встановлено відсоток відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі « 6,99%», при цьому в рядку 33 графи «Сума додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів на поточні рахунки або з поточних рахунків ПРТ,грн» додатку 1 до даної постанови становить «-24 974 392,63».

Постановою НКРЕКП №2131 від 06.12.2016р. внесені зміни в Постанову НКРЕКП №2063 від 25.11.2016р., встановлено відсоток відрахувань коштів на поточний рахунок ВАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі « 6,99%», при цьому в рядку 33 графи «Сума додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів на поточні рахунки або з поточних рахунків ПРТ,грн» додатку 1 до даної постанови становить «-ЗО 266 417,50».

Відповідач неодноразово звертався до НКРЕКП з проханнями щодо відновлення розрахункового нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки. Однак такі звернення були залишені з боку НКРЕКП без задоволення.

Таким чином, відповідач не може впливати, а ні на перерахування коштів та їх обсяг, а ні на встановлення алгоритму, та фактично залежить від прийнятих рішень НКРЕКП щодо встановлення або нульового відсотку відрахувань, або встановлення щодобових мільйонних відрахувань, при яких кошти на поточний рахунок Відповідача завідомо не надійдуть.

Зазначене унеможливлює сплату відповідачем будь яких платежів, у т.ч. за послуги утримання технологічних електричних мереж.

Окрім першочергової виплати заробітної плати, сплату податкового боргу, оплату послуг у тому числі за спільне використання технологічних електричних мереж, Відповідач має щомісячно проводити виплату інших обов'язкових платежів таких як платежі за придбання сировини та матеріалів, пального, комунальні платежі, тощо (копія довідки щодо мінімально необхідних платежів ВАТ «Запоріжжяобленерго» додається).

Оскільки сплата обов'язкових платежів здійснюється виключно з поточних рахунків товариства, ненадходження грошових коштів на поточні рахунки у зв'язку з вищезазначеними діями НКРЕКП, унеможливлює їх використання товариством.

В підтвердження відсутності грошових коштів Відповідач надає довідки про залишки грошових коштів на поточних рахунках. Зі змісту довідок про залишки на поточних рахунках відповідача, відкритих у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «Акцент-банк», ПТ «КРИСТАЛБАНК», ПУАТ «УкрСиббанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ТАСКОМБАНК» вбачається наявність грошових коштів, однак, звертаємо увагу суду на те, що Відповідач не може на них розраховувати, оскільки на ці грошові кошти Постановою від 12.07.2016р. в межах відкритого за заявою ПАТ «Київсільелектро» виконавчого провадження №51242091 в межах суми 19 483 695.77 грн., та Постановою від 28.12.2016р. відкритого за заявою Державного підприємства «Енергоринок» виконавчого провадження №50684873 в межах суми 31914 916,27 грн. накладено арешти. Тобто господарська діяльність відповідача фактично паралізовано, (копії довідок про залишки грошових коштів та копії постанов про арешт коштів додаються).

Специфіка господарської діяльності відповідача полягає в досягненні забезпечення соціально - значимого та стратегічно - масштабного результату - постачання електричної енергії виключно всім споживачам в Запорізькій області.

Останнім часом стрімко зростає рівень не платежів за спожиту електричну енергію. Так станом на 01.01.2017р. дебіторська заборгованість споживачів Запорізької області за спожиту електричну енергію перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" складає 1 244 млн. грн. (довідка додається).

Низкий рівень надходження коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання відповідача від споживачів електричної енергії обумовлений насамперед тим, що найбільш енергоємні підприємства не виконують свої договірні зобовязання з оплати спожитої електроенергії, зокрема станом на 01.01.2017р. заборгованість таких підпиємств складає (довідка додається): ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат»- 363 млн. грн., ЗДП «Кремнійполімер»-139 млн.грн., підприємства ЖКХ та водоканали-126 млн.грн., населення- 242 млн.грн.

В свою чергу, ВАТ «Запоріжжяобленерго» зі свого боку приймає всі можливі заходи по недопущенню неналежного виконання договірних обов'язків споживачів, зокрема, звертається до суду із позовними заявами про примусове стягнення заборгованості, здійснює обмеження або припинення електропостачання, оскільки повне відключення деяких споживачів може призвести до соціальної та технологічної катастрофи на території Запорізької області.

Отже фактично відбувається кредитування споживачів, яке можна розглядати, як передачу Відповідачем частини свого фактичного прибутку, подальше повернення якого, є проблемним.

Одним із факторів, що підтверджує скрутне фінансове становище Відповідача, та негативно впливає на його фінансовий стан, є наявність судової практиці, в результаті якої відбувається систематичне зменшення судами штрафних санкцій, що підлягають стягненню при винесені рішень про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію на користь Відповідача. Більш того, при винесенні таких рішень суди постійно зменшують розмір штрафних санкцій, надають розстрочку та відстрочку виконання рішень. Прикладом таких судових прецедентів є, зокрема:

рішення господарського суду Запорізької області від 05.01.2015р. по справі №908/4658/14 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Облводоканал» ЗОР;

рішення господарського суду Запорізької області від 29.04.2014р. по справі №908/3990/13 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ЗДП «Радіоприлад»

рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2014р. по справі №908/44/14 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Облводоканал» ЗОР;

рішення господарського суду Запорізької області від 17.07.2012р. по справі №908/2420/12 за позовом ВАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Облводоканал» ЗОР.

Представник позивача в засіданні суду усно зазначив, що не заперечує проти надання відповідачу розстрочення виконання рішення строком на три місяці.

Вказані обставини у відповідності до вимог ст. 121 ГПК України є виключними і свідчать про утруднення виконання рішення господарського суду від 23.02.2017р.

Частиною 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати матеріальні інтереси не лише відповідача, а також позивача, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розстрочка виконання рішення сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальним отримання боргу позивачем.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання, в межах строку предявлення наказу до виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

В пункті 7.1.2 вказаної Постанови наведено визначення терміну розстрочка. Так, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Слід відзначити, що згідно з п. 7.2 вказаної постанови Пленуму, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

На підставі зазначеної норми, розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, вислухавши доводи позивача з приводу розстрочення виконання рішення, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню частково. Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Тобто, в матеріалах справи мають бути докази, які б дозволили обґрунтовано припустити, що існують вищезазначені обставини. При цьому суд бере до уваги матеріальні інтереси обох сторін, а також викладені відповідачем у заяві обставини, специфіку діяльності відповідача.

Співвставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд вважає за можливе заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково, надавши розстрочку виконання судового рішення строком на чотири місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 23.02.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 8 846 грн. 70 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія (49008 м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 28, код ЄДРПОУ 31793056) 589 780 (пятсот вісімдесят девять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 14 коп. заборгованості за договором № 0-14 від 01.01.2013р. за період з 01.05.2016р. по 31.10.2016р.

Розстрочити на чотири місяці виконання рішення в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 589 780 (пятсот вісімдесят девять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 14 коп. за договором № 0-14 від 01.01.2013р. за період з 01.05.2016р. по 31.10.2016., за наступним графіком: до 23.03.2017р. 147 445 (сто сорок сім тисяч чотириста сорок пять) грн. 03 коп., до 23.04.2017р. - 147 445 (сто сорок сім тисяч чотириста сорок пять) грн. 03 коп., до 23.05.2017р. - 147 445 (сто сорок сім тисяч чотириста сорок пять) грн. 03 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія (49008 м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, 28, код ЄДРПОУ 31793056) 8 846 (всім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 70 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 28.02.2017р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.