Постанова № 65009571, 27.02.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарчук В.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" лютого 2017 р. Справа № 296/4905/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "16" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача в частині невиконання постанови Корольовського районного суду м.Житомира №296/8496/14-а від 10.10.2014;

- скасувати постанову державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції Войтко Н.В. про повернення виконавчого листа від 28.03.2016;

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Сладь Т.П. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.05.2016;

- зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області звернутися до суду з поданням про зміну сторони виконавчого провадження у виконавчому документі, виданому на підставі постанови Корольовського районного суду м.Житомира №296/8496/14-а від 10.10.2014.

Також позивач просив поновити строк на звернення до суду з відповідним позовом.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 16.11.2016 року позов задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в частині невиконання постанови Корольовського районного суду м.Житомира №296/8496/14-а від 10.10.2014.

Скасовано постанову державного виконавця Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції Войтко Н.В. про повернення виконавчого листа від 28.03.2016.

Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Сладь Т.П. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.05.2016.

Зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області звернутися до суду з поданням про зміну сторони виконавчого провадження у виконавчому документі, виданому на підставі постанови Корольовського районного суду м.Житомира №296/8496/14-а від 10.10.2014.

Стягнуто з управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь держави 551 грн. 20 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017 року постанова суду першої інстанції скасована в частині позовних вимог про визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця з моменту отримання виконавчого листа у 2015 році, відкриття за ним виконавчого провадження та до моменту винесення постанови від 28.03.2016 року про повернення виконавчого документу, а також в частині скасування постанови державного виконавця від 28.03.2016 року.

Позовна заява в частині цих позовних вимог залишена без розгляду у зв'язку із пропуском строків звернення до суду.

Таким чином апеляційна скарга судом апеляційної інстанції розглядається на постанову суду в межах позовних вимог про визнання бездіяльності (дій) відповідача в частині невиконання постанови Корольовського районного суду м.Житомира по справі №296/8496/14-а від 10.11.2014 року з моменту подання 18.05.2016 року ОСОБА_3 до відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Житомирській області на примусове виконання виконавчого листа по справі №296/8496/14-а та до моменту винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.05.2016 року, позовних вимог про зобов'язання відповідача звернутися до суду з поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом війни 2 групи (а.с. 3).

Постановою Корольовського районного суду міста Житомира по справі № 296/8496/14-а 10 жовтня 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено та зобов'язано Управління пенсійного фонду в місті Житомирі здійснити перерахунок та виплатити щомісячну основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 75 відсотків мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, за період з 18.03.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

На підставі вказаного рішення позивачу 12 грудня 2014 року було видано виконавчий лист (а.с. 3, на звороті).

18.05.2016 року ОСОБА_3 подав до відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Житомирській області на примусове виконання вказаний вище виконавчий лист по справі №296/8496/14-а.

В подальшому Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирський області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирський області листом від 27.05.2016 повернуло позивачу виконавчий лист без виконання за п. 8 ч. 1, ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" вказавши, що Управління пенсійного фонду України в місті Житомирі з 30.03.2016 року реформовано в Житомирське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирський області.

Надаючи оцінку правомірності дій державного виконавця колегія суддів виходить з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що при видачі виконавчого документа було зазначено всі дані, які були відомі суду, зокрема місце знаходження боржника, час набрання рішенням сили та термін пред'явлення до виконання. Найменування боржника змінилося внаслідок реформування з 30.03.2016, тобто, на момент винесення рішення та видачі виконавчого листа боржник найменувався як Управління пенсійного фонду України в місті Житомирі.

Відповідно до статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Державний виконавець, відповідно до вимог частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а згідно із вимогами частини першої статтею 11 цього Закону вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.

Пунктом 8 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відмови у відкритті провадження державний виконавець покликався те, що юридична особа як Управління Пенсійного фонду України у м.Житомирі припинила свою діяльність. Водночас жодним законом не передбачено, що це виключає здійснення виконавчого провадження.

Навпаки чинні норми законодавства передбачають процедуру заміни сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, відмова у прийнятті виконавчого документа з тих підстав, що внаслідок реформування змінено найменування боржника, не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до норм вказаної вище статті, з метою виконання рішення суду, державний виконавець не позбавлений права звернутися до суду із поданням про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова у прийнятті виконавчого документу на цій підставі є необґрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства.

З цих підстав, постанова державного виконавця від 20.05.2016 року підлягає скасуванню як протиправна. За неведених вище обставин, колегія суддів також вбачає наявність підстав для визнання бездіяльності (дій) відповідача в частині невиконання постанови Корольовського районного суду м.Житомира по справі №296/8496/14-а від 10.11.2014 року з моменту подання 18.05.2016 року ОСОБА_3 до відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Житомирській області на примусове виконання виконавчого листа по справі №296/8496/14-а та до моменту винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.05.2016 року. Така бездіяльність виразилася у не відкритті виконавчого провадження, не вжитті заходів до заміни сторони у виконавчому провадженні.

Доводи апеляційної скарги про те, що виконання виконавчого листа не може здійснюватися відділом примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції правого значення при вирішенні даної справи не мають, оскільки відповідач не покликався на ці обставини в постанові про відмову у відкритті провадження.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання державного виконавця звернутися до суду із заявою про заміну сторони правонаступником, то колегія суддів вважає їх такими, що задоволенню не підлягали, оскільки це призводить до втручання у дискреційні повноваження органу державної влади.

Згідно пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.

Дискреційні повноваження полягають у виборі одного з юридично допустимих рішень, що кореспондується з конституційним принципом, закріпленим в статті 19 Конституції України, відповідно до якого, орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Суд не наділений повноваженнями підміняти дискреційні функції суб'єкта владних повноважень.

Також суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача діяти певним чином при вирішенні даного спору. Це пов'язано з тим, що 05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, яким відносини на стадії виконання судового рішення врегульовані по новому. Саме цим законом відповідач керуватиметься при новому поданні позивачем виконавчого документа та вчиненні відповідних дій.

За таких обставин єдино можливий спосіб захисту порушеного права позивача є прийняття рішення про визнання бездіяльності (дій) державного виконавця протиправними та скасування винесеної ним постанови, на що суд вказував раніше.

Також колегія суддів вважає за необхідне вказати, що суд припустився помилки при розподілі судових витрат.

Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У справі, що розглядається позивач звільнений від сплати судових витрат, тобто відсутнє будь-яке документальне підтвердження здійснення ним судових витрат. Це у свою чергу не дає можливості стягнути судові витрати у справі з суб'єкта владних повноважень як на користь позивача, так і на користь держави.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та невірно надав їм юридичну оцінку. Також судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Наведене призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та постановлення нового рішення - постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області задовольнити частково, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "16" листопада 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Войтко Н.В. від 20.05.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №296/8496/14-а, виданого 12.12.2014 року Корольовським районним судом м.Житомира.

Визнати бездіяльність (дії) державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Войтко Н.В. в частині невиконання постанови Корольовського районного суду м.Житомира по справі №296/8496/14-а від 10.11.2014 року з моменту подання 18.05.2016 року ОСОБА_3 до відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Житомирській області на примусове виконання виконавчого листа по справі №296/8496/14-а та до моменту винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.05.2016 року.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10002

3- відповідачу/відповідачам: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області м-н Соборний, 1,м.Житомир,10014

- ,