Постанова № 65008680, 20.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 р. Справа № 525/1278/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20.12.2016р. по справі № 525/1278/16-а за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії в розмірі 86 % від заробітної плати з усіма додатковими виплатами у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури; - зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року та ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, виходячи з розміру 86 % від суми місячної заробітної плати згідно довідки Прокуратури Полтавської області № 18-684/вих16 від 14.11.2016 року, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку та виплатити з 01.12.2015 року різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

Постановою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20.12.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури та виплаті пенсії в розмірі 86 % місячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Полтавської області від 14.11.2016 року № 18-684/вих16 з 01.01.2016 року. Скасовано рішення від 28.11.2016 року № 140 Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно довідки прокуратури Полтавської області від 14.11.2016 року № 18-684/вих16 з 01.01. 2016 року. Зобов'язано Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у розмірі 86% місячної (чинної) заробітної плати відповідно до довідки прокуратури Полтавської області від 14.11.2016 року № 18-684/вих16, починаючи з 01.01.2016 року. В інший частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у Великобагачанському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

21.11.2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок їй пенсії відповідно до довідки прокуратури Полтавської області № 18-684/вих16 від 14.11.2016 року.

Рішенням № 140 від 28.11.2016 року, позивачу відмовлено у проведенні вказаного перерахунку з посиланням на п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-ІІІ від 02.03.2015 року.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

Таким чином, враховуючи, що позивачу призначено пенсію у розмірі 86 % від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати відповідної категорії осіб, що працюють в органах прокуратури, не може бути зменшено.

На момент призначення позивачу пенсії чинною була норма Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, а сааме - ст. 50-1, яка не передбачала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, між тим, у подальшому вона зазнала змін та було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України Про прокуратуру» № 2663-III від 12.07.2001 року, тобто позивач набув право на цю соціальну гарантію та не може бути його позбавлений.

Також за приписами Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, чинними на час призначення пенсії позивача, граничний розмір пенсії обмежено не було.

Таким чином, на час призначення позивачу пенсії, з урахуванням змін до ст. 50-1 від 12.07.2001 року Законом України «Про внесення змін до Закону України Про прокуратуру», його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 86 % без обмеження граничного розміру пенсії та право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Отже, оскільки на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення за ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, з урахуванням змін, було встановлено його право на отримання пенсії у розмірі 86 % за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію без обмеження граничного розміру та на перерахунок пенсії, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена норма зберігає юридичну силу, як для позивача, так і для відповідача на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 21.11.2016 року, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 01.07.2014 року по справі № 21-244а14, яка, в силу положень ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватись судами загальної юрисдикції.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Прокуратури Полтавської області №18-684/вих16 від 14.11.2016 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України не було прийнято нормативно-правовий акт, який би врегулював порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

З матеріалів справи встановлено, що в довідці № 18-684/вих16 від 14.11.2016 року зазначено заробітну плату позивача на 01.12.2015 року, яка складається з: основного окладу 1 724,00 грн., класного чину 125,00 грн., вислуги років 462,25 грн., інших виплат 4 818,96 грн., всього 7 130,21 грн. (а.с. 11).

Проте, колегія суддів встановила, що у вказаній довідці відсутня розшифровка виплат, зазначених під назвою інші виплати, а також не визначено, чи підлягає нарахуванню на вказані виплати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У вказаній довідці прокуратури Полтавської області № 18-684/вих16 від 14.11.2016 року зазначено, що вона була видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09.12.2015 року.

Крім того, на час видачі довідки постановою правління Пенсійного фонду України № 15-1 від 04.09.2013 року, затверджено форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, яка містить розшифровку назв всіх складових заробітної плати та посилання, що на всі виплати, включені в довідку, нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Вказані норми щодо обов'язкового зазначення у довідці про нарахування на всі виплати страхових внесків відповідають вимогам ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції до 15.07.2015 року) та ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції з 15.07.2015 року), відповідно до яких, пенсія призначається у відсотковому розмірі від заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У зв'язку з тим, що довідка Прокуратури Полтавської області № 18-684/вих16 від 14.11.2016 року не відповідає приписам діючих нормативних актів, то колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було обґрунтовано відмовлено у перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята без врахування зазначених приписів норм матеріального права, що призвело до необґрунтованого зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, на підставі довідки Прокуратури Полтавської області № 18-684/вих16 від 14.11.2016 року.

Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити.

Постанову Великобагачанського районного суду Полтавської області від 20.12.2016р. по справі № 525/1278/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст постанови виготовлений 27.02.2017 р.