Ухвала суду № 65008633, 22.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р.Справа № 820/5356/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - Вольвака О.М., Христової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. по справі № 820/5356/16

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у якому просив суд: визнати протиправним рішення відповідача від 25 серпня 2016 року про відкладення розгляду скарги на рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 15.03.2016 року відносно адвоката ОСОБА_6; стягнути з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну протиправним рішенням від 25 серпня 2016 року про відкладення розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 15.03.2016 року відносно адвоката ОСОБА_6, у розмірі 4 703 грн. 80 коп.; стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну протиправним рішенням від 25 серпня 2016 року про відкладення розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 15.03.2016 року відносно адвоката ОСОБА_6, у розмірі 50 000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 2, 6, ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 1 ст. 23, ст. 1167 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та обставин викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1, звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області зі скаргою (за вх. №01827/15 від 23.12.2015 року) на поведінку адвоката Харківської спілки адвокатів ОСОБА_6, в якій просив розглянути питання щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в порядку ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За результатами розгляду скарги позивача та доданих до неї документів, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області прийнято рішення від 15.03.2016 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_6, з огляду на відсутність у діях та поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив його Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Вказана скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 21.07.2016 року, явка заявника визнана необов'язковою.

21.07.2016 року відповідачем прийнято рішення про необхідність особистої участі учасників провадження для надання додаткових пояснень, внаслідок чого розгляд заяви відкладено на 25-26.08.2016 року, про що позивача повідомлено листом від 10.08.2016 року № 2176.

На засіданні, яке відбулося 25.08.2016 року у м. Херсоні, відповідачем прийнято рішення про відкладення розгляду скарги позивача внаслідок неявки члена ВКДКА - доповідача за скаргою (а.с.101,102, 109 зворотній бік).

Не погодившись з рішенням відповідача щодо відкладення розгляду скарги, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відкладення розгляду скарги є процесуальною (процедурною) дією, наслідки застосування (незастосування) якої не порушують прав позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки не створюють обов'язкових до виконання наслідків.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.42, ч.4 ст.52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями з'їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - ВКДКА або Комісія), Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №78.

Відповідно до положень п.п.3.1, 3.28, 3.31-3.33, 3.36, 3.37, 3.41-3.42 Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №78 формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів.

Дослідження матеріалів починається з доповіді члена ВКДКА. Доповідач викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, досліджені обставини, підготовлений проект висновку і відповідає на запитання.

Особи, які оскаржують рішення КДКА, та інші запрошені можуть надавати пояснення, підтверджувати їх відповідними документами та іншими фактичними даними, які безпосередньо стосуються справи. До них можуть бути поставлені запитання.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії та їх спеціалізації, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА.

Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання, що включене до порядку денного, готує письмову довідку та/або проект рішення комісії.

Засідання ВКДКА протоколюється секретарем засідання, який обирається відкритим голосуванням більшістю голосів членів Комісії на кожному засіданні.

Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу. Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

Розгляд питання, віднесеного до порядку денного, може бути відкладений у випадках: необхідності витребування нових матеріалів; необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; залучення до участі інших заінтересованих осіб; відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) комісії; з інших підстав, до з'ясування додаткових обставин або отримання додаткової інформації.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що супровідним листом ВКДКА за вих. № 1637 від 02.06.2016 року (з додатками) після отримання з КДКА Харківської області матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката Харківської спілки адвокатів ОСОБА_6, їх було передано і доручено члену ВКДКА ОСОБА_7 для проведення перевірки відомостей і фактів, які викладені у скарзі позивача на рішення ДП КДКА Харківської області від 15.03.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката, і доповіді на наступному засіданні ВКДКА, що підтверджується долученою до матеріалів справи розпискою члена ВКДКА ОСОБА_7

Як пояснив представник відповідача, після передачі і доручення вказаних матеріалів протягом всього часу до прийняття Постанови ВКДКА від 27.09.2016 року про закриття провадження у справі за скаргою позивача, доручені матеріали знаходились у ОСОБА_7, як доповідача у вказаній справі. Доручені ОСОБА_7 матеріали дисциплінарної справи за цією скаргою було повернуто ним до Секретаріату ВКДКА вже після прийняття Постанови ВКДКА від 27.09.2016 року. На засіданні ВКДКА 21.07.2016 у зв'язку із надходженням до ВДКДКА клопотання адвоката ОСОБА_6 про відкладення розгляду скарги ОСОБА_1 у зв'язку з бажанням взяти участь у засіданні ВКДКА, яке було задоволено, розгляд скарги ОСОБА_1 було відкладено на наступне засідання ВКДКА з визнанням обов'язкової явки адвоката ОСОБА_6

При цьому, як вбачається з витягу із протоколу № 37 засідання ВКДКА від 21.07.2016, участь у наступному засіданні ВКДКА ОСОБА_1 по даній скарзі обов'язковою не визнавалась. Так, ОСОБА_1 був присутнім на засіданні комісії 21.07.2016, підтримав доводи скарги у повному обсязі, однак розгляд скарги ОСОБА_1 відкладено за клопотанням адвоката ОСОБА_6 з визнанням обов'язкової явки адвоката на наступне засідання. (а.с. 168-169).

Листом від 10.08.2016 вих. № 2176 ВКДКА повідомлено позивача - ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_6 про наступне засідання ВКДКА, яке відбудеться 25-26 серпня 2016 року о 10:00, в якому зазначено, що явка на засідання є обов'язковою. ( а.с. 100)

Згідно п. 3.14, п. 3.15 Регламенту ВКДКА, учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається.

Відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

25.08.2016 року на засіданні ВКДКА розгляд скарги позивача на рішення ДП КДКА Харківської області від 15.03.2016 року відносно адвоката ОСОБА_6 було відкладено на наступне засідання ВКДКА, у зв'язку з відсутністю доповідача - члена комісії ОСОБА_7 на засіданні ВКДКА 25-26 серпня 2016 року, у якого перебували доручені йому матеріали дисциплінарної справи за скаргою позивача. Як зазначає відповідач, відсутність члена ВКДКА який є доповідачем у скарзі позивача, та у якого перебували матеріали за скаргою ОСОБА_1, фактично унеможливило забезпечення повного, всебічного і об'єктивного розгляду скарги позивача, можливість реалізувати закріплені Регламентом ВКДКА права членів ВКДКА поставити члену-доповідачу у справі питання з приводу скарги, що розглядається, вивчити і дослідити матеріали справи і додатково подані документи, які знаходяться у доповідача та які йому було доручено, можливість ознайомитись з вказаними матеріалами, тощо, незалежно від того, чи вже було розпочато і проведено ним доповідь за скаргою на одному з засідань ВКДКА.

З приводу посилання позивача на п. 3.8 Регламенту, яким встановлено, що член комісії може бути відсутній на засіданні комісії лише з поважних причин, про які він повинен повідомити Голову ВКДКА або його заступників за три дні до засідання комісії або негайно після настання таких причин, колегією суддів з пояснень представника відповідача встановлено, що про ОСОБА_7 не повідомляв комісію за три дні до засідання комісії про те, що він не зможе бути присутнім. Згідно пояснень ОСОБА_7 він до останнього збирався прибути на вказане засідання ВКДКА, але напередодні засідання він занедужав, у зв'язку з чим не зміг бути присутнім на засіданні ВКДКА 25-26 серпня 2016 року, повідомити про свою відсутність на вказаному засіданні ВКДКА завчасно змоги також не було.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що Регламентом ВКДКА передбачено низку норм, що зумовлюють наявність члена ВКДКА - доповідача у справі на засіданні комісії з метою забезпечення повного і всебічного розгляду скарги, перевірку за якою йому доручено, і дотримання процедури її розгляду відповідно до положень Регламенту ВКДКА, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що відсутність на засіданні члена ВКДКА - доповідача у справі, у якого перебували матеріали за скаргою ОСОБА_1, унеможливила розгляд скарги, перевірку за якою йому доручено, та прийняття рішення по суті на такому засіданні ВКДКА.

При цьому, колегія суддів враховує, що Регламентом ДКДКА не встановлено такої підстави для відкладення розгляду скарги, як відсутність доповідача за скаргою, водночас Регламентом ВКДКА не передбачено і можливості через відсутність доповідача за скаргою - члена ВКДКА на засіданні ВКДКА здійснення доповіді, вивчення, перевірки чи підготовки матеріалів до засідання ВКДКА, будь-ким з інших присутніх на засіданні членів ВКДКА за скаргою, перевірку за якою їм не було доручено, як і дослідження матеріалів конкретної справи і прийняття рішення по суті за відсутності члена ВКДКА - доповідача за скаргою.

Згідно п. 1.5 Регламенту ВКДКА, рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА. присутніми на засіданні комісії. Відповідно до положень п. п. 3.44, 3.45 Регламенту ВКДКА, Рішення ВКДКА приймається відкритим голосуванням. Рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд скарги позивача на рішення ДП КДКА Харківської області від 15.03.2016 року відносно адвоката ОСОБА_6, враховуючи вимоги положень п. 3.28, п. 3.41 та п. 3.36 Регламенту ВКДКА, було у спосіб та в межах наданих повноважень відкладено Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на наступне засідання ВКДКА у зв'язку з відсутністю правових підстав розгляду скарги позивача за відсутності доповідача Місяця А.П. на засіданні ВКДКА та враховуючи відсутність матеріалів справи, які перебували у доповідача.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про відкладення розгляду скарги є процесуальною (процедурною) дією, наслідки застосування (незастосування) якої не порушують прав позивача у сфері публічно-правових відносин, оскільки не породжує жодних правових наслідків для позивача, тобто не змінює стану його суб'єктивних прав та не створює жодних додаткових обов'язків для нього.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про визнання протиправним рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 серпня 2016 року про відкладення розгляду скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 15.03.2016 року відносно адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне.

Важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб є встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної шкоди. Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода полягає у немайнових втратах для особи, а саме: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За приписами частини другої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Оскільки судовим розглядом не встановлено порушення прав позивача неправомірними діями суб'єкта владних повноважень, як передумови стягнення шкоди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість заявлених вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2016р. по справі № 820/5356/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.