Ухвала суду № 65007888, 27.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/27310/15 Суддя доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

27 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Межевич М.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Ветерани за Україну» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені ст.ст. 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі – КАС).

Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам у зв’язку з відсутністю документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та пропуском строку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення отримано відповідачем 05.12.2016, а тому граничним строком його оскарження є 15.12.2016. Однак. апеляційну скаргу подано лише 16.02.2017.

Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому відповідач зазначає, що вперше з апеляційною скаргою звернувся до суду у межах встановленого законом строку, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 апеляційну скаргу було повернуто у зв’язку з несплатою судового збору.

Апелянт зазначає, що у строк, встановлений судом для усунення недоліків першої апеляційної скарги, яку було залишено без руху, сплатити судовий збір не мав можливості у зв’язку з відсутністю фінансування таких витрат.

Однак, апелянт не був позбавлений можливості просити суд продовжити строк усунення недоліків першої апеляційної скарги, яку було залишено без руху. При цьому, на думку апеляційного суду, дотримання строку апеляційного оскарження при першому поданні скарги не є поважними підставами для поновлення строку при повторному зверненні до апеляційного суду.

На думку суду, повторне подання скаржником апеляційної скарги має на меті не виправлення серйозних судових помилок, а лише перегляд та нове вирішення справи, що є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд» позивача, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини. Такий висновок узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у рішенні від 03 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).

За таких обставин, вказані апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження суд не визнає поважними, а тому у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.

Разом з апеляційною скаргою також подано клопотання, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору у зв’язку з відсутністю належного бюджетного фінансування.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що Вищий адміністративний суд України у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір» (додаток до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір») зазначив, якщо бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору немає.

Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (ухвали від 7 грудня 2016 року по справі № 826/9247/13-а, від 27 жовтня 2016 року по справі № 826/10761/15, від 15 березня 2016 року по справі № 2а-4006/11/2670 тощо).

Відповідно до положень пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням того, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про скасування податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн, то відповідно до ч. 1, пп.пп. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2015 року – 1 218 грн, апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 1 339,80 грн.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 189 КАС, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин апеляційну скаргу відповідно до вимог ч. 1 ст. 108, ч. 6 ст. 187, ч. 3 ст. 189 КАС слід залишити без руху та встановити тридцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого апелянт має право надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору, вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження. У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута особі, яка її подала, а у випадку неподання клопотання про поновлення строку або визнання неповажними причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку апеляційного оскарження відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2016 року залишити без руху.

Встановити тридцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, протягом якого апелянт має право надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору, вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Суддя М.В. Межевич