Постанова № 65007245, 13.02.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

13 лютого 2017 р. №820/5284/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Філатова П.А.,

представника відповідача - Лук`янцева С.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001011402 від 04.08.2016, № 0001021402 від 04.08.2016, № 0001131402 від 26.08.2016 та № 0001141402 від 26.08.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.08.2016 Центральною ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області на підставі висновків акту про результати позапланової документальної виїзної перевірки №2753/20-30-14-02/25190036 від 22.07.2016 було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001011402 (зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 112874,00 грн.) та №0001021402 (збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 152380,50 грн.). 26.08.2016 відповідачем на підставі висновків акту про результати позапланової документальної виїзної перевірки № 2978/20-30-14-02/25190036 від 11.08.2016 року було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001131402 (зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 79267,00 грн.) та №0001141402 (збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 107011,50 грн.). При цьому позивач зазначив, що висновки контролюючого органу щодо нереальності операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ "Альттор" та ТОВ "Аверта", викладені у вказаних актах перевірки є необґрунтованими та не підтверджуються податковою інформацією. З огляду на викладене ТОВФ "Харківагроснаб" вважає вказані податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню, оскільки господарські операції з вказаними контрагентами відображенні в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується первинними документами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Лук`янцева С.О. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, оскільки від Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області отримано матеріали щодо ТОВ "Альттор", а саме: запит на встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника від 19.02.2016 №5/20-31-15-01-28, довідку ВПМ про встановлення фактичного місцезнаходження (місце проживання) платника податків від 23.02.2016 №249/07-15, рапорт співробітника ВПМ. Також представник відповідача зазначив, що до перевірки підприємством ТОВ Фірма „Харківагроснаб" не було надано договір щодо перевезення товару ТОВ "Протон Трейдер", довіреностей та саме з якого адресу було здійснене перевезення. Згідно з баз електронних даних щодо ТОВ "Протон Трейдер", податковим органом встановлено, що на підприємстві працювало всього 3 особи, з яких 2 особи звільнені, тому ставить під сумнів реальність перевезення товару на користь ТОВ Фірма „Харківагроснаб". Також між підприємством постачальником ТОВ "Аверта" та ТОВ Фірма „Харківагроснаб" лічиться розбіжність за лютий 2016 року з ПДВ в розмірі 79 266 грн., а саме ТОВ "Аверта" не було задекларовано суму взаємовідносин за даний період. З огляду на порушення, викладені вище та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток в розмірі 71341 грн. у 1 кварталі 2016 року, наведене є порушенням ст. 138 ПК України. Таким чином, позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій з понесення на користь вказаних контрагентів витрат в межах здійснення звичайної господарської діяльності. Оскільки позивачем до перевірки не надано доказів реального отримання від вказаних контрагентів товарів (робіт, послуг), належним чином оформлених документів, які складаються в межах здійснення звичайної господарської діяльності та/або обумовлені договорами, через що висновки акту є правомірними.

Представник позивача - Філатов П.А. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача - Лук`янцев С.О. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" (далі - ТОВ фірма "Харківагроснаб") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено декілька перевірок, а саме:

- документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ фірми "Харківагроснаб" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Альттор" за січень 2016 року.

За результатами вказаної документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 22.07.2016 №2753/20-30-14-02/25190036 (т.1 а.с.11-17), яким встановлено порушення вимог пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст. 138, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого підприємством занижено фінансовий результат за 1 квартал 2016 всього у сумі 564370 грн., що призвело до заниження сум податку на прибуток всього у сумі 101587 грн. за 1 квартал 2016 року; п.198.2, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим встановлено завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 112874 грн., що є порушенням ст. 200 ПК України, у січні 2016 року.

На підставі вказаних висновків, викладених в акті перевірки, Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 04.08.2016 №0001011402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 112874 грн. (т.1 а. с.8);

- від 04.08.2016 №0001021402, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 152380,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 101587 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 50793,50 грн. (т.1 а. с.9).

Також Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ фірми "Харківагроснаб" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Аверта" за лютий 2016 року.

За результатами вказаної документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 11.08.2016 №2978/20-30-14-02/25190036 (т.1 а.с.18-33), яким встановлено порушення вимог пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст. 138, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого підприємством занижено фінансовий результат за 1 квартал 2016 всього у сумі 396335 грн., що призвело до заниження сум податку на прибуток всього у сумі 71341 грн. за 1 квартал 2016 року; п.198.2, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим встановлено завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 79267 грн., що є порушенням ст. 200 ПК України, у лютому 2016 року.

На підставі вказаних висновків, викладених в акті перевірки, Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 26.08.2016 №0001131402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 79267 грн. (т.1 а. с.7);

- від 26.08.2016 №0001141402, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 107011,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 71341 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 35670,50 грн. (т.1 а. с.10).

Перевіряючи обґрунтованість висновків Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, викладених в актах перевірок від 22.07.2016 №2753/20-30-14-02/25190036, а також від 11.08.2016 №2978/20-30-14-02/25190036, суд встановив наступне.

Згідно п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту у платника податку виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви зі скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Отже, платник податку може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної за умови реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі ж порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву зі скаргою на такого постачальника в тому звітному періоді, в якому суму ПДВ на підставі відповідної податкової накладної включено до складу податкового кредиту.

При цьому, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Також ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Положеннями ч. та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Таким чином, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.12.2016 №21-1440а16.

Як вбачається з акту перевірки від 22.07.2016 №2753/20-30-14-02/25190036, податковим органом зазначено, що за результатами проведеного аналізу можливості використання ТОВ "АЛЬТТОР" оформлених господарських операцій, враховуючи відсутність на підприємстві власних основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, встановлено податковим органом неможливість виконання документально оформлених господарських операцій ТОВ "АЛЬТТОР", оформлені у січні 2016 року. Таким чином, аналізом придбаного та реалізованого товару ТОВ "АЛЬТТОР" в січні 2016, враховуючи, що відповідні послуги із залученням сторонніх осіб та послуги з експлуатації основних засобів та оренди складських приміщень не придбавались, можливо дійти висновку, що підприємство не мало можливості здійснювати господарські операції, оформлені в січні 2016 року.

В ході судового розгляду судом встановлено, що між ТОВ Фірма „Харківагроснаб" (покупець) та ТОВ "АЛЬТТОР" (продавець), укладено договір купівлі - продажу від 25.01.2016 №6 (т.1 а.с.50). Відповідно до пп.1.1 вказаного договору купівлі - продажу визначено, що продавець зобов'язується передати, а покупець сплатити та прийняти матеріали, які використовуються при будівництві, в кількості, асортименті та по ціні відповідно до накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "АЛЬТТОР" виписано податкову, видаткову накладну на реалізацію ТОВ Фірма „Харківагроснаб" труб каналізаційних гофрованих та люків чавунних на загальну суму 677248,48 грн. (т.1 а.с.51-54).

Судом встановлено, що ТОВ Фірма „Харківагроснаб" здійснила оплату за придбаний товар на суму 677248,48 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (т.1 а.с.53).

Суд зазначає, що перевезення вказаних товарів здійснювалось з залученням третьої особи ТОВ "Індустрія Транс Ком", на підтвердження отримання послуг з перевезення позивачем до матеріалів справи надано відповідний договір про надання послуг з транспортної експедиції, акт здачі - приймання робіт, заявка на перевезення вантажу, банківська виписка (т.1 а.с.86-89).

При цьому на підтвердження транспортування придбаного товару у ТОВ "АЛЬТТОР", позивачем до матеріалів справи надано товарно - транспортна накладна від 28.01.2016 №12/28-1 (т.1 а.с.52).

Аналізуючи факт поставки придбаного товару за господарською операцією з вказаним контрагентом та достовірність внесених відомостей до вказаної товарно - транспортної накладної від 28.01.2016 №12/28-1, судом встановлено, що пунктом навантаження придбаного у ТОВ "АЛЬТТОР" товару визначено як м. Київ. Проте, враховуючи відомості, які містяться в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ "АЛЬТТОР" є м. Харків, вул. Шевченка, буд.317.

При цьому, відсутні будь - які відомості щодо наявності у ТОВ "АЛЬТТОР" будь - яких інших власних або орендованих приміщень, які знаходяться в м. Києві, чи відомостей щодо місця знаходження його на час спірних правовідносин в м. Києві.

З огляду на викладене, вказані первинні документи містять сумнівні відомості, які свідчать про недостовірність наданих доказів, з огляду на те, що відсутні відомості щодо наявності у ТОВ "АЛЬТТОР" власних або орендованих приміщень, які знаходяться в м. Києві.

Таким чином, первинні документи мають ознаки юридичної дефектності, що дає підстави вважати, що рух коштів не забезпечує зв'язок з господарською діяльністю учасників вказаної господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки від 11.08.2016 №2978/20-30-14-02/25190036, податковим органом зазначено, що оскільки наявні ознаки відсутності реальність вчинення господарських операцій ТОВ "Аверта", а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у підприємств - контрагентів не було підстав для податкового обліку вказаних операцій, через що відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за період з 01.02.2016р. до 29.02.2016р. по ланцюгу постачання. З огляду на викладене, ТОВ "Аверта" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, через що ТОВ Фірма "Харківагроснаб" безпідставно сформовано податковий кредиту, чим порушено п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 ПК України, а саме: завищено податковий кредит всього у сумі 79267 грн. Також підприємством було надано оборотно - сальдову відомість рахунку 281 ТМЦ, та оборотно - сальдову відомість рахунку 201 ТМЦ (буд. матеріали), які з пояснення головного бухгалтера залишились не реалізовані та знаходяться на складі підприємства. До перевірки підприємством ТОВ Фірма „Харківагроснаб" не було надано договір по перевезенню товару ТОВ "Протон Трейдер", довіреностей та саме з якого адресу було здійснене перевезення. Згідно баз електронних даних, на підприємстві перевізника, а саме на ТОВ "Протон Трейд" працювало всього 3 особи, з яких 2 на час проведення перевірки звільненні, що ставить під сумнів реальне перевезення товару на користь ТОВ Фірма „Харківагроснаб". Також між підприємством постачальником ТОВ "Аверта" та ТОВ Фірма „Харківагроснаб" лічиться розбіжність за лютий 2016 року на суму ПДВ 79 266 грн., а саме ТОВ "Аверта" не було задекларовано суму взаємовідносин за даний період.

Судом встановлено, що між ТОВ Фірма „Харківагроснаб" (покупець) та ТОВ "Аверта" (продавець), укладено декілька договорів купівлі - продажу, а сам: від 02.02.2016 №1 (т.1 а.с.55-56), а також від 02.02.2016 №2. Відповідно до пп.1.1 вказаних договорів купівлі - продажу визначено, що продавець зобов'язується передати, а покупець сплатити та прийняти матеріали, які використовуються при будівництві, в кількості, асортименті та по ціні відповідно до накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Аверта" виписано податкові, видаткові накладні щодо реалізації ТОВ Фірма „Харківагроснаб" товару (т.1 а.с.57,59,61, 66-75, 79,84).

Судом встановлено, що ТОВ Фірма „Харківагроснаб" здійснила оплату за придбаний товар, що підтверджується банківською випискою по рахунку (т.1 а.с.63-65, 81-82).

Суд зазначає, що перевезення вказаних товарів здійснювалось з залученням третьої особи ТОВ "Протон Трейд", на підтвердження отримання послуг з перевезення позивачем до матеріалів справи надано відповідний договір про надання послуг з транспортної експедиції, акт здачі - приймання робіт, звіт щодо перевезення вантажу, банківська виписка (т.1 а.с.90-94).

При цьому, на підтвердження транспортування придбаного товару у ТОВ "Аверта", позивачем до матеріалів справи надано товарно - транспортні накладні (т.1 а.с.52).

Аналізуючи факт поставки придбаного товару за вказаними господарськими операціями з вказаним контрагентом, а також відповідність оформлення та їх достовірність, судом встановлено, що у товарно - транспортних накладних в рядку "пункт навантаження" придбаного у ТОВ "Аверта" товара зазначено лише м. Харків, без визначення повної адреси пункту навантаження.

Також беручи до уваги наявну податкову інформацію про те, що на ТОВ "Протон Трейд" працювало всього 3 особи, з яких 2 на час проведення перевірки звільненні, а також те, що місцезнаходження перевізника є м. Київ, а перевезення товару здійснювалося за адресами, розташованими в м. Харкові, а також наявну податкову інформацію про те, що між підприємством постачальником ТОВ "Аверта" та ТОВ Фірма „Харківагроснаб" лічиться розбіжність за лютий 2016 року на суму ПДВ 79 266 грн., а саме ТОВ "Аверта" не було задекларовано суму взаємовідносин за даний період, суд дійшов висновку, виходячи із сукупності виявлених невідповідностей у первинних документах по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Аверта", що в даних документах маються ознаки юридичної дефектності первинних документів, що вказує на недостовірності відомостей у вказаних первинних документах.

Отже, рух коштів за вказаними господарськими операціями не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність висновків акту перевірки стосовно виявлених податковим органом порушень позивачем вимог :

пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст. 138, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого підприємством занижено фінансовий результат за 1 квартал 2016 всього у сумі 564370 грн., що призвело до заниження сум податку на прибуток всього у сумі 101587 грн. за 1 квартал 2016 року щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "АЛЬТТОР", а також занижено фінансовий результат за 1 квартал 2016 всього у сумі 396335 грн., що призвело до заниження сум податку на прибуток всього у сумі 71341 грн. за 1 квартал 2016 року щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Аверта";

п.198.2, п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, у зв'язку з чим встановлено завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 79267 грн., що є порушенням ст. 200 ПК України, у лютому 2016 року щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Аверта", а також завищення залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 112874 грн., що є порушенням ст. 200 ПК України, у січні 2016 року щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "АЛЬТТОР".

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень - рішень, виходячи з встановлених судом обставин щодо постачальників товару, фактичного відвантаження, транспортування товару, які обґрунтовано ставлять під сумнів фактичну поставку товару позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.12.2016 №21-1440а16.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішення від 04.08.2016 №0001011402, №0001021402, а також від 26.08.2016 № 0001131402, № 0001141402, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2016 №0001011402, №0001021402, від 26.08.2016 № 0001131402, № 0001141402 є необґрунтованими, отже, адміністративний позов задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2016 №0001011402, №0001021402, від 26.08.2016 № 0001131402, № 0001141402 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.