Постанова № 65007046, 27.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6193/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

за участю сторін:

від позивача- Дмитрієва О.П. (довіреність від 21.11.2016р.)

від відповідача- Кисельов О.М. (довіреність від 20.07.2016р., №4508/10/15-17-01-10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія України” до Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про скасування рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Надія України” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про скасування рішення Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №22 від 04.10.2016р. про виключення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія України” з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування, з урахуванням уточнень до адміністративного позову від 21.11.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача №22 від 04.10.2016р. про виключення товариства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування вмотивоване відсутністю державної реєстрації частини договорів оренди землі, яка використовується підприємством, що не передбачено чинною на момент виникнення спірних правовідносин редакцією п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України. Представником позивача зазначено, що СТОВ «Надія України» здійснює вирощування та реалізацію сільськогосподарських товарів, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101,4102,4103,4301 згідно з УКТ ЗЕД, при цьому питома вага товарів складає більш ніж 90% від усіх поставлених товарів і послуг. Також, представник позивача зазначала, що перевірка підприємства податковим органом не проводилась, у зв’язку з чим, рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування прийнято без будь-якого правового обґрунтування та без належних правових підстав та у вказаному рішенні відсутня інформація щодо вартості несільськогосподарських послуг та відсоткове її значення, перше число місяця, в якому було допущене порушення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 15.12.2016р., зазначивши що з метою виявлення незаконного формування податкового кредиту у діяльності суб’єктів господарювання, які перебувають на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства при Комінтернівській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області створено робочу групу та 04.10.2016р. на розгляд вказаної групи було винесено матеріали опрацювання сільськогосподарського підприємства «Надія України» по якому визначено ризики подальшого перебування зазначеного підприємства на спеціальному режимі оподаткування ПДВ. При аналізі реєстраційних даних та господарської діяльності підприємства встановлено відповідні ризики. Так, відповідно даних балансу вирощеної сільськогосподарської продукції у 2016 складеним Миколаївським відділенням Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, по СТОВ «Надія України» станом на 01.01.2016р. відсутні залишки соняшнику врожаю 2015 року, проте, відповідно ЄДРПН СТОВ «Надія України» було реалізовано у березні 2016 року 459,057 т. соняшнику, сума ПДВ - 811,0 тис. грн. та підприємством було засіяно 520,0 соняшником, враховуючи наявну інформацію - очікувана врожайність по соняшнику у 2016 році складатиме 16,0 ц/га, тобто СТОВ «Надія України» мало б отримати у 2016 році 832,0 тонн соняшнику, відповідно до реєстру ЄДРПН підприємством станом на 01.10.2016 року вже реалізовано 1259,17 т соняшнику врожаю 2016 року. Також, представником відповідача зазначено, що при формуванні податкового кредиту за серпень місяць 2016 року було здійснено придбання на загальну суму 993,0 тис. грн., обсяги реалізації у серпні місяці 2016 року по СТОВ «Надія України» складають 31,8 тис. грн., у зв’язку з чим, на думку представника відповідача, підприємство маніпулює сумами сплати до бюджету. Разом з тим, зазначено, що відповідно відомостей про об’єкти оподаткування платника податків СТОВ України», обліковується лише магазин, який по своїй сутності не забезпечує отримання високих показників врожайності та можливість комплексної обробки земельної ділянки загальною площею 4393,37 га., що свідчать про ризики в формуванні фіктивного податкового кредиту платником, як суб’єктом спеціального режиму оподаткування в сільського господарства, а також ставлять під сумнів правомірність застосування СТОВ «Надія України» спеціального режиму оподаткування.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

СТОВ «Надія України» є сільськогосподарським підприємством , яке займається вирощуванням зернових та олійних культур та знаходилося на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість в сфері сільського господарства з 01.01.2009р.

З метою виявлення незаконного формування податкового кредиту у діяльності суб’єктів господарювання які перебувають на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства при Комінтернівській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області створено робочу групу та 04.10.2016р. на розгляд вказаної групи винесено матеріали опрацювання сільськогосподарського підприємства «Надія України» по якому визначено ризики подальшого перебування зазначеного підприємства на спеціальному режимі оподаткування ПДВ.

Згідно висновку протоколу робочої групи Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №49 від 04.10.2016р. щодо можливих податкових ризиків платників податку на додану вартість, СТОВ «Надія України» не виконується основна умова п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України, а саме постачання (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах (а.с.60-74).

04.10.2016р. Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення №22 про виключення сільськогосподарського підприємства СТОВ «Надія України» з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування. (а.с.13)

СТОВ «Надія України» не погоджуючись з рішенням Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №22 від 04.10.2016р. звернулось до ГУ ДФС в Одеській області із запереченнями на вказане рішення від 17.10.2016р. №66. (а.с.17-23)

Листом ГУ ДФС в Одеській області від 24.10.2016р. №2305/10/15-32-12-05-21 повідомило СТОВ «Надія України», що сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках, на які не оформлено належним чином договори оренди, не може вважатись власно виробленою з метою застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ та посилаючись на положення п.209.11. та 209.12. ст. 209 Податкового кодексу України СТОВ «Надія України» було повідомлено, щоне підлягає реєстрації як суб’єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ.(а.с.24-25)

Відповідно до ст.209.6 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з 01.01.2017р. зазначена стаття втратила чинність ) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість були встановлені п.209.11 ст.209 Податкового кодексу України.

Так, відповідно п. 209.11 ст.209 Податкового кодексу України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Згідно продовження рішення робочої комісії Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №22 від 04.10.2016р. вказаною комісією було встановлено ряд ризиків: -п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України «сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості усіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно». Тому, вбачаються ризики, подальшого застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

- сільськогосподарські підприємства, які орендують земельні ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності, відповідно до розділу ІІ Закону України «Про оренду землі» мають в обов’язковому порядку укладати договори оренди землі з орендодавцем, відповідно ст.125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Отже, сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) на земельних ділянках, право оренди, якими не підтверджено даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, не може вважатися власно виробленою з метою застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ;

- відповідно даних балансу вирощеної сільськогосподарської продукції у 2016 році, складеним Миколаївським відділенням Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, по СТОВ «Надія України», станом на 01.01.2016р. відсутні залишки соняшнику врожаю 2015 року, проте, відповідно ЄДРПН СТОВ «Надія України» було реалізовано у березні місяці 2016 року 459,057т соняшнику, сума ПДВ - 811,0 тис. грн. Також відповідно вище зазначеного балансу підприємством було засіяно 520,0 га соняшником, враховуючи наявну інформацію — очікувана врожайність по соняшнику у 2016 році складатиме 16,0 ц/га, тобто СТОВ «Надія України» мало б отримати у 2016 році 832,0т. соняшнику, відповідно реєстру ЄДРПН підприємством станом на 01.10.2016р. вже реалізовано 1259,17т. соняшнику врожаю 2016 року. При формуванні податкового кредиту за серпень місяць 2016 року було здійснено придбання на загальну суму 993,0тис. грн. Обсяги реалізації у серпні місяці 2016 року по СТОВ «Надія України» складають 31,8тис. грн. Тобто, платник намагається маніпулювати сумами до сплати до бюджету — при придбанні на суму 993,0 тис. грн. та реалізації на 31,8 тис. грн. - до сплати 0 тис. грн.

Серед причин зняття з реєстрації як суб’єкта спеціального режиму оподаткування зазначено наступне: за результатами наведеної інформації комісія дійшла висновку , що згідно з п.209.11 ст.209 у разі, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею. Відповідно до п.209.12. ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли, підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах. При цьому, сільськогосподарське підприємство знімається як суб’єкт спеціального режиму оподаткування з одночасною реєстрацією як платник податку на загальних підставах.

Таким чином, Комінтернівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, зазначаючи причини зняття з реєстрації СТОВ «Надія України» як суб’єкта спеціального режиму оподаткування посилається у рішенні №22 (яке є складовою рішення №22 від 04.10.2016р.) на положення ст.209 Податкового кодексу України, без конкретного визначення підстав прийняття рішення №22 від 04.10.2016р.

Разом з тим, як вбачається з рішення №22, при встановленні ризиків СТОВ «Надія України», робочою групою Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області вивчено дані балансу вирощеної сільськогосподарської продукції у 2016 році, складеним Миколаївським відділенням Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, по СТОВ «Надія України», станом на 01.01.2016р. та зроблено висновок, що СТОВ «Надія України» вироблена (вирощена) сільськогосподарська продукція на земельних ділянках, право оренди, якими не підтверджено даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Однак, представником відповідача не надано до суду жодного документу на які посилалась робоча група Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області при аналізі господарської діяльності платника податків та на підтвердження обґрунтованості прийняття рішення Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №22 від 04.10.2016р. про виключення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія України”.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №22 від 04.10.2016р. про виключення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія України” з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування є необґрунтованим, неправомірним та підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія України” підлягає задоволенню.

Керуючись ст.158 - 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія України” – задовольнити.

Скасувати рішення Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №22 від 04.10.2016р. про виключення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Надія України” з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27.02.2017р.

Суддя К.О. Танцюра

.