Постанова № 65006557, 22.02.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р. Справа № 809/36/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Хомі О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Яремака Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання недійсною податкової реєстрації платника ПДВ,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі-відповідач) про визнання недійсною податкової реєстрації платника ПДВ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі усної вимоги контролюючого органу, у зв'язку з перевищенням граничного розміру операцій з постачання у ОСОБА_1 виникає обов'язок реєстрації платником ПДВ, 05.10.2011 р. підприємцем було подано заяву про реєстрацію. Проте, у контролюючого органу були відсутні підстави для реєстрації ОСОБА_1 платником ПДВ, оскільки на час подання реєстраційної заяви платника податку на додану вартість 05.10.2011 року не було досягнуто загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної пунктом 181.1 ст. 180 розділу V ПК України. Також, Львівським апеляційним адміністративним судом у справі № 117752/12/9104, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000021702 від 29.03.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 38592,00 грн. в т.ч. основний платіж - 34103,00 грн. та 4489,00 грн. - штрафних санкцій та встановлено, що загальна сума від здійснення операцій у період з квітня 2010 року по березень 2011 року не перевищувала 300000,00 грн. Таким чином, вважає, що на момент її реєстрації платником ПДВ були відсутні правові підстави для здійснення такої, у зв'язку з чим реєстрацію слід визнати недійсною.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, крім того, пояснила, що у зв'язку з набранням законної сили постанови від 10.02.2015 року Львівського апеляційного адміністративного суду, 20.02.2015 р. звернулася із заявою про зняття з реєстрації платника податку на додану вартість, відповіді на свою заяву від Калуської ОДПІ не одержувала. Про те, що її не зняли з реєстрації, як платника ПДВ дізналася тільки у грудні 2016 року. Просила позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснив, що пунктом 181.1 ст.181 ПК України передбачено визначення суми 300000 гривень після досягнення якої особа зобов'язана зареєструватися платником податку на додану вартість. Вказує, що позивач самостійно станом на дату подання заяви 05.10.2011р. обрахував загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів/послуг за останніх 12 календарних місяців, та враховуючи, що така сума перевищила 300000 грн, подав реєстраційну заяву відповідно до вимог ст.181 ПК України. Зазначив, що безпідставним є посилання Позивача на судове рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року, так як саме під час планової перевірки податковим органом зроблено висновок про перевищення ФОП ОСОБА_1 300000 грн. в- акті перевірки від 13.03.2012 року, а реєстраційну заяву позивач самостійно подала до проведення перевірки - 05.10.2011 року, із врахуванням суми здійснення операцій з постачання товарів/послуг 305117,00 грн. за період з 04.2010 року по 03.2011 року. Однак, вважає, що таке перевищення було станом на дату подання заяви - 05.10.2011 р. з врахуванням останніх 12 календарних місяців. Крім того, позивач в позові вказує, що звертався до Калуської ОДПІ із заявою від 20.04.2015 р. про скасування рішення, яким взято на облік як платника податку, однак дана заява не відповідала встановленій формі заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ, тобу не була розглянута відповідачем. Виходячи з цього представник відповідач вважає доводи позивача такими, що не ґрунтуються на нормах закону, та є його припущеннями щодо порядку правозастосування у спірних правовідносинах.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлено наступне.

05.10.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до Калуської ОДПІ реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, зазначивши причиною реєстрації пп. 181.1 ст. 181 розділу V Податкового кодексу України, вказавши загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПК України, у тому числі локальної або глобальної мережі , нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно становить 305117,28 грн., дата досягнення загальної суми оподаткування операцій, визначеної пунктом 181.1 ст. 181 ПК України є 20.04.2011 року (а.с. 11-19).

Сторони повідомили, що протягом 2011 року позивач перебувала на загальній системі оподаткування. Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Розділом V ПК України визначено порядок реєстрації платників податків платникам податку на додану вартість (ПДВ) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин 05.10.2011).

Пунктом 181.1 ст. 181 ПК України передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

В силу положень п. 183.1 ст. 183 ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 183.2 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Пунктом 183.7 статті 183 ПК України встановлено, що заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу (пункт183.8 статті 183 ПК України).

В судовому засіданні представник відповідача стверджував, що з заявою реєстрації платником ПДВ позивач звернулася до Калуської ОДПІ самостійно 05.10.2011 року, у розділі 16 якої причиною реєстрації вказала п. 181.1 ст.181 ПК України. В даному випадку платником податків було самостійно обраховано суму перевищення від здійснення операцій з постачання товарів протягом останніх 12 місяців, у зв'язку з чим позивач і звернулася самостійно 05.10.2011 з заявою про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Судом досліджена реєстраційна заява від 05.10.2017, у якій зазначено, що заява подана із розрахунку суми від здійснення операцій станом на 20.04.2011 року, а не станом на жовтень 2011 року, як це стверджується представником відповідача. Так, датою досягнення загальної суми оподаткованих операцій згідно реєстраційної заяви є 20 квітня 2011 року, а не жовтень 2011 року.

Суд констатує, що згідно поданої інформації від 09.02.2017 року Калуською ОДПІ щодо загальної суми доходів від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню по ФОП ОСОБА_1 протягом останніх 12 календарних місяців згідно поданих звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за період з жовтня 2010 року по вересень 2011 року (жовтень 2010 р. - 26712,36 грн., листопад 2010 р. - 26453,06 грн., грудень 2010 року- 24764,75 грн., січень 2011 року - 26863,57 грн., лютий 2011 року - 22352,42 грн., березень 2011 року - 27119,60 грн., квітень 2011 року - 26250,00 грн., травень 2011 року - 28143,05 грн., червень 2011 року - 26400,11 грн., липень 2011 року- 28070,17 грн., серпень 2011 року- 26654,62 грн., вересень 2011 року - 26061,00 грн. = 315844,71 грн. - 20% ПДВ) становить без урахування податку на додану вартість 252675,77 грн., та не перевищує суму 300000,00 грн. Таким чином, при прийнятті заяви від 05.10.2011 року позивача відповідальними особами відповідача не здійснено належним чином перевірку достовірності даних зазаначених в ній, що стосується перевищення заявником 300 000,00 грн. доходу за останніх 12 календарних місяців, що в свою чергу впризвело до не врахування відповідачем вимог пункту 183.8 статті 183 ПК України.

Також, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року по справі № 117752/12/9104 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області від 29.03.2012 року №0000021702.

Під час розгляду справи № 117752/12/9104 судом встановлено, що в ході проведення перевірки виявлено порушення СПД ФОП ОСОБА_1 п.181.1 ст. 181, п. 183.10 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 200.1 ст. 200 ПК України. Зокрема, станом на березень 2011 року обсяг операцій з постачання товарів за останні дванадцять місяців (з квітня 2010 року по березень 2011 року) становив 305 117,00 грн, у зв'язку з чим, згідно із п. 183.2 ст.183 ПК України, підприємець повинна була до 10.04.2011 року зареєструватись платником ПДВ. Однак, як встановлено перевіркою, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєструвалась платником ПДВ тільки з 13.10.2011 року і в період з квітня 2011 року по жовтень 2011 року, не зареєструвавшись платником ПДВ, продовжувала працювати та отримувати дохід. Згідно з матеріалами справи, загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, сукупно не перевищує 300000,00 грн, оскільки така сума була розрахована податковим органом з урахуванням податку на додану вартість (305117,00 грн - 50853,00 грн = 254264,00 грн).

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини встановлені судовим рішенням від 10.02.2015 року про те, обсяг операцій позивача з постачання товарів за останні дванадцять місяців (з квітня 2010 року по березень 2011 року) не становив 305 117,00 грн., оскільки така сума була розрахована податковим органом з урахуванням податку на додану вартість (305117,00 грн - 50853,00 грн = 254264,00 грн) не підлягають доказуванню.

Відповідно до п. 11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2010 N 978 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин 05.04.2011 р.) податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).

Отже, у зв'язку з недотриманням ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 181.1 ст.181 ПК України, а саме не перевищення суми доходу 300000,00 грн. відповідно до ст. 183 ПК України, орган державної податкової служби зобов'язаний відмовити в реєстрації особи як платника податку.

Щодо тверджень представника відповідача , що подана 20.04.2015 року ФОБ ОСОБА_1 до Калуської ОДПІ заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість довільної фори не відповідала встановленому зразку, а тому податковим органом не анульовано свідоцтво платника ПДВ то судом встановлено наступне.

Дане право платника податку передбачено п.п. 3.1. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 р. за № 1456/26233 (в редакції чинній на час подання заяви від 20.04.2015 р.) та передбачає, що для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 3-ПДВ (додаток 5). Разом із поданням такої заяви платник ПДВ зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва.

Разом з тим, якщо такі додатки відсутні, то податковий орган не приймає до розгляду заяву про анулювання реєстрації. Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису такої заяви від особи, яка прийняла рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Однак, судом встановлено, та підтверджено в судовому засіданні сторонами, що Калуська ОДПІ не надала відповіді позивачу в десятиденний строк від дня отримання заяви та не зверталася до ФОБ ОСОБА_1 з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації встановленого зразка в порушення Положення. Наведена обставина свідчить про те, що строку звернення до суду позивач не пропустив, оскільки відповіді на заяву про скасування реєстрації її як платника ПДВ від 20.04.2015 не отримував.

Таким чином, не дотримання позивачем вимог п.181 ст.181 ПК України, свідчить про відсутність у неї обов'язку реєструватися платником ПДВ, а контролюючим органом, розглядаючи заяву про реєстрацію платником ПДВ, не було вжито заходів для перевірки наявності законних підстав для здійснення реєстрації.

Прийняте ж Калуською ОДПІ рішення про реєстрацію платником ПДВ з неналежної підстави не може вважатися законним, а тому реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника ПДВ слід визнати недійсною.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, а тому позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною податкову реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість.

Стягнути з Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 93532657) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 27.02.2017 року.