Постанова № 65006069, 24.02.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року

Справа № 803/83/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинської області до Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) звернулася з позовом до Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» про стягнення податкового боргу в розмірі 759 388, 94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених статтею 9 Податкового кодексу України (далі - ПК України), однак всупереч вимогам статті 36 ПК України не виконує свого обов’язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв’язку з чим у відповідача виник податковий борг. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу відповідачем. У зв’язку із наведеним, позивач просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 759 388, 94 грн. для погашення податкового боргу з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.

Відповідач в письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Національний природний парк «Прип’ять-Стохід» зареєстрований згідно з рішенням ОДПІ № 160309460089 від 22 грудня 2016 року, ознака неприбутковості 0031 – бюджетні установи, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. При підготовці бюджетних запитів до проекту державного бюджету на 2015 рік Національний природний парк «Прип’ять-Стохід» планування капітальних видатків здійснював виключно за наявності нормативно-правових документів, які регламентують використання капітальних видатків. Підстав для планування сплати податку на землю не було. Відповідач також вказує, що відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Крім того, зазначає, що 19 серпня 2016 року постановою Волинського окружного адміністративного суду у справі « 803/1189/16 стягнуто з Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» на користь Ковельської ОДПІ податковий борг по земельному податку за період з 25 березня 2015 року по 31 травня 2016 року в розмірі 662 104, 74 грн.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд» кошти (в тому числі в іноземній валюті), одержані національними природними парками, а також підприємствами, установами та організаціями, в межах заповідних територій та об’єктів, що не суперечать їх цільовому призначенню, є їх власними коштами. Ці кошти не підлягають вилученню і використовуються для здійснення заходів щодо охорони відповідних територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Національний природний парк «Прип’ять-Стохід» зареєстрований як юридична особа 24 жовтня 2007 року та взяте на облік як платник податків у Камінь-Каширській МДПІ (Любешівське відділення) 25 жовтня 2007 року за № 2143, що довідкою № 33 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідкою про взяття на облік платника податків від 05 червня 2012 року № 8.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов’язку платника податків визначається календарною датою.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості по податках і платежах до бюджетів, за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб за період 30 червня 2016 року по 30 листопада 2016 року в розмірі 759 388, 94 грн., з якого: основна сума платежу 599 684, 94 грн., що виникла згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, 2016 рік по Бірківській, Люб’язівській, Великококурінській, Ветлівській, Гірківській, Деревоцькій, Зарудчівській, Любешівсько-Волянській, Хоцунській, Суденській та Цирській сільських радах; відповідно до податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2016 року №№ 000586309, 000592309, 000587309, 000607309, 000581309, 000582309, 000580309, 000580309, 000579309, 000576309, 000590309, 000597309, 000599309, 000603309, 000602309, 000595309, 00577309, 000578309, 000588309, 000594309, 000593309 нараховані штрафні санкції в розмірі 149 733, 96 грн., а також за несвоєчасно сплату узгоджених зобов’язань на суму заборгованості нарахована пеня в розмірі 9 970, 04 грн.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 03 лютого 2016 року № 38830-03, проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.

В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

На підтвердження сплати земельного податку з юридичних осіб, відповідач надає довідку про сплату Національним природним парком «Прип’ять-Стохід» суми заборгованості у 2016 році Бірківській, Люб’язівській, Великококурінській, Ветлівській, Гірківській, Деревоцькій, Зарудчівській, Любешівсько-Волянській, Хоцунській, Суденській та Цирській сільським радам в розмірі 759 388, 94 грн. та копії платіжних доручень, у яких в графі «Призначення платежу» вказано земельний податок з юридичних осіб, однак з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно із пунктом 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, контролюючим органом виконано обов’язок щодо першочергового погашення існуючого податкового боргу, що підтверджується витягом з облікової картки платника податків – Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» (а. с. 78-104), а відтак доводи відповідача щодо своєчасної сплати грошового зобов’язання по платі за землю для юридичних осіб за період з 30 червня 2016 року по 30 листопада 2016 року судом до уваги не приймаються.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 759 388, 94 грн., не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» (44200, Волинська область, Любешівський район, селище міського типу Любешів, вулиця Бондаренка, будинок 47, ідентифікаційний код 35298106) у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід місцевих бюджетів Бірківської, Люб’язівської, Великококурінської, Ветлівської, Гірківської, Деревоцької, Зарудчівської, Любешівсько-Волянської, Хоцунської, Суденської та Цирської сільських рад кошти в розмірі 759 388 (сімсот п’ятдесят дев’ять тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 94 копійок для погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук