Вирок № 65005074, 28.02.2017, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/4310/16-к Провадження № 1-кп/636/13/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

28 лютого 2017 рокуЧугуївський міський суд Харківської областіу складі : головуючого - судді Оболєнської С.А., за участю: прокурора - Зубка А.О., обвинуваченого - ОСОБА_1, секретаря - Гамоліної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42015220750000636 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тартак Жмеринського району Вінницької області, українця, громадянина України, не одруженого, з освітою 5 класів, військовослужбовця військової частини польова пошта В6250, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 17 вересня 2008 року Барським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1700,00 грн., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_1, являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її увійськовій частині В6250, 20 березня 2015 року, в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від військової служби в умовах особливого періоду, без дозволу командирів та начальників, не з'явився вчасно після лікувального закладу до місця служби - місце дислокації військової частини польова пошта В6250, за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горішного, 142, та до 04 листопада 2016 року до місця служби не повертався, а отриманий у зв'язку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і визнав фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, суд вважає доведеною та підтвердженою сукупністю зібраних по кримінальному провадженню доказів, які ніким із учасників судового розгляду не оспорюються і на підставі вимог ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні не досліджувались.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

Як особа ОСОБА_1 ранішесудимий, судимість не знята і не погашена, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на психіатричному обліку в лікарні за місцем мешкання, не одружений.

При призначенні покарання суд керується загальними положеннями призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які впливають на призначення покарання та його індивідуалізацію.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, наведені вище дані про його особу, пом'якшуючу покарання обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, і приходить до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі.

Але при цьому обставини у вигляді: щирого каяття ОСОБА_1 у скоєному, сприяння своїми показаннями правильному і об'єктивному встановленню фактичних обставин злочину, ставлення до скоєного, молодий вік, відсутність тяжких наслідків , складні життєві обставини, що передували вчиненню кримінального правопорушення, участь в Антитерористичній операції, виконання бойових завдань по захисту Батьківщини - суд у сукупності вважає достатніми для застосування у відношенні ОСОБА_1 ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням, тобто приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.

Вирок Барського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2008 року , за яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1700,00 грн. виконувати самостійно.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати, звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти в залі суду негайно.

Вирок Барського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2008 року , за яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1700,00 грн. виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: С.А. Оболєнська