Вирок № 65004671, 27.02.2017, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/64/17

Провадження № 1-кп/626/52/2017

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

27 лютого 2017 року Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: Гусара П.І.

за участю прокурора: Германа Г.Ю.

секретаря Івашкіної Т.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника обвинувачених: адвоката Лобач Н.І.,

потерпілого ОСОБА_4,

представника потерпілого: адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Краснограді кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працює, інвалід 2 групи, одружений, раніше не засуджений, в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,, який має базову вищу освіту, працює на посаді помічника бурильника Хрестищинського відділення бурових робіт БУ «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування», одружений, має на утриманні малолітню доньку, раніше не судимий, в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146 та ч.3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України при таких обставинах.

07.04.2016 року приблизно о 15:00 годині ОСОБА_1 разом із своїм сином - ОСОБА_2 на автомобілі ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, на автодорозі «Харків - Симферопіль - Алушта - Ялта» зустріли знайомого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 Потім на вищевказаному автомобілі поїхали на поле поблизу с. Копанки, Красноградського району, Харківської області з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_4, який проходив стажування в підсобному сільському господарстві «Україна» ФБУ «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування», де в цей час працювали робітники вказаного підприємства і вносили мінеральні добрива у землю. Приїхавши на вказане поле, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 побачили, що на полі у службовому автомобілі «Нива Шевроле», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться потерпілий ОСОБА_4 Перебуваючи на вказаному полі між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_4 з іншої сторони на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_4

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 разом із своїм сином - ОСОБА_2, за вказаних обставин, знаходячись разом з потерпілим ОСОБА_4, витягли останнього із службового автомобіля та почали наносити удари останньому руками та ногами по різним частинам тіла. В послідуючому ОСОБА_1, переслідуючи свою злочинну мету направлену на протиправне утримання ОСОБА_4 в багажному відділенні автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вступив в попередню злочинну змову із своїм сином - ОСОБА_2 та разом із останнім, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, в супереч волі потерпілого ОСОБА_4, застосовуючи фізичну силу, схопивши потерпілого за воріт куртки з обох сторін, припідняли останнього та дотягли до багажного відділення автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заштовхали ОСОБА_4 в середину багажного відділення автомобіля, зачинивши після чого його кришку, позбавивши цим самим можливості потерпілого ОСОБА_4 самостійно обирати місце свого знаходження та свободи переміщення. Продовжуючи свої злочинні дій, які охоплювалися єдиним злочинним умислом направленим на незаконне позбавлення волі ОСОБА_4, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, утримуючи ОСОБА_4 в багажному відділенні автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 направилися до с. Олександрівка Зачепилівського району Харківської області. Перебуваючи неподалік від балки та лісосмуги поблизу с. Олександрівка Зачепилівського району, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, застосовуючи фізичну силу, витягнули потерпілого ОСОБА_4 з багажного відділення автомобіля та поставили на коліна біля автомобіля, не даючи останньому змогу самостійно пересуватися. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову почали наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла потерпілого ОСОБА_4, при цьому, погрожуючи фізичною розправою як потерпілому ОСОБА_4, так і його близьким родичам. Потерпілий ОСОБА_4, сприймаючи погрозу, як реальну, встав на ноги та побіг в напрямку балки поблизу с. Олександрівка Зачепилівського району Харківської області, де по дорозі втратив свідомість на деякий час. Прийшовши до тями, потерпілий ОСОБА_4 прийшов до одного із будинків в с. Олександрівка Зачепилівського району Харківської області, звідки мешканці вказаного будинку викликали працівників медичної допомоги та працівників поліції. Згідно висновку судово - медичної експертизи № 233-КР/16 від 21.07.2016 року потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми, забій головного мозку І ступеню, субарахноїдального крововиливу, множинних крововиливів та ссаден, дрібних ран м'яких тканин голови, обличчя, грудної клітини, забійної рани верхньої губи, закритої травми грудної клітини. По ступеню тяжкості черепно - мозкова травма з ушкодженнями на голові, обличчі, згідно п. 2.3.3 Правил судово медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; інші тілесні ушкодження за ступенем тяжкості згідно п. 2.3.5 «Правил…» відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Такі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 КК України, як незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 07.04.2016 року біля 15:00 години, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1, незаконно позбавили волі ОСОБА_4, помістивши його в багажне відділення автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та доставили його до с. Олександрівка Зачепилівського району Харківської області, де витягли останнього із багажника та почали наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла, погрожуючи фізичною розправою як потерпілому ОСОБА_4, так і його близьким родичам. В цей час ОСОБА_2 із внутрішнього карману куртки потерпілого ОСОБА_4 дістав паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданого 11.09.1997 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та посвідчення водія серії № НОМЕР_4, виданого 29.06.1999 року Синельниківським МРЕВ ДАІ в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, тим самим шляхом викрадення незаконно заволодів паспортом та іншим важливим особистим документом потерпілого.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом.

27.02.2017 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. ст.. 468, 469, 471 КПК України були укладені угоди про примирення.

Згідно даних угод сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст. 146 КК України та обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 345 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинні понести обвинувачені. Так, ОСОБА_1 сторони узгодили покарання у виді одного року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання із випробуванням, а ОСОБА_2 - за ч.3 ст. 357 КК України у виді одного року обмеження волі, за ч.2 ст. 146 КК України - у виді двох років обмеження волі, за правилами ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно узгодили призначення йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки із застосування ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання із випробуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угод про примирення, суд виходить з такого.

Відповідно ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що обвинувачені цілком розуміють права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст.65 КК України та інтересам суспільства.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373,374,475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 27.02.2017 року укладену потерпілим ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_1.

Затвердити угоду про примирення від 27.02.2017 року укладену потерпілим ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, застосувати ст.. 75 КК України, від відбування покарання його звільнити з іспитовим строком на один рік, відповідно до ст.. 76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146 та ч.3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

За ч.2 ст. 146 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки, за ч.3 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі строком на один рік, за правилами ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2(два) роки, застосувати ст.. 75 КК України, від відбування покарання його звільнити з іспитовим строком на один рік, відповідно до ст.. 76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Міра запобіжного заходу відносно обвинувачених не обиралася.

Речові докази: гумова ковдру, вилучену із багажного відділення автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яка зберігається в камері схову Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області - знищити.

Блокнот, аркуш паперу формату А4, кепка, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_4, ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_4, які повернуті для подальшого зберігання потерпілому ОСОБА_4 залишити у користуванні потерпілого.

Два паперових конверти з надписами: «взірці крові ОСОБА_4.», два фрагменти гігієнічних паличок із змивами, вилученими в ході огляду автомобіля ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, які зберігаються в камері схову Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області - знищити.

Мобільний телефон марки «Нокіа» та ручка, виявлені під час огляду місця події -направлені на зберігання до камери схову Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області. повернути власнику- ОСОБА_2.

Полімерний пакет з біркою з надписом № 131 від 10.05.2016 року НДЕКЦ № 19, в якому містяться відстріляний патрон 5,45х39 АК, калібру 5,45 та відстріляних 9 та 6 патронів, які направлені на зберігання до камери схову Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області - знищити.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять грн), 70 коп, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять грн), 70 коп, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя