Ухвала суду № 65003731, 14.12.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/325/2016

Справа № 428/1854/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М..,

за участю секретаря Гетьманцевої Ю.Ю.,

прокурора Каліберди К.С.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

У судовому засіданні відповідно до вимог ст. 331 КПК України суддею поставлено на обговорення питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку прокурора, який просив продовжити строк дії запобіжного заходу, захисника, який заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив замінити на більш мякий запобіжний захід, домашній арешт, думку обвинуваченого, який підтримав думку свого захисника, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.11.2016 року обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого, суд враховує характеризуючи та особистісні відомості обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_3 ніде не працює, не одружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, не має постійного джерела доходів для забезпечення своїх потреб. Крім того, ОСОБА_3 оголошувався в рамках даного кримінального провадження у розшук через ухилення від явки у судові засідання, а отже дані обставини на думку суду свідчать про існування ризиків, а саме можливості ОСОБА_3 переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України, а тому застосування до обвинуваченого більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

Крім того, згідно рішень Європейського суду з прав людини у справі («Харченко проти України»,«Лабіта проти Італії») тривалість тримання під вартою має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, та може бути виправданим лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, підстави обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, а значить ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш мякого запобіжного заходу обвинуваченому, а тому запобіжний захід підлягає продовженню строком на 60 днів.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому немає, так як наявні на час розгляду справи ризики не усунені, тому у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 11 лютого 2017 року включно.

Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 11 лютого 2017 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, а також направити начальнику Старобільскої установи виконання покарань для виконання.

Суддя В. М. Олійник