АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________
Справа № 670/477/16-ц
Провадження № 22-ц/792/108/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої судді Янчук Т.О.
суддів: Пастощука М.М., Спірідонової Т.В.,
секретаря: Лапка Ю.В, ОСОБА_1
за участю: ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог сільська рада с. Зіньків Віньковецького району Хмельницької області, управління Держпродспоживслужби у Віньковецькому районі, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення порушень правил добросусідства та санітарних норм в особистому селянському господарстві,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2, звертаючись до суду з позовом вказувала, що є власником домоволодіння, розташованого за адресою: вул.Гагаріна,13 с.Зіньків, Віньковецького району, Хмельницької області. Суміжними землекористувачами з її земельною ділянкою є ОСОБА_5, який є власником домоволодіння №15 по вул.Гагаріна с.Зіньків Віньковецького району Хмельницької області. Відповідачі в своєму господарстві утримують 11 голів великої рогатої худоби, з них: корів-3, телят-6, телиця-1, бик-1, одна пара коней та 2 свиней. Позивачка зазначала, що відповідачі в порушення правил добросусідства та санітарних вимог, встановили на відстані за 2 м від її будинку вигульний майданчик для тварин, туалет від тварин (гноєсховище) знаходиться на відстані 10 метрів від її межі, вигрібна яма - 2 метра від межі, біля городу. Збудовані конюшня, курник і свинарник, з якого виведена труба і витікають відходи. Стічні труби із хліва виведені на вулицю, без будь-якої канави чи іншого способу затримання відходів, що спричиняє витік відходів на город позивача. Розташування нечистот поблизу її земельної ділянки призводить до забруднення її земельної ділянки. Вказане підтверджується приписом №9 від 07.06.2016 року Управління Держпродспоживслужби у Віньковецькому районі, відповідно до якого ОСОБА_4 зобовязано вигульний майданчик для тварин перенести і розмістити на відстані 20 м від межі господарства ОСОБА_2, туалет від тварин і вигрібну яму теж перенести на відстань 20 м. від межі позивача, крім того, зобовязано біля межі ОСОБА_2 викопати канаву на глибину 1 м довжиною 30 метрів. Вказані порушення відповідачі не виконали. Тому ОСОБА_2 просила, з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов'язати відповідачів усунути порушення ветеринарних і санітарних норм до особистого селянського господарства, усунути порушення правил добросусідства, а саме вигульний майданчик для ________________
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8 Категорія: 59
Доповідач: Янчук Т.О.
тварин перенести і розмістити на відстань 20 метрів від межі її господарства, туалет від тварин і вигрібну яму теж перенести на відстань 20 м від її господарства: господарські будівлі (курник, конюшню, свинарник) разом з худобою перенести на встановлену законодавством відстань, біля її межі викопати канаву на глибину 1 м довжиною 30м. Стягнути моральну та матеріальну шкоду в розмірі 10 тисяч грн. Вирішити питання по судовим витратам.
Ухвалою Віньковецького районного суду від 30 вересня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_2 та залишено без розгляду позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 10 тис.грн.
Рішенням Віньковецького районного суду від 10 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Зобовязано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку припинити порушення правил добросусідства та санітарних правил щодо домоволодіння сусідки ОСОБА_2, а саме: вигульний майданчик для тварин перенести і розмістити на відстані 20 м від межі господарства ОСОБА_2, туалет для тварин та вигрібну яму перенести на відстань 20 м від межі господарства ОСОБА_2, викопати канал довжиною 30 м та глибиною не більше 50 см впродовж межі сусідів на території домоволодіння ОСОБА_4 Вказані дії виконати протягом 30 днів з часу набрання рішення суду законної сили. При невиконанні рішення суду у встановлений строк вказані побудови підлягатимуть демонтажу у примусовому порядку за рахунок відповідачів. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп. на користь ОСОБА_2 В задоволені інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Неповне зясування обставин справи. При цьому зазначають, що мінімальні санітарні норми щодо правил добросусідства ними не порушені, а зобовязання суду про розташування на земельній ділянці відповідачів рову довжиною 30 метрів та глибиною 50 см впродовж межі суміжного землекористувача порушує законні права та інтереси відповідачів, адже такі санітарні та будівельні норми не передбачено законодавством.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.
Треті особи в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідача, доводи представника відповідачів, позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав:
Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального права.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме зобовязанні відповідачів господарські будівлі (курник, конюшню, свинарник) разом з худобою перенести на встановлену законодавством відстань, сторонами не оскаржується, тому в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Задовольняючи позовні вимоги в іншій частині суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, що ОСОБА_9, ОСОБА_4, порушено вимоги будівельних і санітарних норм, тому що не витримано допустимі відстані до земельної ділянки та будинку позивача щодо облаштування вигульного майданчика для тварин, майданчику для складування відходів від утримання свійських тварин (гноєсховища, компосту) та вигрібної ями.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна.
Встановлено, що ОСОБА_2, власник домоволодіння, що розташоване за адресою с.Зіньків. вул.Гагаріна,13 Віньковецького району та ОСОБА_5, власник домоволодіння, яке розташоване с.Зіньків вул.Гагаріна,15 Віньковецького району є суміжними землекористувачами.
Як вбачається із припису №9 від 07.06.2016 року Управління Держпродспоживслужби у Віньковецькому районі в господарстві ОСОБА_4 утримувалось 11 голів великої рогатої худоби, одна пара коней, 2 свиней. Все це утримується в господарському дворі і в прибудованих будівлях. Сам господарський двір розміщений за 10 м від сусіднього господарства ОСОБА_10 Вигульний майданчик для тварин знаходиться по самій межі, гноєсховище знаходиться на відстані 10 метрів від межі, вигрібна яма знаходиться за 8 метрів від межі. У звязку з недотриманням санітарних норм все це призводить до неприємних запахів (смороду гноївки), яке поширюється на територію господарства ОСОБА_10, а під час дощів можливе витікання гноївки на город і подвіря ОСОБА_10 У звязку з чим ОСОБА_4 зобовязано вигульний майданчик для тварин перенести та розмістити на відстані 20 м, від межі ОСОБА_10, гноєсховище та вигрібну яму теж перенести на відстані 20 м від зазначеної межі, біля межі ОСОБА_10 викопати канаву на глибину 1 метр довжиною 30 метрів. ( а.с.9).
Згідно акту від 01.07.2016 року, складеного у складі голови Зіньківської сільської ради, в.о.начальника Управління Держпродспоживслужби у Віньковецькому районі, лікаря Зіньківської дільничої ветлікарні на предмет виконання припису №9 від 07.06.2016 року, оглянуто домогосподарство ОСОБА_4 по вул.Гагаріна,15 с.Зіньків, перевіркою встановлено, що станом на 01.07.2016 року жоден пункт вищезазначеного припису не виконувався. (а.с.26).
Відповідні особи до адміністративної відповідальності не притягувалися, що підтверджується листом Зіньківської сільської ради від 11.01.2017 року №03 (а.с.237).
У відповідності до ч.1 ст.103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
У відповідності до п. 3.25а* наказу Держкоммістобудування № 44 від 17 квітня 1992 року «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень. ДБН 360-92» відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.
Таблицею 3.2а визначено, що відстань майданчику для компосту та дворових вбиралень від житлових будинків повинна становити не менше 15 метрів, септик продуктивністю в м/куб/добу, до - 1м/куб, від 1-3 м/куб від житлового будинку та літньої кухні відповідно 5 метрів, 8 метрів.
Згідно п.п.3.26, 3.31 наказу Держкоммістобудування № 44 від 17 квітня 1992 року «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень. ДБН 360-92» відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.
Дворову вбиральню і компостосховище рекомендовано розміщувати безпосередньо біля сараю для худоби на відстані не менше 15 метрів від житлових будинків і 20 метрів від джерела водопостачання (колодязя)
На запит апеляційного суду під час розгляду справи в апеляційному суді комісією Зіньківської сільської ради, за участю позивача, відповідача було проведено обстеження домогосподарства ОСОБА_11 та ОСОБА_2, проведено заміри відстаней між господарствами, складено акт від 26 січня 2017 року. Так комісією встановлено, що розташовані на земельній ділянці домогосподарства ОСОБА_11: місце для складування відходів від утримання свійських тварин (компосту, гноєсховища) знаходиться на відстані 19,70 метрів до стіни житлового будинку ОСОБА_2, туалет (для людей) знаходиться на відстані 18 метрів до межі ОСОБА_2, відстань від вигрібної ями (септик) до межі ОСОБА_2 складає 8,80 метрів, відстань від вигрібної ями (септик) до криниці ОСОБА_2 складає - 33,65 метрів.
Тобто відстань від житлового будинку ОСОБА_2 до майданчика для складування відходів від утримання свійських тварин (компосту, гноєсховища) розташованих на земельній ділянці ОСОБА_11 складає більше 15 метрів, септик знаходиться на відстані тільки до межі земельної ділянки ОСОБА_2 - 8,8 метрів, що не є порушенням діючого законодавства щодо місця розташування вказаних обєктів.
Інших належних та допустимих доказів, які б спростували вищезазначене в матеріалах справи не міститься.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Зважаючи на зазначене, обставини встановлені приписом №9 від 07 червня 2016 року Управління Держпродспоживслужби у Віньковецькому районі з урахуванням вимог ст.61 ЦПК України підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України апеляційним судом для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, сторонам було розяснено право щодо заявлення клопотання про призначення експертизи, однак від проведення експертизи сторони відмовилися.
Посилання суду першої інстанції щодо вимог до вигрібної ями на п.1.1, п.2 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказам Міністерства охорони здоровя України №145 від 17.03.2011 року є неправильним, оскільки такі вимоги та санітарні норми передбачені для вигрібних ям, для зберігання рідких відходів (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах, за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, якими користується населення.
Щодо позовних вимог про зобовязання відповідачів перенести та розмістити вигульний майданчик для тварин на відстань 20 метрів від межі господарства ОСОБА_2, то як встановлено судом, та проти чого не заперечували сторони, це не будівельна споруда, а частина земельної ділянки, яка знаходиться біля господарських будівель, де утримуються домашні тварини, та огороджена по межі зі сторони домоволодіння ОСОБА_2 сіткою, тому із-за відсутності будівельної споруди, підстави для зобовязання відповідачів перенести та розмістити вигульний майданчик на іншу відтань відсутні, такі вимоги не ґрунтуються на законі.
Є необґрунтованою також позовна вимога щодо зобовязання відповідачів біля межі ОСОБА_2 викопати канаву на глибину 1 метр довжиною 30 метрів, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів щодо необхідності викопати канаву такого розміру позивачем не надано.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог сільська рада с. Зіньків Віньковецького району Хмельницької області, управління Держпродспоживслужби у Віньковецькому районі, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення порушень правил добросусідства та санітарних норм в особистому селянському господарстві відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук
Судове рішення № 64999843, Апеляційний суд Хмельницької області було прийнято 20.02.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 670/477/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: