Постанова № 64999052, 20.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/146/17

Єдиний унікальний № 320/6380/16-п Головуючий в 1-й інстанції - Міщенко Т.М.

Категорія - ст. 130 ч. 2 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Дутов О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Дутов О.М., розглянувши в залі Апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 20400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, стягнуто судовий збір, -

встановив:

Згідно з постановою суду, 18.10.2016, о 01-00 год., ОСОБА_2 по пр. Б.Хмельницького, 46-Б в м. Мелітополі Запорізької області, керував автомобілем ВАЗ 2121 н/з НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду скасувати, та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що при винесені постанови судом недотримані вимоги ст. 283 КУпАП, справу розглянуто за його відсутності, протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушеннями - пояснення свідків не відповідають дійсності, йому не були роз'ясненні права, передбачені ст.268 КУпАП.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду його апеляційної скарги повідомлявся у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП шляхом надсилання судової повістки за місцем його проживання за адресою, вказаною ним самим в апеляційній скарзі, з огляду на що у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що він протиправно притягнутий до адміністративної відповідальності спростовується матеріалами справи.

Суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 порушив п.2.9 "а" Правил дорожнього руху і в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, обґрунтовуючи свої висновки дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:

*протоколом про адміністративне правопорушення від 18.10.2016 серії АП2 №316096, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_2 п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та скоєння правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП;

*висновком щодо результатів медичного огляду від 18.10.2016 №757, складеному о 01-15 год., відповідно до якого ОСОБА_2 перебував в стані наркотичного сп'яніння.

Допитаний в судовому засіданні першої інстанції в якості свідка лікар-нарколог ОСОБА_3 пояснив, що він черговий лікар кабінету експертиз КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ЗОР, має першу лікарську категорію, стаж роботи 25 років. 18.10.2016 був доставлений ОСОБА_2 за підозрою перебування в стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_2 на запитання відповідав з запізненням, нечітко говорив, артикуляція була порушена, рухова сфера уповільнена, похитувався при ходьбі, згідно аналізу сечі наявність алкоголю не було виявлено, потім було проведено дослідження на наркотичні речовини, політест показав на наявність канабіноїдів. Політест має сертифікат якості. Підтвердив, що ОСОБА_2 був в стані наркотичного сп'яніння.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційним судом перевірені доводи апеляційної скарги про те, що справу розглянуто без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.01.2017 року адвокат Потапов М.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою його підзахисного та довідку лікаря про звернення останнього за медичною допомогою, розгляд справи було відкладено на 12.01.2017 року о 14-30 год.

В судове засідання 12.01.2017 року ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою та довідку про проходження курсу амбулаторного лікування.

В судове засідання 16.01.2017 року ОСОБА_2 не з'явився надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою, його захисник-адвокат Потапов М.О. надав заяву про виклик свідків.

З 05.01.2017 року і до 16.01.2017 року він перебуває на амбулаторному лікуванні у лікаря-терапевта, адже в цьому разі він мав надати суду або листок непрацездатності або довідку, визначену п.2.18 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Також, амбулаторне лікування у лікаря-терапевта жодним чином не перешкоджало участі ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Даних, що підтверджують оскарження ОСОБА_2 дій працівників поліції, матеріали справи не містять, про що зазначив суд першої інстанції, дійшовши до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зазначене вище свідчить, що ОСОБА_2 зловживав своїм правом на участь в розгляді справи, маючи на меті затягнути розгляд справи до спливу строків, встановлених ст. 38 КУпАП, і тим самим уникнути адміністративної відповідальності.

Таким чином, всупереч доводів апеляційної скарги, ОСОБА_2 мав реальну можливість реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Крім того, посилання ОСОБА_2 на розгляд судом першої інстанції справи у його відсутності, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки таке право ОСОБА_2 було поновлено при апеляційному перегляді, він мав можливість з'явитися до апеляційного суду, надати пояснення, заявити відповідні клопотання, але цього не зробив, а тому його права, передбачені ст. 268 КПК України не порушені.

Пунктом 2.12. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666 передбачено направлення уповноваженою особою Державтоінспекції МВС водія транспортного засобу, відносно якого є підстави вважити, що він перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до найближчого закладу охорони здоров'я.

Відповідно до п. 3.7. зазначеної Інструкції проведення лабораторних досліджень, які згідно п.3.9. Інструкції використовуються у закладах охорони здоров'я, на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.

Отже, огляд ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння відбувся у відповідному медичному закладі, що не протирічить положенням ст. 266 КУпАП.

Матеріали справи містять дані, що 05.01.2017 постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП /а.с.44/, у зв'язку з чим кваліфікація судом дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, є правильною.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Таким чином, суд прийшов до вірного висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 «а» ПДР України, та врахувавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь небезпеки для суспільства даного виду правопорушення, та призначив правопорушнику стягнення в межах санкції визначеної ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи наведене, підстав для скасування вказаної постанови апеляційний суд не вбачає, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області О.М. Дутов