Ухвала суду № 64996065, 28.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 236/2820/16-ц Номер провадження 22-ц/775/256/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.

суддів Жданової В.С., Санікової О.С.

за участю секретаря Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про зміну сторони у виконавчому провадженні,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Краснолиманського міського суду від 23 грудня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» ( надалі ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулось до Краснолиманського міського суду Донецької області з заявою про заміну сторони стягувача, в якій зазначало, що 22 листопада 2010 року Петровським районним суду м. Донецька ухвалено рішення по справі № 2-4697/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль " суми боргу в розмірі 41 136,67 гривень.

17 червня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Вектор Банк» укладено договір про відступлення права вимоги №114/21, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/11-180/372 від 02.08.2006 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, перейшло до ПАТ «Вектор Банк».

Того ж дня, між ПАТ «Вектор Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» був укладений договір відступлення права вимоги №265/ФК-16, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/11-180/372 від 02 серпня 2006 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Заявник просив замінити сторону у виконавчому провадженні.

Ухвалою Краснолиманського міського суду від 23 грудня 2016 року в задоволені заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» ставить питання про скасування ухвали суду, та постановлення нової ухвали, якою просить задовольнити заяву та замінити стягувача. Посилається на те, що 02 грудня 2016 року судом винесено ухвалу, якою визначено явку представника заявника обов'язковою. Суд проігнорував клопотання заявника про проведення відеоконференції, чим позбавив його можливості довести обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суди, відповідно до п.2 ч.1 ст.360-7 ЦПК України під час вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження мають враховувати правові висновки Верховного Суду України.

З правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду України у справі №6-122цс13 від 20 листопада 2013 року, вбачається, що заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. За таких обставин, суд фактично усунувся від розгляду заяви, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, чим невірно вирішив спір.

В засідання апеляційного суду сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи, що особи, що приймають участь у справі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, апеляційний суд розглядає справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Звертаючись в суд з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, заявник посилався на те, що право грошової вимоги за кредитним договором № 014/11-180/372 від 02 серпня 2006 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Відповідно до частині 5 ст. 15 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини першої ст. 378 ЦПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

З матеріалів справи видно, що суд розглянув справу у відсутність сторін. Проте, заявником було подано до суду клопотання в порядку ст. 158-1 ЦПК України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке судом було проігноровано, незважаючи на те, що ухвалою Краснолиманського міського суду від 02 грудня 2016 року по цій справі, явку заявника визнано обов'язковою.

Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявник відповідно до ст.59 ЦПК України не надав до суду завірених копій документів (а.с. 5 -14), на які посилався, як на докази обґрунтованості своїх вимог. А тому визнав такі документи недопустимими та такими, що не беруться до уваги.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо.

З матеріалів справи видно, що суд першої інстанції дійсно своєю ухвалою суду від 02 грудня 2016 року зобов'язав заявника надати суду чіткі копії документів, що додані до матеріалів справи в справу, та оригінали для огляду судом. На час постановлення оскаржуваної ухвали - 23 грудня 2016 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» ухвалу суду не виконало і документи, що були витребувані судом, йому не надані.

Але в матеріалах справи на аркуші 30 міститься клопотання ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв'язку з відсутністю можливості у представника заявника прибути у Краснолиманський міський суд Донецької області. Найближчим до місця розташування заявника є Шевченківський районний суд міста Києва. Одночасно заявник посилався на те, що копію ухвали суду від 2 грудня 2016 року про надання документів як в копіях так і в оригіналі, про якій йдеться в цій ухвалі, отримав лише 20 грудня 2016 року, тому не має можливості надати вказані судом документи 23 грудня 2016 року. Просив відкласти розгляд справи і призначити нову дату її розгляду з урахуванням клопотання про проведення слухань в режимі відеоконференції.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 158-1 ЦПК України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. За результатами розгляду клопотання судом постановляється ухвала.

На порушення правил, що передбачені статтею 158-1 ЦПК України суд не розглянув клопотання заявника щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції, ухвалу за його клопотанням не постановив, залишив клопотання заявника поза увагою.

На порушення правил статті 168 ЦПК України суд залишив поза увагою клопотання заявника і в частині відкладення розгляду питання і неможливість виконання ухвали суду щодо надання документів, про які йдеться в ухвалі суду від 2 грудня 2016 року, через пізнє отримання копії ухвали суду. Суд не визначився, чи є таке клопотання обґрунтованим і чи наявність поважних причин спонукали заявника до заяви про відкладання розгляду справи.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції фактично позбавив заявника права на судовий захист, порушив його права та інтереси.

Крім того, суд не звернув увагу на те, що питання, пов'язані з виконанням рішення суду, у тому числі і про заміну сторони у виконавчому провадженні, вирішуються судом у тому ж провадженні, у якому постановлене судове рішення.

З квітня 2014 року на території Донецької області проводиться антитерористична операція. Місто Донецьк знаходиться на території, яка тимчасово органами державної влади не контролюється, у зв'язку з чим Петровський районний суд м. Донецька правосуддя не здійснює.

У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» визначена територіальна підсудність цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, зокрема, Петровського районного суду міста Донецька до Краснолиманського міського суду Донецької області, до якого із заявою про заміну стягувача і звернулося ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Розглядаючи вказане питання, судом не встановлено, чи надходила цивільна справа № 2-1140/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" суми боргу в розмірі 41 136,67 грн. до Краснолиманського міського суду з Петровського районного суду міста Донецька. Не надходження вказаної справи дає підстави суду зробити висновок про те, що таку справу слід вважати втраченою.

Відновлення втраченого провадження відбувається за правилами глави 1Х Цивільного процесуального кодексу.

Відповідно до статті 403 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.

Враховуючи наведене, та те що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не є особою, яка брала участь у справі, суд мав обговорити питання про відновлення втраченого провадження за своєю ініціативою, за наявності на це підстав і вирішити питання про надання рішення суду саме таким чином.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Проте, суд першої інстанції не обговорював питання про надходження справи № 2-1140/10 з Петровського районного суду міста Донецька до Краснолиманського міського суду Донецької області, не вирішував питання щодо відновлення втраченого провадження за необхідності, а висновок про відмову у задоволені заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні зробив передчасно.

Враховуючи, що судом першої інстанції було порушено порядок, встановлений для вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, ухвала суду від 23 грудня 2016 року відповідно пункту 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити частково.

Ухвалу Краснолиманського міського суду від 23 грудня 2016 року скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: