Ухвала суду № 64994437, 28.02.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-п/759/17/17

ун. № 759/13265/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Шелудько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва ухваленим у вищезазаначеній справі 07.12.2015 року, позовні вимоги позивача були задоволені. Судом вирішено : «Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (п/р 29092829003111 для погашення заборгованості, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) суму заборгованості у розмірі 21525,22 грн. (13146,61 грн. - заборгованість за кредитом, 6447,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 430,00 грн. - заборгованість по пені та комісії за користуванням кредитом, а також штрафів: 500,00 грн. - фіксована частина, 1001,20 грн. - процентна складова), а також судові витрати у розмірі 243,60 грн., а всього 21768 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 82 коп.»

Відповідач ОСОБА_1 своєю заявою про перегляд заочного рішення просить рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку посилаючись на факти неявки відповідача у судові засідання з причини неповідомлення судом належним чином відповідача про розгляд справи. Про докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи не повідомляє, а лише зазначає про неправильність розрахунків та про не застосування строків позовної давності.

У судове засідання заявник, який повідомлений про час та місце розгляду заяви не з»явився, що не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, але надав свої заеречення проти доводів заяви відповідача. У запереченнях проти задоволення заяви про скасування заочного рішення посилається на повідомлення судом відмовідача про час та місце розгляду справи за місцем реєстрації відповідача та правомірність проведення заочного розгляду справи за наявності всіх умов визначених ЦПК України, а також не надання відповідачем жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява задоволенню не підлягає.

07.12.2015 року Святошинським районним судом м.Києва було ухвалене заочне рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки із поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність двох обставин: неналежне повідомлення відповідача та посилання на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи при її перегляді.

Як свідчать матеріали справи, у судове засідання, призначене судом на 29.10.2015 р. відповідач не з»явився, про місце, час судового засідання повідомлявся судом шляхом направлення за його адресою реєстрації судової повістки, яка отримана не відповідачем (а.с.46,48). У судове засідання, призначене судом на 07.12.2015 р. відповідач не з»явився, про місце, час судового засідання повідомлявся судом шляхом направлення за його адресою реєстрації судової повістки, яка не отримана відповідачем, повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с.42,49). За наявності умов для заочного розгляду справи позовна заява була розглянута судом з ухваленням заочного рішення.

Що стосується належності повідомлення сторони цивільного провадження. У ЦПК України відсутня норма, що визначає належність повідомлення сторони про місце та час розгляду справи, а тому суд керуючись правом із застосування аналогії закону, застосовує п.3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків , затверджений Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 N 1236, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за N 2135/22447 за яким належним повідомленням вважається також і не отримане повідомлення, але направлене за відповідною адресою.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до ч.4 ст.169, ч.1 ст. ст.224 ЦПК України, які не передбачають встановлення або не встановлення судом поважності або неповажності неявки відповідача, так і процесуальними строками для ухвалення рішення. Тобто визначальним моментом заочного розгляду справи є лише належне повідомлення відповідача.

Судом визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст.11 ЦПК України, над обставинами не отримання відповідачем судових повісток.

Щодо другої обов»язкової обставини, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення. Відповідач не повідомляє суд і не є посилається на будь-який доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.232 ЦПК України. Одні лише заяви про неправильність розрахунків, не є тією обов»язковою обставиною, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення, а саме доказом, який має істотне значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що кожна сторона маючи обсяг прав, розпоряжається ними щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі (диспозитивність цивільного судочинства - ст.11 ЦПК України).

З урахуванням як належного повідомлення відповідача про місце та час розгляду справи, а також за відсутності посилань на такі докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.

Керуючись ст.ст. 231, 232, 292 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: