Ухвала суду № 64985642, 27.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/7408/14-ц 27.02.2017 27.02.2017 27.02.2017

Справа №487/7408/14-ц Головуючий першої інстанції Нікітін Д.Г. Провадження №88-ц/784/2/17 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Серебрякової Т.В.,

суддів: Лисенка П.П., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання Тищенком Л.С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представників відповідача Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області - Зубрицької А.О., Грачової Л.І., Фоменка С.П.,

третьої особи - ОСОБА_8 та її представника -ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації, Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_8, про скасування реєстрації права власності та покладення обов'язку вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про скасування реєстрації права власності та покладення обов'язку вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що власником житлового будинку АДРЕСА_1 була ОСОБА_10.

26 жовтня 1981 року ОСОБА_10 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, за яким заповіла вищезазначений будинок своєму синові ОСОБА_11.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 померла.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції від 1963 року), ОСОБА_11 фактично прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований та проживав разом із спадкодавцем, проте до нотаріальної контори задля оформлення своїх спадкових прав не звернувся та спадкові права не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер.

За заявою дочки померлого ОСОБА_11 - ОСОБА_2, як спадкоємця першої черги, 10 грудня 2010 року Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області було заведено спадкову справу за №740/2010.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2012 року встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_11 після смерті його матері ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 березня 2013 року, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, видане на ім'я ОСОБА_8 на спірний будинок.

Проте, позивач не може оформитися у своїх спадкових правах, оскільки наданий нею дублікат правовстановлюючого документу на спадкове майно, який було видано Державним нотаріальним архівом Миколаївської області 11 лютого 2011 року не зареєстрований в установленому порядку та згідно Інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на обумовлений будинок за спірною адресою на час звернення за оформленням спадщини, було зареєстровано за іншої особою - ОСОБА_8 За вказаних обставин, 09 серпня 2013 року державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Посилаючись на викладені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач остаточно просила скасувати незаконну реєстрацію за ОСОБА_8 в реєстрі речових прав на майно та вилучити свідоцтво на право власності як недійсне, зобов'язати Третю Миколаївську державну нотаріальну контору Миколаївської області видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1 та зареєструвати за нею право власності на вказаний будинок.

Ухвалами Заводського районного суду міста Миколаєва від 18 червня 2015 року та 30 липня 2015 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів - Миколаївську міську раду, Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації, а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_8 (том 2 а.с.35,65).

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 03 лютого 2016 року у задоволені позову ОСОБА_2 до Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації, Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_8, про скасування реєстрації права власності та покладення обов'язку вчинити певні дії, відмовлено (том 2 а.с.207-209).

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року, описку в якому виправлено ухвалою цього ж суду від 18 травня 2016 року, зазначене рішення Заводського районного суду міста Миколаєва в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області про зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області.

Визнано неправомірною відмову Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 09 серпня 2013 року щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 Зобов'язано Третю Миколаївську державну нотаріальну контору Миколаївської області розглянути питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

27 січня 2017 року ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 звернулися з письмовою заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

В заяві позивач та її представник, як на істотну для справи обставину, що не була і не могла бути відома їм на час розгляду справи посилались на неможливість виконання судового рішення, та на те, що натепер зазначене рішення відмовляються виконувати представники державної виконавчої служби, державної нотаріальної контори та судді районного суду.

Вважали, що такі відомості спростовують встановлені апеляційним судом обставини справи.

Отже, в даній справі переглядається рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області.

Заслухавши думку сторін, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 ст.361 ЦПК України визначено виключний перелік підстав перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як вбачається із роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», зокрема п.п.3,4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст.361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 ч.2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з врахуванням того, чи ці обставини могли спростовувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, щоб якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, яки виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язанні з вимогою в цій справі, а тому могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Тобто діюче процесуальне законодавство можливість скасування судового рішення з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України, пов'язує з існуванням обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, на момент розгляду справи та ухвалення рішення за умови, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою до суду.

Зі змісту заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами вбачається, що позивач та її представник посилаються на неможливість його виконання, та на те, що зазначене рішення відмовляються виконувати представники державної виконавчої служби, державної нотаріальної контори та судді районного суду.

Оскільки, за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні ст.361 ЦПК України та вони не є істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухвалені судового рішення, а тому не можуть слугувати правовою підставою для перегляду судового рішення.

Отже, виходячи з того, що причинно-наслідковий зв'язок між нововиявленою обставиною та розглянутою справою є обов'язковою умовою для перегляду справи за нововиявленими обставинами та оскільки між обставинами, наведеними у заяві ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та розглянутою даною справою такий зв'язок відсутній, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування правил ст.361 ЦПК України та скасування рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Щодо решти вимог, які викладені в заяві про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та які просить задовольнити позивач і її представник, то вони виходять за межі розгляду заяв в порядку Глави 4Розділу V ЦПК України. При цьому, інше, було б розширеним тлумаченням процесуальних норми, які регулюють перегляд рішень суду, що набрали законної сили у зв'язку з нововиявленими обставинами.

До того ж, зі змісту вищевказаної заяви, убачається, що позивач просить зобов'язати державного нотаріуса видати на її ім'я відповідне свідоцтво про право на спадщину, що відкрилася після смерті бабусі ОСОБА_10 та батька ОСОБА_11, що фактично є внесенням змін до резолютивної частини рішення, яке переглядається, та вказане є неприпустимим.

Керуючись ст.ст.361,362,363,365 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22 квітня 2016 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації, Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_8, про скасування реєстрації права власності та покладення обов'язку вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: П.П. Лисенко

Н.В. Самчишина