Ухвала суду № 64984827, 28.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/14623/14-ц Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.

Категорія 27 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.,

за участю секретаря: Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» (надалі Банк) звернувся до суду з вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначив, що 06.07.2007 року з відповідачем укладений кредитний договір № ZRZ0GK00003931, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 46000,00 доларів США на термін до 05.07.2027 року. В зв»язку з порушеннями зобов»язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 14.08.2014 року становила 52282,27 доларів США, що еквівалентно 684375,07 грн. та складалася з: 40713,89 доларів США заборгованості за кредитом, 6353,58 доларів США заборгованості по процентам, 1564,00 доларів США заборгованості по комісії, 1142,99 доларів США пені, 2507,82 доларів США - штрафу. Просив стягнути з відповідача вищевказані суми та судові витрати.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду скасувати, постановити нове - про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту дослідження обставин справи. Зазначає, що судом не правильно було дано оцінку висновкам, викладеним у рішенні Богунського районного суду м.Житомира від 19.12.2014 року.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.07.2007 року між сторонами укладено кредитний договір № ZRZ0GK00003931, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 46000,00 дол. США на споживчі потреби, зі сплатою 0,84 % в місяць на суму залишку заборгованості, зі строком повернення до 05.07.2017 року (а.с. 13-18).

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язань, виникла заборгованість перед Банком.

Згідно з поданим розрахунком, заборгованість станом на 14.08.2014 року становила 52282,27 доларів США, що еквівалентно 684375,07 грн. та складалася з: 40713,89 доларів США заборгованості за кредитом, 6353,58 доларів США заборгованості по процентам, 1564,00 доларів США заборгованості по комісії, 1142,99 доларів США пені, 2507,82 доларів США - штрафу (а.с. 6-11).

Зазначений розрахунок здійснений за період з 06.07.2007 року по 14.08.2014 року.

Як вбачається з заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21.04.2015 року, в лютому 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором: позов був задоволений та з ОСОБА_1 на користь банку було стягнуто заборгованість станом на 26.07.2012 року в сумі 59929.17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 24.07.2012 року складало 479013.86 грн. (а.с. 64).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 10.08.2015 року вказане заочне рішення було скасовано та справа була призначена до розгляду (а.с. 93).

У зв»язку з перебуванням вказаної справи в провадженні Октябрського районного суду м.Полтави, ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 12.04.2016 року позовна заява Банку до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення заборгованості за період з 09.07.2007 року по 26.07.2012 року залишена без розгляду.

У зв»язку із залишенням без розгляду частини позовних вимог, банком було подано новий розрахунок заборгованості за період з 27.07.2012 року по 14.08.2014 року, в якому суми нарахувань залишилися незмінними та існували (за винятком пені) на 27.07.2012 року (а.с. 120-121).

Як вбачається з рішення Богунського районного суду міста Житомира від 19.12.2014 року та зі змісту повідомлень кредитора від 17.02.2012 та від 17.11.2011 року, кредитний договір № ZRZ0GK00003931 від 06.07.2007 року розірвано з 05.12.2011 року на підставі п. 2.3.3. цього договору (а.с. 85, 86, 133-134).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями зі ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 26.07.2012 року зазначений договір було розірвано, а тому після вказаної події були відсутні підстави для проведення нарахувань заборгованості.

При цьому посилання апелянта на неправильну оцінку рішення Богунського районного суду міста Житомира від 19.12.2014 року на правильність висновків суду не впливає.

Оскільки за період, що передує події розірвання кредитного договору, позов залишено без розгляду, підстав для стягнення забогованості, яка виникла у той час, у суду не було.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді