Ухвала суду № 64981693, 21.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/717/16

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

при секретарі - Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, у справі за позовом Херсонської міської ради до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Херсонська міська рада звернулась до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній інспекції сільського господарства в Херсонській області, а саме визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення заходів державного контролю за використанням та охороною земель, згідно звернень від 25 березня 2015 року № Т-7102, від 20 січня 2016 року № 3-4-89, від 04 лютого 2016 року № 8-8802-11/12, від 22 лютого 2016 року № 8-1012-17/11, від 21 березня 2016 року № 02-37-96, від 24 березня 2016 року №02-37-104, від 04 квітня 2016 року № Г-2724, від 18 квітня 2016 року № 02-36-24; зобов'язання здійснити заходи державного контроль за використанням та охороною земель (шляхом проведення перевірок) за вказаними зверненнями.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин відповідачем, як спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, безпідставно не здійснено заходів державного контролю за використанням та охороною земель, шляхом проведення перевірок, на підставі отриманих звернень від міської ради.

При цьому, апелянтом зазначено, що подання ним відповідних звернень до інспекції відбулось з метою проведення перевірки фактів самовільного зайняття та використання земельних ділянок, а не з метою проведення перевірки господарської діяльності третіх осіб, внаслідок чого є безпідставним висновок інспекції про розповсюдження обмежень, що викладені в ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на спірні правовідносини.

В даному випадку, апелянтом наголошено, що саме на інспекцію сільського господарства покладено функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Херсонською міською радою направлено до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області листи з проханням здійснити перевірку використання зазначених у них земельних ділянок, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме:

- від 25 березня 2015 року № Т-7102 щодо звернення ОСОБА_1, відносно факту самовільного зайняття земельної ділянки, за адресою: вул. Марії Фортус, 6;

- від 20 січня 2016 року № 3-4-89 щодо звернення ОСОБА_2 стосовно факту самовільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_3, шляхом будівництва прибудови (аптеки) до магазину "Продукти", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- від 04 лютого 2016 року № 8-8802-11/12 щодо використання без відповідних документів земельної ділянки для розміщення літнього майданчика кафе "La Viva", за адресою: АДРЕСА_4;

- від 22 лютого 2016 року № 8-1012-17/11 щодо використання земельної ділянки під човновим причалом без оформлених документів, за адресою: Острівське шосе, 36-а;

- від 21 березня 2016 року № 02-37-104 щодо використання земельної ділянки під розміщення літнього майданчика, на якому ведуться будівельні роботи, без правовстановлюючих та дозвільних документів, за адресою: АДРЕСА_2;

- від 24 березня 2016 року № 02-37-104 щодо функціонування автостоянки, без рішень щодо відведення у власність або користування зазначеної земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_5;

- від 04 квітня 2016 року № Г-2724 щодо звернення ОСОБА_6 від 21 березня 2016 року № Г-2724, стосовно будівництва на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_3.

- від 18 квітня 2016 року № 02-36-24 стосовно факту видалення зелених насаджень та проведення підготовчих робіт з будівництва на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_6.

В свою чергу, листами Державної інспекції сільського господарства Херсонської області відмовлено міській раді у проведенні перевірок, у зв'язку з відсутністю відповідної компетенції

Не погоджуючись з допущеною бездіяльністю контролюючого органу Херсонська міська рада звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області не має повноважень проводити спірні перевірки, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлені види, порядок, випадки та підстави проведення перевірок.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія цього закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Згідно положень ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язане з діяльністю суб'єкта господарювання.

Колегією суддів встановлено, що підставою для звернення Херсонської міської ради до суду з даним адміністративним позовом стала допущена бездіяльність Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області щодо не здійснення заходів державного контролю за використанням та охороною земель.

В даному випадку, в межах спірних правовідносин, позивач звернувся до контролюючого органу з проханням провести перевірку правомірності використання земельних ділянок третіми особами, на підставі встановлення фактів, зокрема, здійснення прибудови до магазину, розміщення літніх майданчиків, розміщення автостоянок, розміщення човнового причалу.

В свою чергу, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що вищевказані факти спірного зайняття та використання третіми особи земельних ділянок, під відповідними об'єктами, виникли внаслідок здійснення такими особами своєї господарської діяльності.

При цьому, ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлені види, порядок, випадки та підстави проведення перевірок суб'єктів господарювання.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що дія вказаного закону безумовно поширюється на спірні правовідносини, що виникають під час здійснення заходів контролю дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що вказаний закон не регулює самі земельні відносини, а лише визначає процедуру проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про відсутність в положеннях вказаного закону підстав для здійснення позапланових заходів контролю, у вигляді звернень органів місцевого самоврядування.

При цьому, враховуючи, що проведення перевірок з підстав не передбачених вказаним законом не передбачено, колегія суддів вважає, що контролюючий орган не мав права проводити спірні перевірки, у межах даних правовідносин.

Крім того, відповідно до ст. 20 ЗУ «Про охорону земель», самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

При цьому, Закон України «Про основи містобудування» визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про основи містобудування», державне регулювання у сфері містобудування полягає, зокрема, в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про основи містобудування», до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування, зокрема, належать контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про основи містобудування», державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Згідно ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

При цьому, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій.

Статтею 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування, парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.

В свою чергу, міська рада також звернулась до контролюючого органу з проханням провести перевірку правомірності використання земельних ділянок третіми особами, на підставі встановлення фактів, зокрема, здійснення на таких земельних ділянках будівельних та підготовчих робіт, знищення зелених насаджень, захоплення земель комунальної власності, встановлення малих архітектурних форм.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що порушені міською радою питання у вказаних зверненнях до контролюючого органу безпосередньо відносяться до здійснення самоврядного контролю відповідним органом місцевого самоврядування, у сферах містобудівної діяльності, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною власністю, згідно наданих законодавством повноважень, а як наслідок не відносяться до повноважень інспекції сільського господарства.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, так як направлені міською радою листи не викликали обов'язку у контролюючого органу вчиняти відповідні заходи реагування.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Херсонської міської ради залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Херсонську міську раду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання рішення у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло