Ухвала суду № 64981690, 28.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 497/1830/16-а

Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Раца В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області на постанову Болградського районного суду Одеської області від 24 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення № 23 від 23 серпня 2016 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років; зобов'язати відповідача призначити пільгову пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років з 27 травня 2016 року; вчинити дії по виплаті нарахованих сум.

Постановою Болградському районного суду Одеської області від 24.11.2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою Болградському районного суду Одеської області від 24.11.2016 року, Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області звернулось до суду з апеляційною скаргою. В своїй апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що позивачу правомірно відмовлено у призначені пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки його статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії не підтверджений. На підставі зазначеного апелянтом ставиться питання про скасування постанови Болградському районного суду Одеської області від 24.11.2016 року та ухвалення нової про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Колегія суддів з матеріалів справи вбачає, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році та віднесений до 2-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.11.2005 року.

З 03.07.1986 року (наказ №157 від 04 липня 1986 року) по 26.10.1986 року (наказ № 284 від 29 жовтня 1986 року) позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини 3217, місце несення служби - зона відчуження, до опромінення - 5,1 рентген. Вказане зазначене в архівній довідці № 770 від 28.09.2015 року, виданої Центральним архівним відділом Національної гвардії України та рішенням Болградського районного суду Одеської області від 08.12.2015 року встановлено, що вказана довідка видана позивачу.

27.05.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як такому, що працював у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

23.08.2016 року Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області прийнято рішення № 23, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю первинних документів, по яким необхідно визначити право на пенсію.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, виходив з того, що позивач має право на зменшення пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки позивачу надано статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно п.1 ч.1 ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28 лютого 1991 року №796-XII,особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Відповідно ст. 2 Закону України №796-XII зоною відчуження є територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року не менше 5 календарних днів пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач у своєму Рішенні від 23.08.2016 року № 23 зазначив, що в архівній довідці № 770 від 28.09.2015 року, виданої Центральним архівним відділом Національної гвардії України не вказано місце дислокації військової частини та місце несення служби, дні виїзду у зону відчуження та інформацію щодо здійснення додаткової оплати у розмірі 100% окладу.

Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області направило запит до Центрального архівного відділу Національної гвардії України від 14.07.2016 року № 7055/03 про період участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, дні виїзду у зону відчуження або інформацію щодо здійснення додаткової оплати у розмірі 100% окладу та місце дислокації військової частини. (а.с. 30)

На виконання вказаного запиту, Центральним архівним відділом Національної гвардії України видана архівна довідка від 05.08.2016 року № 810, з якої вбачається, що в архівних документах військової часини 3217 є відомості на ОСОБА_2. В наказі 157 від 04.07.1986 р. значиться: зарахувати на всі види забезпечення, прибувшого з військової частини 7445 для будівництва казарменого приміщення 4 батальйону по охороні зони відчуження з 03.07.1986 року. В наказі №284 від 26.10.1986 року значиться: вважати прибувшим з зони Чорнобильської АЕС з 26.10.1986 року та вибувшим з 29.10.1986 року до військової частини 7445. Місце дислокації 4 батальйону - с. Красятичі. Доза опромінення - 5,1 рентген. Відомості про виїзди в зону ЧАЕС по дням в документах військової частини 3217, 7445 не відображено. Видаткові відомості на сплату грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби зберігаються в частині 5 років, після чого знищуються (а.с.31).

Верховний Суд України у постанові від 21 листопада 2006 року (справа № 21-1048во06) висловлював правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії було надано до Пенсійного фонду посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії серії НОМЕР_1, виданого 11.11.2005 року Одеською обласною державною адміністрацією.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що статус ОСОБА_2, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є встановленим уповноваженим на те державним органом та не може безпідставно ставитись під сумнів Пенсійним фондом.

Разом з тим, Пенсійний фонд України в Болградському районі Одеської області в апеляційній скарзі зазначив, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії серії НОМЕР_1, видане 11.11.2005 року Одеською обласною державною адміністрацією не містить відмітку про перереєстрацію та вважається недійсним.

Колегія суддів зазначає, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, видане 11.11.2005 року Одеською обласною державною адміністрацією, є безстроковим і діє на всій території України.

Крім того, на думку колегії суддів формальне лише не проведення процедури перереєстрації посвідчення не може ні в якому разі свідчити про відсутність у позивача статусу ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та бути перешкодою для призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що документи, надані позивачем дають йому право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який працював у 1986 році в зоні відчуження, а тому рішення відповідача про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії із зниженням пенсійного віку є неправомірним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Болградського районного суду Одеської області від 24 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв