ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 504/2703/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Вінська Н.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на травень 2008 року); скасувати рішення УПФУ в Комінтернівському районі Одеської області № 28 від 08.08.2016 року про відмову у перерахуванні йому пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.01.2016 року відповідно до ст. 50-1Закону України «Про прокуратуру»( в редакції станом на травень 2008 року) в розмірі 90 відсотків від середнього заробітку на підставі документів пенсійної справи та додатково поданої довідки прокуратури Одеської області №377 від 14.07.2016 року без встановлення граничного рівня розміру пенсії.
Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.10.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.10.2016 року, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у позивача відсутні законодавчі підстави для здійснення йому перерахунку пенсії, у зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.10.2016 року та прийняття нової, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з травня 2008 року ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача та йому призначено пенсію по інвалідності ІІ групи, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від заробітної плати.
02.08.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії та надав довідку №377 від 17.07.2016 року, видану прокуратурою Одеської області.
За результатом розгляду заяви відповідачем було прийнято Рішення №28 від 08.08.2016 року, яким відмовлено позивачу у задоволені вказаної заяви про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ від 14.10.2014 року в редакції Закону від 28.12.2014 року на дату його звернення умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено Кабінетом Міністрів України.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відмова позивачу у проведенні перерахунку пенсії є звуженням змісту та обсягу існуючих прав та свобод та порушує право позивача на пенсійне забезпечення.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції з наступних підстав:
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 Положення про Пенсійний фонд України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року №280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Так, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 08.12.2014 року з 01.01.2015 року зазнали змін норми, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, а саме ч.18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», викладено в наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
З 01.04.2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру», зокрема визначено максимальний розмір пенсії.
З набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року Закон від 05.11.1991 року втратив чинність, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Таким чином, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону №1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає, що законодавчо визначені підстави для такого перерахунку з цього часу є відсутніми.
Закон України «Про прокуратуру» не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Приписами ч.15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, встановлено обмеження максимального розміру пенсії колишнім працівникам прокуратури. Частиною 20 ст. 86 Закону визначено, що порядок та умови перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідного нормативно-правового акту на момент звернення позивача до пенсійного органу не прийнято.
Таким чином на теперішній час чинні норми законодавства, що визначають підстави, умови та порядок перерахунку відсутні.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії, яку він отримав до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Комінтернівського районного суду Одеської області задовольнити.
Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 жовтня 2016 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв
Судове рішення № 64981687, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 504/2703/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: