Рішення № 64979237, 14.02.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р. Справа № 911/175/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Бориспільської міської ради, м.Бориспіль

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Бориспіль

про розірвання договору оренди землі

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської міської ради (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про розірвання договору оренди землі.

Провадження у справі №911/175/17 порушено відповідно до ухвали суду від 16.01.2017 року та призначено справу до розгляду на 31.01.2017 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 31.01.2017 року не зявився та 30.01.2017 року надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Не зважаючи на те, що клопотання відповідача не обґрунтоване та не поважність причин неявки не підтверджена жодними доказами та поясненнями, розгляд справи відкладався до 14.02.2017 року.

В удовому засіданні 14.02.2017 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач повторно в судове засідання 14.02.2017 року не зявився, 13.02.2017 року представник відповідача подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з необхідністю отримання необхідних для заперечень позову матеріалів. Однак, відповідачем не надано заперечень проти позову, в клопотанні не зазначено які матеріали і в підтвердження яких заперечень необхідно отримати. Таким чином, судом відхилено повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як не обґрунтоване.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У звязку з неявкою відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 03.04.2006 року було укладено Договір оренди земельної ділянки між Бориспільською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 71-а, площею 0,1955 га під розміщення культурно-розважального центру із закладами торгівлі, строком на 25 років (далі - Договір).

28.10.2009 року між сторонами Договору було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі в частині відсоткової ставки орендної плати.

Позивач в позові зазначає, що відповідач протягом понад 10 років з дня укладення Договору оренди землі, не вчинив жодних дій щодо будівництва та використання земельної ділянки для цілей, для яких вона надавалась.

Стаття 416 Цивільного кодексу України передбачено припинення права користування земельною ділянкою для забудови за невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Також, відповідно до п. «г» ст.141 Земельного кодексу України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне можливість припинення права оренди (ст.ст. 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 96 Земельного кодексу України) у судовому порядку.

У звязку з чим, позивачем прийнято рішення від 12.07.2016 року № 862-11 -VII «Про розірвання договору оренди землі від 03.04.2006 року, укладеного між міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, на земельну ділянку площею 0,1955 га під розміщення культурно-розважального центру із закладами торгівлі по вул. Київський Шлях, 71-а у м. Борисполі».

Згідно з приписами Закону України «Про оренду землі» регулювання відносин, повязаних з орендою землі здійснюється Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до розділу 6.1 Договору за невиконання зобовязань договору оренди земельної ділянки сторони несуть відповідальність згідно із законами України та договором.

Відповідно до змісту ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є зокрема використання земельної ділянки не за призначенням.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 783 Цивільного кодексу України передбачено можливість розірвання договору найму на вимогу наймодавця в разі, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Також, у відповідності до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За змістом частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Про невиконання відповідачем умов Договору щодо використання землі за цільовим призначенням свідчить відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті понад 10 років.

У відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проведення будь-яких будівельних робіт можливе за умови надання містобудівних умов та обмежень на забудову.

Відповідно до листа № 12-22-2525 від 08.07.2016 року містобудівні умови та обмеження на забудову спірної земельної ділянки по вул. Київський Шлях, 71-а у м. Бориспіль управління містобудування та архітектури не видавалось.

У звязку з чим, Бориспільська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати Договір оренди землі від 03.04.2006 року, укладений між Бориспільською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 71-а, площею 0, 1955 га під розміщення культурно-розважального центру із закладами торгівлі.

Відповідач в ході розгляду спору позовні вимоги по суті не заперечив та не спростував, не надав доказів здійснення будівництва на спірній земельній ділянці.

Як вбачається з доданих до позову документів, Комунальним підприємством водопровідно-аналізаційного господарства «Бориспільводоканал» надіслано листа від 08.07.2016 року № 1-08/302 до Бориспільської місцевої прокуратури Київської області про здійснення в районі кінотеатру «Європа» за адресою м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71 незаконного будівництва в охоронних зонах магістральних водопроводу та каналізації діаметром 300 мм, які забезпечують водою та відводять стоки центральної частини міста.

За вказаним фактом за дорученням Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (лист від 20.07.2016 року №34-10011вих16) Бориспільською міською радою проведено перевірку викладених в листі фактів та направлено листа до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області.

В той же час, 12.0.2016 року Бориспільською міською радою вже було прийнято рішення про розірвання договору оренди землі з відповідачем, відомостей та доказів про оскарження якого суду не надано.

Також, викладені обставини свідчать, що на спірній земельній ділянці проводиться незаконне будівництво без отримання містобудівних умов та обмежень на забудову спірної земельної ділянки по вул. Київський Шлях, 71-а у м. Бориспіль, що підтверджується листом № 12-22-2525 від 08.07.2016 року Управління містобудування та архітектури.

Крім того, як вбачається з викладених у листі міської ради від 08.07.2016 року № 12-22-2525 обставин, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області зареєстровано декларацію відповідача про початок виконання підготовчих робіт з будівництва культурно-розважального центру на земельній ділянці по вул. Київський Шлях, 71-а у м. Бориспіль лише від 22.06.2016 року. Тобто, більше ніж через 10 років після укладення Договору оренди.

Відповідні обставини не можуть бути досліджені судом в повному обсязі, оскільки стали відомі з наявних у позивача документів, відповідачем не надано пояснень та доказів з приводу наведених фактів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Частинами 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, позивач вважає, що підставою для дострокового розірвання договору оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути невиконання обов'язків, передбачених законом, і лише за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 416 Цивільного кодексу України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Припинення права користування земельною ділянкою є самостійною мірою юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Як визначено ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Таким чином, п. «ґ» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України передбачено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Оскільки, цільове призначення земельної ділянки було визначено і земельна ділянка надавалась відповідачу в користування для забудови, нездійснення будівництва, тобто простій земельної ділянки понад 10 років, свідчить про те, що земельна ділянка використовувалась не за цільовим призначенням. Крім того, у випадках надання земельної ділянки для забудови і нездійснення будівництва, передбачені правові наслідки, визначені ст. 416 Цивільного кодексу України, яка передбачає припинення права користування земельною ділянкою для забудови у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

В той же час, підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку визначені ст. 143 Земельного кодексу України, яка передбачає, що примусове припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку здійснюється у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, оскільки ст. 416 Цивільного кодексу України передбачено припинення права користування земельною ділянкою для забудови у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд і факт невикористання спірної земельної ділянки для забудови протягом 10 років підряд встановлено судом і не спростовано відповідачем, з огляду на ст. 143 Земельного кодексу України та ст. ст. 651 Цивільного кодексу України наявні підстави для розірвання Договору оренди землі від 03.04.2006 року, укладеного позивачем з відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Частинами 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняється. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенню суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати Договір оренди землі від 03.04.2006 року, укладений між Бориспільською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки в м. Бориспіль, по вул. Київський шлях, 71а, площею 0,1955 га під розміщення культурно-розважального центру із закладами торгівлі строком на 25 років.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємцям ОСОБА_1 (08301, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Бориспільської міської ради (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, код 04054903) 1600 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 27.02.2017 року.