Постанова № 64979211, 16.02.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2017 р. Справа № 906/1303/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Савченко Г.І. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши апеляційну скаргу Позивача - публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2016 року у справі №906/1303/14 (суддя Шніт А.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" про зупинення провадження у справі №906/1303/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до відповідачів: 1) приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані"; 2) товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Компані"; 3) товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод"

за участю третьої особи, не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення 10 773 759 грн 45 коп.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився;

відповідача 3 - не з'явився;

третьої особи - не з'явився.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (надалі - Позивач) звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані"(надалі - Відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Компані" (надалі - Відповідач 2) та до товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" (надалі - Відповідач 3) про стягнення 10 773 759 грн 45 коп. заборгованості за кредитним договором №1-0012/13/16-КL від 04 жовтня 2013 року (надалі - Договір). В справі брала участь третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - фізична особа ОСОБА_2 (надалі - Третя особа).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2016 року зупинено провадження у справі №906/1303/14 до вирішення справи №910/19434/16 за позовом Відповідача 3 до Позивача та до Відповідача 1 про визнання положень договору нікчемними та визнання припиненими правовідносин поруки.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, Позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирського суду та прийняти нове рішення, яким справу №906/1303/14 направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду справи по суті.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2016 року (якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року та рішення господарського суду м. Києва від 04 березня 2016 року) по справі №910/32415/15 у задоволенні позову Відповідача 2 до Позивача про визнання поруки припиненою відмовлено в повному обсязі.

Таким чином, на переконання Позивача, вищевказані судові рішення підтверджують законність підвищення з 01 серпня 2014 року відсоткової ставки за кредитним догором на 2% річних за умови невиконання не платіжних зобов'язань за кредитним договором позичальником без погодження такого збільшення з поручителем.

Відтак, як вважає Позивач, вирішення питання щодо визнання положень договору нікчемними у окремому судовому провадженні не є підставою для зупинення провадження у справі №906/133/14.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 січня 2017 року (головуючий суддя - Дужич С.П., суддя Мамченко Ю.А., суддя Савченко Г.І.) скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 01 лютого 2017 року об 11 год.15 хв. (том 4, а.с. 3-4).

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 30 січня 2017 року, у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді - Дужича С.П., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого визначено нову колегію суддів у складі: головуючий суддя - Василишин А.Р., суддя Мамченко Ю.А., суддя Савченко Г.І..

Ухвалою суду від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження в новому складі суду (том 4, а.с. 38).

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 20 січня 2017 року від Відповідача 1, Відповідача 2 та Відповідача 3 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких з підстав, висвітлених в них, просять апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін (том 4, а.с. 41-49).

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 20 січня 2017 року від Третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що зупинення місцевим господарським судом розгляду справи №906/1303/14 є законним та правомірним, відповідає вимогам, встановленим статтею 79 ГПК України, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області залишити без змін (том 4, а.с. 39-40).

В судовому засіданні від 01 лютого 2014 року представник Позивача підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задоволити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Відповідача 3.

В судовому засіданні від 01 лютого 2017 року представник Відповідача 3 заперечив щодо доводів, висвітлених в апеляційній скарзі, вважає її необгрунтованою та безпідставною, а тому просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

В судове засідання від 01 лютого 2017 року представники Відповідача 1, Відповідача 2 та Третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою суду від 01 лютого 2017 року, з підстав, висвітлених в ній, розгляд справи було відкладено на 16 лютого 2017 року о 10:00 год. (том 4, а.с.54-55).

06 лютого 2017 року на поштову адресу суду від Відповідача 3 надійшли додаткові письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи (том 4, а.с. 62-63).

В судове засідання від 16 лютого 2017 року представники Позивача, Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3 та Третьої особи не прибули, про дату, час та місце продовження розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (том 4, а.с.56-61).

Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши представників сторін, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін, враховуючи наступне.

Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пунктом 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №910/19434/16 Відповідачем 3 подано копію позовної заяви №23/10-10 від 21 жовтня 2016 року за позовом Відповідача 3 до Позивача та до Відповідача 1 про визнання положень пункту 3.4 Договору нікчемними та про визнання припиненими правовідносин поруки. Разом з тим, Відповідач 3 надав суду копію ухвали господарського суду міста Києва 28 жовтня 2016 року про порушення провадження у справі №910/19434/16 (том 3, а.с. 159-164).

Рівненський апеляційний господарський суд зазначає, що зупинення провадження - це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі; факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Пунктом 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Приписами частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Іншим судом, про який йдеться у частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України.

Аналіз наведеної норми щодо зупинення провадження у справі свідчить про те, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі (в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення). Ці обставини повинні бути такими, що мають значення і унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Так, звертаючись до господарського суду міста Києва з відповідним позовом, Відповідач 3 посилається на невизнання Позивачем його права, передбаченого частиною 1 статті 559 ЦК України, на припинення поруки в зв'язку зі зміною зобов'язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності як поручителя.

Судом встановлено, що господарським судом міста Києва ухвалою від 28 жовтня 2016 року позовну заяву Відповідача 3 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/19434/16 та призначено її до розгляду.

На час розгляду оскаржуваної ухвали у справі №910/19434/16 господарським судом м. Києва 21 грудня 2016 року винесено рішення у справі №910/19434/16.

Разом з тим, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 січня 2017 року у справі №910/19434/16 апеляційну скаргу Відповідача 3 прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 27 лютого 2017 року об 11:50 год..

Зі змісту копії позовної заяви Відповідача 3 вбачається, що останнім порушено питання про визнання положень пункту 3.4 Договору нікчемними та про визнання припиненими правовідносин поруки.

Водночас, Договір, а також договір поруки №1-0381/13/11-Р від 07 жовтня 2013 року є підставами позовних вимог, заявлених Позивачем у даній справі.

За таких обставин, вирішення по суті спору про визнання положень пункту 3.4 Договору нікчемними та про визнання припиненими правовідносин поруки у справі господарського суду міста Києва №910/19434/16 є першочерговим стосовно спору у справі господарського суду Житомирської області №906/1303/14, предметом якого є стягнення з Відповідачів заборгованості за Договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, зокрема, встановлену судом пов'язаність справ господарського суду Житомирської області №906/1303/14 та господарського суду міста Києва №910/19434/16, а також те, що у разі встановлення законним рішенням суду у справі №910/19434/16 факту нікчемності пункту 3.4 Договору і припинення правовідносин поруки, такі обставини є обов'язковими для врахування судом при вирішенні питання обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення заборгованості за оспорюваним правочином, суд дійшов висновку, що предмет спору у справі господарського суду міста Києва, є першочерговим для розгляду судом, тому вважає, що обставини, які будуть встановлені у справі №910/19434/16 мають суттєве значення для правильного вирішення справи №906/1303/14 та що розгляд даної справи неможливий до вирішення справи господарського суду міста Києва №910/19434/16.

Враховуючи усе вищевикладене у даній судовій постанові, зокрема, наявну пов'язаність зазначених вище справ, колегія апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення справи №910/19434/16.

Дане вчинено і місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі.

Відтак, апеляційний господарський суд залишає без змін оспорювану ухвалу господарського суду Житомирської області.

З огляду на все вищевказане у даній судовій постанові, доводи апелянта, висвітлені в апеляційній скарзі, є безпідставними, спростовуються усім вищеописаним в даній судовій постанові, а тому Рівненський апеляційний господарський суд не бере їх до уваги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Позивачем.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2016 року у справі №906/1303/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 01 грудня 2016 року у справі №906/1303/14 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу №906/1303/14 повернути до господарського суду Житомирської області .

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мамченко Ю.А.