Постанова № 64978962, 14.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р. Справа№ 911/3091/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Коротун О.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Кулішенко О.Ю. - посв. №034764 від 05.08.2015 року;

від відповідача: не з'явився:

від третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши матеріали апеляційної скарги Прокуратури Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2016 року

у справі № 911/3091/16 (суддя: Колесник Р.М.)

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави (далі - позивач) звернувся до Господарського суду київської області з позовом до Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (далі - третя особа) про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 будучи сільським головою с. Сомкова Долина Переяслав-Хмельницького району Київської області 6 скликання та посадовою особою органу місцевого самоврядування 7 рангу, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфліктів інтересів та не повідомив сільську раду про наявність реального конфлікту інтересів, який виник під час включення питань затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на свою користь до порядку денного 53 сесії сільської ради; безпосередньої участі (головування) у розгляді сесією сільської ради питання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на свою користь.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.11.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 14.11.2016 року, прокурор звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 14.11.201 року по справі № 9113091/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема судом першої інстанції до відповідних правовідносин не були застосовані вимоги ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім, того скаржник зазначив, що єдиним механізмом усунення в судовому порядку вчиненого сільським головою корупційного правопорушення є визнання незаконним і скасування рішення Сомководолинської сільської ради №182 від 108.10.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року апеляційну скаргу Прокуратури Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 14.0112016 року у справі № 911/3091/16 було прийнято до провадження.

У судовому засіданні 14.02.2017 року представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області скасувати.

Представник третьої особи у судовому засіданні 14.02.2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу Прокуратури Київської області залишити без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 14.12.2017 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення №16330403.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 14.02.2017 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2016 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Прокуратури Київської області - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Рішенням голови Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 08.10.2015 №182 було розглянуто проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3, куруючись ст. 12, 19, 40, 118, 121, 186 Земельного кодексу України та пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська рада вирішила: затвердити проект із землеустрою щодо відведення ділянки гр. ОСОБА_3, розташовану на території села Сомкова Долина в межах Сомководолинської сільської ради, Переяслав-Хмельницького району, Київської області та передано безоплатно у власність земельну ділянку гр. ОСОБА_3 загальною площею 0,7609 га (для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.

Предметом спору, що розглядається у справі за позовом прокурора, є визнання незаконним та скасування рішення Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 08.10.2015 року №182 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3", з тих мотивів, що ОСОБА_3, як сільський голова, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфліктів інтересів та не повідомив сільську раду про наявність реального конфлікту інтересів, який виник під час включення питань затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на свою користь до порядку денного 53 сесії сільської ради; безпосередньої участі (головування) у розгляді сесією сільської ради питання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність на свою користь.

Так, згідно частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом 34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції пленарних засідань сільської ради.

Відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою в порядку частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України має бути наданий виключно пленарним засіданням сільської ради шляхом прийняття рішення сільської ради.

Згідно із протоколу пленарного засідання п'ятдесят третьої сесії Сомководолинської сільської ради УІ скликання від 08.10.2015 на розгляд сесії до порядку денного було включене питання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 загальною площею 0,7609 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

08.10.2015 року за результатами голосування на пленарному засіданні Сомководолинської сільської ради було прийнято рішення №182 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3", яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 та передано безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею 0,7609 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10.03.2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч.1 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку наявності у неї реального конфлікту інтересів, вчинення дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 грн.

Так, вказане рішення було прийнято в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки голова сільської ради ОСОБА_3 голосував та підписав спірне рішення про безоплатну передачу собі у власність земельної ділянки.

Тобто, в силу положень ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України, доведено факт наявності у діях ОСОБА_3 корупційного правопорушення та прийняття рішення Сомководолинської сільської ради № 182 від 08.10.2015 року усупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Отже, прокурор є уповноваженою особою, яка вправі подавати заяву до суду про скасування рішення, прийнятого з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції».

З огляду на викладене та враховуючи, що рішення Сомководолинської сільської ради № 182 від 08.10.2015 прийнято з порушенням вимог вищевказаного Закону, воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Щодо посилань суду першої інстанції, як на підставу для відмови в позові на правовий висновок постанови Верховного Суду України від 19.10.2016 року №3-806гс16, колегія суддів відзначає наступне.

В постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 року №3-806гс16 викладено правовий висновок, згідно якого позов, предметом якого є визнання незаконним та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про передачу у приватну власність земельних ділянок, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке розпорядження органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для власників земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право володіння земельними ділянками.

Таким чином, колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується третьою особою право власності на відповідну земельну ділянку на підставі спірного рішення Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області у встановленому законом порядку не зареєстровано, що відповідно виключає застосування до даних правовідносин вищевказаних висновків Верховного Суду України.

Тобто, в даному випадку ненормативний акт органу місцевого самоврядування (рішення Сомководолинської сільської ради № 182 від 08.10.2015 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», на час винесення оскаржуваного рішення не вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього Кодексу суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» інтереси держави полягають у необхідності неухильного дотримання принципів та механізмів запобігання корупції, забезпечення державою, в тому числі судами, усунення наслідків вчинених правопорушень пов'язаних з корупцією.

У даному випадку, як правильно зазначено скаржником, єдиним механізмом усунення в судовому порядку вчиненого сільським головою корупційного правопорушення є визнання незаконним і скасування рішення Сомководолинської сільської ради № 182 від 08.10.2015 року.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання незаконним та скасування рішення Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області №182 від 08.10.2015 року.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що визнання незаконним спірного рішення не припиняє право ОСОБА_3 на отримання земельної ділянки у власність, тобто після набрання законної сили такого рішення суду, ОСОБА_3 може знову ініціювати звернення до сільської ради та ставити питання про надання йому земельної ділянки, що фактично перебуває у його користуванні.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2016 року по даній справі підлягає скасуванню, в порядку п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Прокуратури Київської області - підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при задоволенні позову на відповідача.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її задоволенням на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.11.2016 року у справі №911/3091/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким -

Позов Прокуратури Київської області задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Сомководолинської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області №182 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 від 08.10.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, серія паспорту НОМЕР_2 виданий 25.10.2015 року) на користь Прокуратури Київської області (р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 02909996) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, серія паспорту НОМЕР_2 виданий 25.10.2015 року) на користь Прокуратури Київської області (р/р 35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 02909996) витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1515,80 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн 80 коп.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи №911/3091/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

О.М. Коротун