Ухвала суду № 64978224, 17.02.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" лютого 2017 р. Справа № 911/2088/14

Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву від 06.02.2017 товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» від 06.02.2017 про розяснення рішення суду у справі №911/2088/14

за позовомдержавного підприємства Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій, м. Київ,

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу Славутич, с. Циблі Переяслав-Хмельницького району,

простягнення 7 889,39 грн.

та за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу Славутич, с. Циблі Переяслав-Хмельницького району,

додержавного підприємства Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ,

за участю прокуратури Київської області

про стягнення коштів

за участю представників:

від заявника ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич»: ОСОБА_1, довіреність від 06.10.2016 №1;

від позивача ДП «УкрНТІ «Промтехнологія»: ОСОБА_2, довіреність від 01.02.2017 №13;

від прокуратури: ОСОБА_3, посвідчення від 17.09.14 № 028904

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

в провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2088/14 за позовом ДП «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» до ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» про стягнення 7 889,39 грн. та за зустрічним позовом ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» до ДП «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» про стягнення коштів.

Первісний позов обґрунтований тим, що відповідачем (орендарем) відповідно до умов Договору оренди від 07.09.2010р. №36ВА-10 не сплачується орендна плата за користування нерухомим майном дитячого оздоровчого комплексу в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, внаслідок чого за період грудень 2013р. березень 2014р. за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 7 766,56 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що за згодою орендодавця орендар здійснив капітальний ремонт та реконструкцію орендованого майна, і витрати на вказані поліпшення орендар має право зарахувати в рахунок орендної плати або вимагати відшкодування їх вартості (ст. 776 ЦК України).

Рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015, первісний позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» на користь ДП «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» 7 766,56 грн. основного боргу, 99,78 грн. пені, 23,06 грн. 3% річних, 1 827,00 грн. судового збору. Зустрічний позов задоволено повністю; стягнуто з ДП «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» на користь ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу Славутич» 17 918 797,00 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень, 73 080,00 грн. судового збору.

07.02.2017 до господарського суду від відповідача за первісним позовом ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» надійшла заява про розяснення рішення суду, в якій заявник просить суд надати розяснення рішення господарського суду Київської області від 04.11.2014 у справі № 911/2088/14 а саме пункту 4 резолютивної частини рішення, а саме зазначити за невідокремлювані поліпшення (реконструкцію та ремонтні роботи) яких обєктів нерухомості з державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» стягнуто 17 918 797,00 грн. вартості таких невідокремлюваних поліпшень.

Ухвалою від 08.02.2017 заява ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» про надання розяснення рішення призначена судом до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання зявились представники сторін та прокурор.

Представник заявника заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Прокуратурою Київської області були надані пояснення щодо розяснення судового рішення від 16.02.2017 №08-128 вих17, у яких прокурор заперечує проти задоволення даної заяви. Заперечення мотивовані тим, що ТОВ «ДОЗСТ «Славутич» звернулось у справі №911/2088/14 з зустрічною позовною заявою про стягнення вартості невідокремлюваних поліпшень, а саме за реконструкцію та ремонт орендованого майна на підставі договору від 07.09.2010, укладеного з Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем». Також ТОВ «ДОЗСТ «Славутич» звернулось з клопотанням про проведення будівельно-технічної експертизи, зокрема, щодо встановлення відповідей по питаннях, чи дійсно були проведені поліпшення державного орендованого майна та для визначення вартості матеріалів та робіт з реконструкції майна, яке було передане за вказаним договором оренди та актом приймання-передачі.

Прокурор твердить, що факт проведення реконструкції саме орендованого державного майна підтверджено рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/2028/15, а відтак у справі № 911/2088/14 зясовано всі необхідні факти та докази, відповідно рішення суду додаткового розяснення не потребує.

Розглянувши подану заяву про розяснення рішення у справі №911/2088/14, суд встановив, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (пункт 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ від від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). Суд розглядає справу в межах предмету та з підстав позову, визначених позивачем на власний розсуд (ст. 20 ЦК України).

Джерелом спірних відносин сторін (які були предметом розгляду у справі №911/2088/14) є господарський договір оренди від 07.09.2010, згідно з яким заявнику (позивачу за зустрічним позовом) було передано в оренду нерухоме майно, розташоване за адресою с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району Київської області загальною площею 2142,02 кв.м., зазначене в ОСОБА_1 приймання-передачі майна. Жодні інші відносини сторін стосовно жодних інших обєктів судом не досліджувалися, оскільки суд розглядає справу виключно в межах предмету позову та із заявлених у позові підстав.

Для достовірного встановлення вартості невідокремлюваних поліпшень орендованого державного майна у справі ухвалою від 13.08.2014 було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Зокрема, до висновку експертно-будівельного дослідження, який міститься в матеріалах справи, було долучено Додаток 2 Кошторисна вартість по кошторисам ТОВ «Славутич» (Додаток №32 до справи, аркуші справи 169-179), у якому наведено види досліджуваних робіт, їх кошторисну вартість та строки проведення. Всі обєкти, роботи за якими досліджувались експертом згідно даного Додатку 2, наявні в переліку, наведеному в ОСОБА_1 приймання-передачі майна до договору оренди від 07.09.2010 (том 1 аркуш справи 25), а саме: 1) приміщення для відпочинку (приміщення спального корпусу, медчастини, їдальні, виховного центру, бухгалтерії, кабінету директора, складу); 2) трансформаторна підстанція; 3) проїзди та дороги; 4) житловий будинок, 5) ЛЕП 10; 6) овочесховище, 7) гараж, 8) артезіанська свердловина, 9) КПП (прохідна). В ОСОБА_1 приймання-передачі майна до договору оренди від 07.09.2010 наведено інвентарні номери зазначених обєктів.

Вартість робіт по жодним іншим обєктам не була предметом дослідження у справі №911/2088/14, оскільки суд розглядає справу виключно в межах предмету позову та із заявлених у позові підстав.

Позовні вимоги по первісному позову полягали у стягненні коштів: заборгованості з орендної плати з врахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги по зустрічному позову полягали у стягненні коштів: вартості невідокремлюваних поліпшень орендованого майна.

За таких обставин, суд, приймаючи рішення у справі, повно та ґрунтовно дослідив всі обставини справи в межах заявленого предмету позову та із заявлених підстав, та у резолютивній частині рішення надав остаточну відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду (пункт 9 Постанови Пленуму ВГСУ від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення»).

Згідно ч. 1, 3 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця розяснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Подання заяви про розяснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути предявлене до примусового виконання.

Тобто, розяснення рішення господарського суду це засіб виправлення недоліків вказаного судового акту, який полягає в усуненні його неясності. Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. надані роз'яснення наступного змісту: «Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з поданої заяви від 06.02.2017, заявник просить суд фактично змінити зміст пункту 4 резолютивної частини рішення шляхом внесення у нього нових даних, що законом не передбачено, однак при цьому не посилається на те, що зазначений пункт рішення викликає труднощі у розумінні і не обґрунтовує, чому саме.

При цьому, господарський суд зазначає, що в пункті 4 резолютивної частини рішення від 04.11.2014 у справі № 911/2088/14 цілком конкретно та зрозуміло викладено його зміст.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в роз'ясненні пункту 4 резолютивної частини рішення від 04.11.2014 у справі № 911/2088/14 у спосіб, який заявляє товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» у заяві від 06.02.2017.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 89 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» у роз'ясненні пункту 4 резолютивної частини рішення від 04.11.2014 у справі № 911/2088/14.

Суддя О.В. Конюх